МЗС Іспанії критикують за обмеження доступу преси і надмірну централізацію
Дипломатичний корпус Іспанії та журналісти, що висвітлюють питання зовнішньої політики, висловили занепокоєння з приводу того, що вони називають різким інституційним занепадом Міністерства закордонних справ з приходом міністра Хосе Мануеля Альбареса, посилаючись на зростаючі обмеження доступу преси та все більш централізоване прийняття рішень.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv.
Мадридська асоціація преси засудила те, що вона назвала "тиском" з боку високопосадовців міністерства закордонних справ, включаючи обмеження для частини журналістів та неформальне позначення ЗМІ як "дружніх" або "ворожих".
Суперечка спалахнула минулого тижня, коли журналістка зазначила на пресконференції, що Альбарес не проводив самостійних прес-конференцій протягом восьми місяців. Кілька днів по тому El Confidencial Digital повідомив, що міністр намагався заборонити їй відвідувати міністерство – про що пізніше повідомив її роботодавець через свого речника.
Цей епізод викликав обурення серед журналістів, які висвітлюють зовнішню політику Іспанії, які звинувачують Альбареса в підриві свободи преси з моменту його вступу на посаду в 2021 році.
Журналісти, серед яких Франсіско Карріон з El Independiente, засудили те, що вони назвали зростаючим "законом мовчання", який характеризується чорними списками, обмеженим доступом до дипломатів, непрозорими брифінгами, а Ангі Калеро з щоденної газети ABC розкритикувала комунікаційну стратегію міністерства, яка все більше покладається на соціальні медіа.
"Ми не маємо доступу до жодного дипломата. Ніхто не хоче говорити через страх. Існує незвичайний кодекс мовчання, типовий для недемократичних режимів, де панують чистки", – сказала Макарена Гутьєррес з газети La Razón.
Критики зазначають, що відсутність брифінгів і пресконференцій, а також відома політика міністерства не відповідати на запитання, створили значні прогалини в інформації щодо чутливих питань, зокрема переговорів між ЄС і Великою Британією щодо Гібралтару, морських переговорів з Марокко, передачі контролю над повітряним простором Західної Сахари та ініціативи Іспанії щодо включення каталонської, баскської та галісійської мов до мовного режиму ЄС.
Занепокоєння виходить за межі ЗМІ. Альберто Вірелла, президент Асоціації іспанських дипломатів (ADE) і колишній посол у Сенегалі, сказав Euractiv, що непрозорість відображає глибші проблеми всередині самого міністерства.
"Комунікаційна політика міністерства є аномальною", – сказав Вірелла, зазначивши, що послів – і дипломатів у ширшому сенсі – відмовляють від спілкування з пресою через побоювання догани.
Він додав, що процедури призначення також стали менш прозорими, оскільки призначення більше не ґрунтуються на стажі, а на критеріях, "відомих лише міністру".
"Такі умови сприяють свавіллю та кумівству", – сказав Вірелла, попередивши, що вони послаблюють ефективність дипломатичної діяльності Іспанії.
У відповідь на розгортання скандалу міністерство закордонних справ відкинуло звинувачення в заяві, опублікованій у соціальних мережах, назвавши ці твердження "фейками".
Нагадаємо, торік у лютому Білий дім заборонив журналістам Associated Press доступ до Овального кабінету та президентського борту Air Force One через відмову використовувати нав’язувану адміністрацією Трампа назву "Американська затока" замість Мексиканської. У квітні Федеральний суддя зобов’язав Білий дім поновити участь AP у президентському пулі журналістів.
Також Трамп подав позов проти The New York Times на 15 млрд доларів за буцімто наклеп; наразі суд відхилив його через невідповідність юридичним вимогам.
Читайте також Демократія помирає без темряви. Як Трамп вбиває медіа у США – і це не лише про Washington Post.