Криптовалюта Трампа є показовим прикладом, оскільки дозволяє будь-кому у світі платити йому потайки в обмін на особисті послугиКорупція передусім: як Дональд Трамп засвоїв та перевершив пострадянські практики
Для президента США Дональда Трампа корупція може бути просто способом життя, але водночас вона є визначальною рисою його президентства.
Від помилувань і ухвалення політичних рішень в обмін на грошові внески чи послуги до заохочення іноземних урядів і недержавних акторів інвестувати в криптопродукт його родини — корупційні схеми Трампа досягли рівня новизни й масштабів, небачених в американській історії.
Значення цієї корупції неможливо зрозуміти без усвідомлення її ролі у зусиллях Трампа демонтувати "систему". Цю місію реалізують методами, що нагадують не лише клептократичний Кремль Владіміра Путіна, а й владні структури радянської епохи.
Трамп править на основі примхливої, персоналізованої влади та байдужості до закону. Як вже неодноразово зазначалося, ще під час своєї першої президентської каденції Дональд Трамп та його наближені не бачили проблеми в тому, щоб використовувати державну владу для просування приватних бізнес-інтересів.
Відвертий непотизм, дрібне здирництво та схеми впливу за принципом "заплати — і отримаєш" є нормою.
Друга адміністрація Трампа робить те, що ми бачили під час його першої каденції, майже безневинним. Президент і його призначенці перебудовують державу так, щоб зробити корупцію легкою, прибутковою та безкарною, а також знищити неупереджене й підзвітне урядування.
Самозбагачення та атаки на державну систему йдуть пліч-о-пліч.
Криптовалюта Трампа є показовим прикладом, оскільки він дозволяє будь-кому у світі платити йому потайки в обмін на особисті послуги. Родина Трампа вже заробила щонайменше $1 млрд на своїх криптопроєктах, демонструючи ту саму хижацьку жадібність, яку ми бачили в олігархів-клептократів, що "прихватизували" російські державні ресурси після розпаду Радянського Союзу.
Це не випадковість. Трамп втілює злиття, а інколи й цілковите переплетіння двох колись окремих світів: Заходу та пострадянського простору.
Системна корупція, яка привела нас до цього президента, десятиліттями визрівала глобально, через переплетіння цих світів.
Програма дерегуляції та аутсорсингу, яка поширилася Заходом у 1980-х під керівництвом президента США Рональда Рейгана та прем’єрки Великої Британії Маргарет Тетчер, отримала величезні нові можливості в пострадянських і східноєвропейських країнах 1990-х років.
Приватизація за американським зразком у Росії випередила саму себе: розпродаж державних активів відбувався без необхідної правової та регуляторної інфраструктури (частково завдяки західній допомозі та радникам). Так публічні активи, що належали всім, опинилися в руках кількох людей.
Новий клас олігархів створив новий клас західників: висококваліфікованих, високооплачуваних професійних "супровідників", чия робота полягала в тому, щоб виводити, відмивати й приховувати небачений потік брудних грошей із посткомуністичних країн — та ще й "полірувати" імідж олігархів.
Ці незаконно набуті активи — заховані в офшорах на кшталт Великої Британії, Швейцарії, Австрії, Мальти, Кіпру та США — стали і досі залишаються основою кремлівських операцій впливу на Заході.
Кремлівські агенти тривалий час допомагали розкладати Республіканську партію зсередини.
Праворадикальні медіаканали теж були мішенями для інфільтрації.
Якщо колись Захід був джерелом ідей та цінностей, які могли поширюватися світом, сьогодні достатньо послухати американських інфлюенсерів, щоб зрозуміти, що потік іде у зворотному напрямку.
Візьмемо до уваги Департамент урядової ефективності (DOGE), створений Трампом як частина його зусиль зі знищення системи, який імітував комуністичну практику. У СРСР було звичним явищем, коли партійні структури з неформальною владою перевершували офіційні державні агентства й функції.
Попри те, що Ілон Маск не був затверджений чи перевірений Конгресом, йому дозволили провести безпрецедентну чистку федерального уряду. Незаконність його дій майже не мала значення; як і при комунізмі, партійний лідер є єдиним джерелом контролю.
Звісно, ця модель неформальної, позаправової влади — через безпосереднє підпорядкування лідеру — має американський прецедент у скандалі "Іран-контрас" 1980-х. Тоді Білий дім Рейгана обійшов федеральний уряд і Конгрес, дозволивши групі довірених осіб продавати зброю Ірану, щоб фінансувати повстанців "контрас" у Нікарагуа — фінансування, яке Конгрес прямо заборонив.
Але між "Іран-контрас" і DOGE є суттєва різниця. Коли першу схему викрили, Конгрес і обидві партії її засудили, і принаймні частину винних притягнули до відповідальності.
Сьогодні ж ані контрольований республіканцями Конгрес, ані Верховний суд не намагалися зупинити DOGE. За такої моделі правила щодо конфлікту інтересів здаються анахронізмом.
Як одного разу сказав мені ветеран американської політики:
"Конфлікту інтересів не існує, бо ми самі визначаємо інтерес".
Використовуючи свій офіс як дійну корову, Трамп не приховує власних інтересів. І може дозволити собі це завдяки перевіреній радянській практиці: призначенню некомпетентних і недосвідчених підлеглих, які всім зобов’язані своєму господарю.
Комічна аматорськість його кабінету робить його членів політичним пластиліном. Маючи слухняну команду, повністю втягнуту в його корупційну й протизаконну діяльність (чого в нього не завжди було в першу каденцію), Трамп системно демонтовує урядові агентства, які мали б відстежувати корупцію й іноземні операції впливу та забезпечувати дотримання правил для їх стримування.
Тому генеральна прокурорка Пем Бонді ліквідувала Ініціативу з повернення активів, отриманих через клептократію, та групу KleptoCapture, створену у 2022 році для забезпечення виконання західних санкцій проти Росії та олігархів, пов’язаних із Путіним; перенаправила переслідування за Законом про корупцію за кордоном і Законом про запобігання іноземному здирництву; розпустила групу ФБР з протидії іноземному впливу; скоротила виконання Закону про реєстрацію іноземних агентів; розпустила підрозділ із нагляду за криптовалютою.
Зосередженість родини Трампів на криптоактивах є показовою; це вражаючий випадок, коли прагнення множити особисте багатство поєднується з прагненням знищити систему. Практичне застосування цієї технології майже повністю полягає в обході правил із протидії відмиванню грошей і корупції.
Транзакції анонімізовані, а регулятори часто не знають, хто стоїть за багатьма криптобіржами, де вони розташовані й хто є їхніми клієнтами. Хто саме спричиняє масові стрибки вартості монети $TRUMP — залишається загадкою.
Корупція Трампа може допомогти зруйнувати систему, особливо з огляду на зростальні ризики, які створює криптовалюта для фінансової стабільності. І в цьому полягає сенс.
У свою першу каденцію Трамп сприяв дестабілізації США й міжнародної системи; нині він активно прагне знищити демократичні інститути та світовий порядок, заснований на правилах.
Радянські лідери були б у захваті від його методів.
Колонка початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника
Джанін Ведель
соціальна антропологиня, професорка Університету Джорджа Мейсона (США)