Фото зроблене у західній частині Будапешта. Угорська столиця загалом критично ставиться до урядової пропаганди Орбана. Автор: Martin Ehl, аналітик чеського видання Hospodářské noviny"Я хочу, щоб Зеленський сміявся останнім". Стаття з Угорщини про машину ненависті від Орбана
"Бачите, українці? Бачиш, Зеленський? Це – тисячолітня держава угорців. Ви думаєте, що зможете нас залякати нафтовою блокадою, шантажем, погрозами?"
"Брюссель взяв на себе відповідальність за війну в Україні, зараз готується до війни і вже перейшов на військову економіку. Ще невідомі день і час, коли перший солдат брюссельців ступить на землю України, але одне ми знаємо напевно: це станеться".
Це – цитати угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Так він брехав в "урочистій промові" 15 березня, оголошуючи війну загрозі, яку сам вигадав.
А для мене, угорця, лунає лише питання: чому я маю терпіти це за свої податки?
Відчуття, які викликає цей потік українофобії від влади, що набрав аж такого масштабу під час виборчої кампанії, вже практично не відрізняються від симптомів "ковіду" – нудота, головний біль, втома, сильне відчуття виснаження. Хоча ми і далі здатні дихати, наші м’язи в порядку. Щоправда, умовні рефлекси за 16 років правління команди Орбана трохи притупилися.
Але скільки це можна посилювати?
Чому я маю бачити на вулицях Угорщини плакати із ШІ-згенерованим зображенням Зеленського і написом на них: "Не дамо Зеленському сміятися останнім". Чи нормально бачити серед YouTube-відео, призначених для дітей, згенеровані ШІ кліпи, що підбурюють до війни, зі сценами розстрілів?
Невже це і є нова норма в Угорщині? І що, ми дійсно будемо так жити?
1 березня я написав у своєму блозі, що не знаю, чи поняття "державна зрада", визначене в Кримінальному кодексі, точно відповідає тому, що робить уряд Угорщини. Але відтоді сталося стільки всього, що можна з певністю говорити: так, відповідає. Те, що робить уряд Угорщини, є саме зрадою.
Провокатори без кордонів
Тепер ми маємо не лише українську так звану "нафтову блокаду" (так звану – бо в реальності йдеться про примушення українців, які вже втратили частину розстріляної, розбомбленої енергетичної інфраструктури, які зараз мають справи нагальніші, ніж відновлення інфраструктури для прокачування в Угорщину російської нафти, яка фінансує війну Путіна). Ми маємо не лише оголошене урядом підвищення рівня терористичної загрози.
Тепер до цього додалися ще й агенти російської військової розвідки, які прибули до Угорщини на допомогу уряду Орбана, щоб "розкручувати" алгоритми соцмереж зі стін російського посольства.
Ми маємо дії антитерористичного спецпідрозділу ТЕК, які за законом мають назву "грабіж". Нагадаю, угорські "герої" зупинили два українських інкасаторських автомобілі, що цілком законно перевозили гроші до України, і конфіскували для угорської держави 40 млн доларів, 35 млн євро та дев’ять кілограмів золота. Це – пограбування, але у новомові угорського уряду воно отримало назву "золотий конвой".
І хоча податківці відразу заявили про кримінальну справу "за підозрою у відмиванні грошей" – попри таке серйозне звинувачення, затриманих українців просто відпустили і депортували. Перед цим принизивши і піддавши негідному поводженню.
Влада досі не пояснила, як можуть бути пов'язані з "відмиванням грошей" інкасаторські автомобілі, що абсолютно законно та регулярно перевозять готівку між європейськими та українськими банками. Натомість уряд розповідає про "українську військову мафію" – як робить завжди, коли треба налаштувати громадськість Угорщини проти її східного сусіда.
Ця операція дуже нагадує шоу від співробітників того ж таки "антитерористичного" підрозділу ТЕК у травні минулого року в центрі Будапешта, коли вони оточили площу, витягли з однієї з машин громадянина України, колишнього дипломата, і одразу ж депортували його. В реальності це було відповіддю на дії СБУ, яка перед тим повідомила про викриття, як стверджується, угорської військової шпигунської мережі на Закарпатті.
А зараз Янош Лазар (один з ключових міністрів з вузького кола уряду Орбана. – ЄП) відкрито каже: конфісковані гроші не повернуться в Україну, доки Київ не відкриє нафтопровід "Дружба", розбомблений росіянами.
На росіян при цьому Угорщина чомусь не скаржиться.
Мабуть, вважає цей випадок "дружнім вогнем" чи випадковістю (shit happens). Головне – заявити, що в цьому теж винен Зеленський. А всю цю акцію поспіхом легалізували в парламенті законом, який почав діяти заднім числом.
Тож погляньмо на Кримінальний кодекс.
Здається, очевидно навіть для людини, яка не є юристом, що ми бачимо грабіж, розкрадання, погрози, вчинені в рамках професійної діяльності, порушення особистої свободи, примус, переслідування, шантаж. На думку українців, те, що сталося, свідчить про "грубе порушення Європейської конвенції з прав людини та Віденської конвенції про консульські зносини".
Але, крім того, діяльність угорського уряду, звісно ж, порушує закон "Про захист національного суверенітету", згідно з яким "суверенітет Угорщини порушується – що водночас становить серйозну загрозу національній безпеці – у разі, якщо політична влада переходить до рук таких осіб та організацій, які перебувають у залежності від будь-якої іноземної влади, організації або особи".
Разом з агентами ГРУ – за перемогу на виборах
Однак найбільший резонанс останніми днями викликало ввезення трьох російських агентів військової розвідки – а це вже становить склад злочину державної зради.
Кремль відправив до Будапешта команду "політичних технологів" з метою маніпулювання (мережі з купівлі голосів, троль-ферми тощо) майбутніми виборами. Першим про це повідомив журналіст-розслідувач Саболч Пані.
Цю інформацію підтвердили джерела з органів національної безпеки трьох європейських країн, а також, спираючись на власні джерела, відомий експерт з питань національної безпеки Петер Буда та Financial Times.
Однак справді гучний вибух влаштував співробітник проурядового Mathias Corvinus Collegium. Дослідник Росії Залан Алкойні опублікував допис у Facebook, де у 9 пунктах описав схему безпрецедентного для ЄС втручання Росії у внутрішні справи Угорщини – від дипломатичного тиску, розвідувальної підривної діяльності та кібератак до використання автоматизованих мереж акаунтів (ботоферм).
Потім він опублікував окремий допис, який закінчив словами "Передаю мамі, що я в порядку, не хвилюйся. (Я не випаду з балкона)". Що ж, сподіваємося на це. Бо люди випадали з російських вікон і з менших причин.
Варто додати: у цій історії шантаж виходив не лише від міністра Лазаря і не лише на адресу українців.
Картина стає повною і цілісною, якщо додати до неї те, як президент Путін шантажував увесь угорський народ. Причому – навіть без втручання у внутрішні справи Угорщини.
Йдеться про заяву Путіна, що його країна "завжди була і залишається надійним постачальником енергії", але так буде лише тоді, коли "керівництво цих країн проводитиме ту саму політику, що й сьогодні".
Тож російський президент за місяць до виборів в Угорщині у своїй елегантній і непрямій манері натякнув угорцям, що не варто просто так ставити хрестик біля імені будь-кого. А потім, за допомогою своїх військових розвідників, додатково нагадав угорцям, що вони мають також "надійний вибір".
Зрада батьківщини та людського розуму
Не те щоб угорські державні ЗМІ і без того не знали, що їм робити: вони роками сіяли ненависть і страх до всього, що пов’язано з Україною. Але зараз всі ці дії на наших очах переходять у турборежим.
Усе це є зрадою національних інтересів Угорщини, що підпорядковує їх інтересам чужої держави, Росії (ще раз наголосимо: це є зрадою!).
Але найбільшої шкоди ці дії завдають свідомості угорців.
Зараз до цієї пропаганди долучився особисто Орбан.
Відеозапис колишнього українського депутата Григорія Омельченка, який давно не має жодного стосунку до влади в Україні – подають як офіційну погрозу з боку України, щоб Орбан одразу ж опублікував його у Facebook і показав, як він стурбовано телефонує своїм трьом дочкам.
Орбан також залякує, поширюючи фейк про те, що "Брюссель" нібито відправляє угорських солдатів воювати в Україну (нагадаємо його цитати на початку цієї статті). Також влада розповідає, ніби "Брюссель" хоче зробити Петера Мадяра главою уряду, і ніби гривні вже котяться до нього для цього.
Ось заголовок одного з ключових медіа партії влади, видання Mandiner:
"Українські бойовики можуть захопити Будапешт – просочився моторошний план Зеленського".
Яким є джерело такої "інформації"? Це відома проросійська пропагандистка Діана Панченко, яка "вважає, що український уряд готує бойовиків, щоб потім відправити їх до Угорщини та задіяти на мітингах". Готуємося, що такі "новин" тепер доведеться бачити по дві на тиждень.
Також, звісно ж, до переліку реальних загроз віднесли й неприйнятну агресивну заяву Зеленського проти Орбана. Так, у цій ситуації терпіння українського президента справді підвело його, до того ж у найгірший момент (але тут я хотів би висловити своє захоплення цим терпінням, зважаючи на те, що йому доводиться терпіти від Віктора Орбана вже протягом багатьох років).
Чого варто чекати
Можливо, зараз, за місяць до виборів, опозиція в Угорщині дещо попереду в рейтингах.
Але три тижні – це ще дуже багато часу.
"Українську" провокацію можна влаштувати в будь-який момент, особливо коли заради перемоги вони готові на все. До того ж шкоди вже завдано.
Дуже багато людей вірять у цю віртуальну реальність, сформовану відвертою брехнею.
І ця брехня звучить постійно.
Наприклад, коли урядову туристичну групу з чотирьох осіб, яка без погодження з Україною відряджена для огляду нафтопроводу "Дружба", зрештою не пускають на місце події і не дозволяють провести переговори з місцевими відповідальними особами – то це подається немов доказ, що "цей нафтопровід можна запустити знову".
Ні, це не означає нічого! Це лише означає, що уряд Угорщини має відмовитися від брехливої логіки. А ще – має відмовитися від російської нафти, часу на це було достатньо.
"Україна сьогодні стікає кров’ю за ті самі цінності, про які ми колись дискутували за столом переговорів. Ми захищаємо не лише свою землю, ми захищаємо спокій і твоєї країни, як і всієї Європи. Політика – це не лише цифри, вигода чи газ. Це передусім цінності. Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну – ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта", – написав днями експрезидент України Віктор Ющенко у відкритому листі до Віктора Орбана.
Це – слова, що йдуть від серця та розуму.
Авторові цих рядків, як угорцю, лишається додати: можна бути вдячним Віктору Орбану за те, що своєю аномальною та нелюдською передвиборчою кампанією, а також підсвіченими зв’язками з Кремлем він демонструє усім нам, що ж саме стоїть на кону під час цих парламентських виборів.
Якою людиною може бути той, хто роками – в інтересах Кремля – б'є по країні, що зазнає щоденних російських бомбардувань? Є три речі, які свого часу сформулював сам Орбан: "Нічого не буде забуто. Все буде зафіксовано. Все буде владнано".
А від себе додам: я дуже хотів би, щоб з цього приводу Зеленський сміявся останнім.
Автор: Ласло Шереш,
журналіст, публіцист, individualista.hu
Стаття була опублікована також угорською мовою на сайті Parameter