Як змінюються настрої французів за рік до президентських виборів
Минулими вихідними у Франції відбувся перший тур муніципальних виборів. Попри локальне значення, до них було прикуто чимало уваги.
Місцеві вибори продемонстрували стрімку маргіналізацію президентського табору. Натомість ультраправі, хоч і покращили свої результати, однак не так сильно, як багато хто розраховував.
Про те, які зміни електоральних настроїв у Франції показали місцеві вибори та що це означає в контексті майбутніх президентських виборів, читайте в статті журналістки Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Репетиція заміни Макрона: що місцеві вибори говорять про настрої у Франції. Далі – стислий її виклад.
Перший висновок нинішнього голосування – втома виборців.
Офіційна явка склала лише 57,1% – це один з найнижчих показників першого туру муніципальних виборів.
Також голосування демонструє, що молодші виборці значно менш залучені до місцевої політики, ніж старші покоління.
Хоча Париж – це не вся країна, але саме вона відображає багато політичних змін.
Столиця демонструє просту картину французької політики напередодні президентських виборів 2027 року – ліві лідирують, але не є єдиними; праві залишаються конкурентними лише через перегрупування; центр ледве виживає.
На правому фланзі головне питання вже полягало не в тому, чи зможе ультраправа партія "Національне об’єднання" Марін Ле Пен та Жордана Барделла показати високий результат, а в тому, чи здатні інші праві сили Франції існувати поза "гравітаційним полем" ультраправих?
Результати виборів в частині муніципалітетів показали, що коли правий кандидат має підтримку партії "Нацоб’єднання", але надто відкрито її не демонструє, то отримує високу підтримку.
Водночас муніципальна картина "Нацоб’єднання" залишається нерівномірною.
У великих містах – Парижі, Ліоні, Тулузі, Нанті, Монпельє, Страсбурзі та Бордо – кандидати "Нацоб’єднання" усюди набрали менше 8%.
Другий висновок нинішніх виборів – послаблення макронівських "центристських" сил.
І хоча Едуар Філіпп – експрем'єр та найімовірніший кандидат у президенти від президентської сили – ще має політичні перспективи, однак макронізм як організуючий політичний центр – вже ні.
Дуже впевнена перемога Філіппа у місті Гавр – радше винятком на тлі результатів, продемонстрованих іншими представниками президентського блоку.
Натомість французькі ліві, як показали нинішні вибори, поступово повертають собі виборців.
Проте їхня проблема залишається незмінною – і це лідерство. І це дуже велика проблема в контексті виборів президента.
Ці вибори також нагадують старе правило французької місцевої політики: коріння має значення. Виборці шукають знайомість, локальне знання і доказ того, що кандидат справді належить до місця, яким хоче керувати.
Це пояснює, чому закоріненість Едуара Філіппа в Гаврі зміцнює його результати, чому "Національне об'єднання" слабше у містах, де його кандидати не мають місцевого авторитету, і чому навіть відомі імена можуть програвати, якщо виглядають підкинутими ззовні.
Отже, якщо і є переможець першого туру, то це не один табір.
Ліві залишаються найсильнішими у багатьох великих містах – від Парижа до Нанта і Страсбурга, хоча й не визначилися з єдиним лідером.
Ультраправим не вдалося захопити всю країну, але вони продовжують втягувати ширшу правицю у свою орбіту, що особливо видно в таких містах, як Ніцца.
Найочевидніший у програші – центр.
Докладніше – в матеріалі Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Репетиція заміни Макрона: що місцеві вибори говорять про настрої у Франції.