Як екскомуніст став спікером Сейму Польщі і чому від його керування чекають конфліктів
Новим маршалком Сейму Польщі став Влодзімеж Чажастий з "Лівих". Це було вимогою коаліційної угоди.
Партії, що у грудні 2023 року утворили коаліцію – "Громадянська коаліція" Дональда Туска, "Ліві" і "Польща–2050" Шимона Головні – домовилися, що маршалка призначатимуть не на повний чотирирічний термін, а лише на два, і проводити заміну всередині політичного циклу.
Попри запланованість, ця ротація все одно виглядає майже сенсаційно. Адже це перше за два десятиріччя призначення на політичну топпосаду політика з лівого політичного спектра.
Про нового спікера Сейму Польщі і те, чого від нього очікувати, читайте в статті публіциста, журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Комуніст на чолі Сейму: чому призначення нового спікера обурило польську опозицію. Далі – стислий її виклад.
Голосування у Сеймі за кандидатуру Влодзімежа Чажастого відбувалося під вигуки депутатів опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС"): "Комуніст! Комуніст!".
Більш прозорого натяку на минуле нового спікера годі й уявити.
Влодзімеж Чажастий є досить типовим представником середовища молодого покоління діячів ПОРП (Польської об’єднаної робітничої партії, комуністичної партії, що правила в Польщі до 1989 року).
Він зробив кар’єру в 1980-х роках в організаціях студентів, пов’язаних із комуністичною владою (аналог радянського комсомолу). До "дорослої" партії він вступив у 1983 році, тобто в найгірший, найпохмуріший період – через два роки після запровадженого Войцехом Ярузельським воєнного стану.
Тоді, коли вже ніхто не мав ілюзій щодо жорстокого і диктаторського характеру комуністичного режиму.
Чажастий був членом ПОРП до самого кінця й розпуску партії 1990 року.
Уже після змін і падіння Польської народної республіки Чажастий досить швидко віднайшов себе в лівих, але демократичних середовищах. Певний час він навіть був у Демократичному союзі – партії, що виросла з антикомуністичної опозиції.
Однак насамперед у 1990-х роках майбутній маршалок зосередився на бізнесі. Він заснував видавництво Muza й працював у медійному бізнесі.
Наприкінці 90-х Чажастий знову почав зближуватися з лівим середовищем. Тодішній президент Квасневський доручив йому посаду в Національній раді радіомовлення і телебачення (KRRiT) – державному органі, що здійснює контроль над електронними медіа і має досить істотні повноваження щодо надання ліцензій телевізійним станціям.
Швидко з’ясувалося, що Чажастий став сірим кардиналом у KRRiT, фактично на свій розсуд роздаючи карти в медійному середовищі.
У цей період піку могутності лівиці в Польщі вибухнув потужний скандал, який фактично призвів до падіння лівиці й уряду Лешека Міллера. У польській політиці виросли два нові, праві та ліберальні середовища: "Громадянська платформа" Дональда Туска та "Право і справедливість" Ярослава Качинського.
В 2016 році Чажастий очолив Союз демократичних лівих сил (СДЛС), а згодом створився союз з іншими партіями "Об’єднані Ліві", який завів до Сейму 49 депутатів.
На вибори 2023 року "Нові Ліві" під керівництвом Чажастого здобули лише 26 мандатів, але увійшли до керівної коаліції.
Це дозволило лівим повернутися в уряд, а особисто Чажастому – отримати крісло маршалка, хоч і лише на два роки.
Для правої опозиції – партій "Право і справедливість" та "Конфедерація" – новий маршалок точно не буде легким опонентом.
Чажастий уже оголосив, що застосовуватиме "маршалківське вето". Такої правової категорії не існує, але це означає, що маршалок просто блокуватиме й не прийматиме до розгляду законопроєкти, які вважатиме шкідливими.
У таких справах, як аборти, права жінок чи вплив церкви, Чажастий є дуже принципово лівим.
Він безперечно зосередиться на роботі у Сеймі та внутрішній політиці.
Проте його справжньою любов’ю є політика. І тепер він зможе себе проявити – у найважчий період, коли Польща поступово починає готуватися до виборчої кампанії 2027 року.
Докладніше – в матеріалі Міхала Кацевича Комуніст на чолі Сейму: чому призначення нового спікера обурило польську опозицію.