Карантин, тарифи та посади: з чим вступає уряд в осінню турбулентність
Попри похолодання та дощі восени в українській політиці настає найбільш спекотна доба. Осінь 2021 року ми традиційно зустрічаємо підвищенням тарифів, проблемами нарахування субсидій, а найголовніше – ухваленням бюджету на наступний рік. Через коронавірусну пандемію осінь – це і час нового локдауну з хаотичним поділом на карантинні зони.
Про виклики осені журналісти поспілкувались з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Усе головне з прес-конференції очільника уряду на LB.ua.

Карантин та вакцинація
На початку вересня почались розмови про чергову хвилю захворювання на коронавірус. Вже з 15 вересня очікується новий локдаун. Саме цього дня буде чергове засідання Кабміну на якому ухвалять остаточне рішення.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля буде продовжуватись адаптивний карантин. Але зокрема відбудуться зміни до положення у «жовтій» та «червоній» зонах. В них тепер зможуть працювати заклади харчування, установи та школи. Але за умови, якщо всі співробітники будуть вакциновані. У «жовтій» зоні хоча б однією дозою вакцини, а у червоній двома. В таких закладах можуть обслуговувати теж лише вакцинованих громадян.

Зупиняти громадський транспорт не планують. Але працювати зможуть лише щеплені водії. У жовтій зоні хоча б однією дозою вакцини, а у червоній двома дозами. А от у пасажирів COVID-сертифікати навіть не перевірятимуть.
«Ми не будемо у людей у громадському транспорті та метро вимагати COVID-сертифікати. Бо це фізично не можливо перевірити усіх в метро у час-пік», – пояснив прем‘єр на прес-конференції.

Щодо темпів вакцинації, то вони абсолютно влаштовують Шмигаля, хоча є одними з найнижчих у Європі. А за даними соцопитувань 56% громадян навіть не збираються робити щеплення.
Проте попри велику кількість антивакцинаторів в уряді планують щепити усе доросле населення до кінця року. Зараз на балансі у держави 10 мільйонів вакцин, від чотирьох різних виробників.
«Зараз ми йдемо по графіку – один мільйон щеплень на тиждень і думаю ми не будемо його зменшувати. Ми хочемо до кінця року щепити все доросле населення. Тому, що наступного року в Україні можлива ревакцинація. А у цьому випадку краще не переривати цикл. До цього йдуть інші країни, можливо це буде і в нас», – сказав прем'єр-міністр.

За його даними в Україні вже вакциновано чверть дорослого населення. Загалом хоча б одну дозу отримали 5,8 мільйонів українців, а повністю щеплені двома дозами 4,8 мільйонів.
Тарифи та субсидії
Традиційно осінь – це час коли починається опалювальний сезон, а людей найбільше хвилює збільшення тарифів. На прес-конференції Денис Шмигаль запевнив, що ціна на газ для населення буде в районі восьми гривень за один метр кубічний, що є абсолютним рекордом.
«У нас укладений контракт з НАК «Нафтогаз» і ціна до травня не зміниться для населення. У державних и приватних компаніях ціна буде складатись в районі 8-ми гривень за метр кубічний», – стверджує Денис Шмигаль.
За його словами висока ціна на газ пов‘язана з рекордним підвищенням світових цін на блакитне паливо, яка сягнула понад 800 доларів за 1000 кубометрів.

Також, очільник Кабміну додав, зараз у сховищах знаходиться 18 мільярдів кубометрів газу. Їх планують збільшити до 19 мільярдів кубометрів до кінця року.
Ціна на теплопостачання теж не повинна змінитись та залишитись на рівні 7,44 гривні за метр кубічний. Збільшити її можуть лише місцеві громади, які самі визначають тарифи для теплокомуненерго.
Щороку українці споживають 21-22 мільярди кубометрів газу з яких 13 – це газ власного видобутку. На потреби населення необхідно 14 мільярдів кубометрів газу на рік.

Цьогоріч близько трьох мільйонів українців будуть отримувати державну субсидію. Проте на даний час на їх виплату не вистачає 12 мільярдів гривень. Їх збираються покрити за рахунок збільшення доходів бюджету. За словами прем’єра вони складають 28 мільярдів гривень.
Кадрові питання
Одним з перших питань, які були задані Денису Шмигалю, було питання щодо змін у складу чинного уряду. Вже не один тиждень обговорюються можливі зміни трьох міністрів. Під дамокловим мечем знаходяться міністр оборони Андрій Таран, віцепрем'єр та міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський та очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна.
На питання про їх можливе звільнення очільник уряду відповів наступне: «Давайте подивимось і побачимо. У мене претензій до Кабміну немає… Звичайно не все ідеально, але як кажуть не помиляється той, хто нічого не робить. У всіх є помилки і їх треба виправляти. У мене немає таких конкретних претензій до когось з міністрів».

Не буде змін і в структурі Міністерства внутрішніх справ, принаймні у найближчий час. Хоча після призначення Дениса Монастирського депутати від монобільшості говорили про те, що новий міністр повинен розділити МВС.
ЧИТАЙТЕ: https://lb.ua/news/2021/07/23/490003_rozdilyay_i_volodaryuy_navishcho_slugi.html
«Пан Монастирський брав місяць для того, щоб вивчити питання у міністерстві. Він вже повністю адаптувався, увійшов у курс справ і вже навіть виконує поставлені задачі. Розділ міністерства на даний час не планується. Денис Монастирський з такою пропозицією не виступав», – сказав Денис Шмигаль.

Сам очільник МВС у вересні цього року говорив, що розділяти міністерство не планує.
Пенсійна реформа та кредити МВФ
Нова пенсійна реформа за словами прем’єр-міністра повинна зменшити державний борг України та замінити зовнішні запозичення на внутрішні.
Перехід на накопичувальну систему отримання пенсій на думку Дениса Шмигаля призведе, до збільшення пенсій щонайменше вдвічі та відкриє величезний інвестиційний потенціал.
ЧИТАЙТЕ: https://lb.ua/news/2021/09/06/493225_pensiya_40richnih_yak_dopustiti.html
«Створення державного та приватного накопичувального пенсійних фондів призведе по підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу. За нашими підрахунками у короткий термін такі фонди можуть генерувати по 40-50 мільярдів доларів. А в усьому світі такі фонди займаються інвестиціями. Але щоб це запрацювало необхідно створити фондовий ринок», – сказав Денис Шмигаль.

А поки накопичувальна система не була введена Україна чекає черговий транш від МВФ.
До кінця року Україна розраховує отримати 750 мільйонів доларів від МВФ, черговий транш чекають наприкінці листопада – початку грудня цього року.
Ще майже чотири мільярди очікують від великої приватизації. Зокрема у листопаді з молотка повинна піти Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Це держпідприємство складається з Вольногірського гірничо-металургійного комбінату та Іршанської гірничо-збагачувального комбінату. За підприємство, яке минулого року заробило 600 мільйонів гривень планує отримати 3,7 мільярда гривень.

Загалом за рахунок великої і малої приватизації держава повинна заробити 12 мільярдів гривень.
Бюджет 2022
Завтра 15 вересня, в останній день як і завжди уряд передасть у парламент проєкт держбюджету на наступний рік.
У наступному році підвищать зарплату лікарям, яка повинна бути не нижчою ніж 20 тисяч гривень, а зарплата середнього медперсоналу – 13,5 тисяч. Загалом середня заробітна плата закладається на рівні 15,5 тисяч гривень, а мінімальна складатиме 6,5 тисяч.
Студентам підвищать стипендії. У вищих навчальних закладах мінімальна стипендія буде на рівні двох тисяч гривень, а у професійно-технічних навчальних закладах 1250 гривень.

Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року.
Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 мільярдів гривень, що на 161 мільярд гривень більше у порівнянні з 2021 роком. Витрати держбюджету складуть 1465 мільярдів гривень.
Чи приймуть новий бюджет у парламенті покаже час. Можливо остаточну редакцію бюджету ми не побачимо і до кінця грудня.