Bloomberg: команда Трампа оцінює наслідки для економіки, якщо нафта сягне $200 за барель
Президент США Дональд ТрампПосадовці адміністрації Дональда Трампа аналізують, які наслідки для економіки матиме можливе зростання цін на нафту до $200 за барель, повідомили виданню Bloomberg джерела, обізнані з ситуацією.
Моделювання впливу різкого зростання цін на нафту на економічне зростання є частиною регулярних оцінок у періоди напруження і не є прогнозом, зазначають джерела. Мета — підготуватися до різних сценаріїв, зокрема затяжного конфлікту.
Ще до початку війни міністр фінансів Скотт Бессент висловлював занепокоєння, що конфлікт може підштовхнути ціни на нафту вгору та зашкодити економічному зростанню. За словами співрозмовників, високопосадовці Мінфіну протягом кількох тижнів попереджали Білий дім про ризики коливань цін на нафту та бензин.
Речник Білого дому Куш Десай назвав цю інформацію «неправдивою», заявивши, що хоча адміністрація й оцінює різні сценарії цін і їхній вплив на економіку, вона не розглядає варіант $200 за барель, а Бессент не був «занепокоєний» короткостроковими перебоями через операцію Epic Fury. За його словами, Бессент неодноразово висловлював упевненість у довгостроковій стійкості економіки США та глобальних енергоринків.
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого ціни на нафту зросли: West Texas Intermediate подорожчала приблизно на 30% — до $91 за барель, а Brent — майже на 40%, до близько $102.
У Білому домі заявили, що дипломатичні зусилля щодо завершення війни тривають, попри публічну відмову Ірану від переговорів і погрози подальших військових дій. Дональд Трамп дав Ірану п’ять днів на укладення угоди.
За словами адміністрації, військова кампанія розрахована на 4–6 тижнів. Міністр енергетики Кріс Райт 12 березня заявив, що зростання цін до $200 за барель є «малоймовірним».
Ціна нафти на рівні $200 стала б серйозним шоком для світової економіки. З урахуванням інфляції такий рівень спостерігався лише раз за останні пів століття — у 2008 році напередодні глобальної фінансової кризи.
Навіть за нижчих рівнів, за оцінками Bloomberg Economics, ціна $170 за барель протягом кількох місяців призведе до зростання інфляції у США та Європі й уповільнення економічного зростання.
Трамп заявляв, що не занепокоєний зростанням вартості енергоносіїв і навіть вважає це вигідним для США, прогнозуючи різке падіння цін після завершення війни.
Водночас майже повне припинення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить до п’ятої частини світового експорту нафти й газу, вже вплинуло на економіки різних країн.
Глава Європейського центрального банку Крістін Лагард минулого тижня заявила, що бойові дії посилили інфляційні ризики. Центробанки у Франкфурті, Лондоні та Японії готуються до можливого підвищення ставок уже наступного місяця.
У США найпомітнішим наслідком стало зростання роздрібних цін на бензин на 30%, що нівелювало зниження, досягнуте за попередній рік.