Які системні проблеми має вирішити Україна для євроінтеграції АПК
У звіті Єврокомісії про розширення та наближення до ЄС зафіксовано, що Україна попри війну досягла хорошого прогресу ("good progress") в аграрній політиці та певного прогресу ("some progress") у сфері безпечності харчових продуктів.
Якщо оцінювати прогрес виключно за змінами в українському законодавстві, суто з точки зору кількості законодавчих ініціатив, то, дійсно, він виглядає пристойно.
Але які б прекрасні стратегії та закони не приймав парламент, без подальшої кропіткої роботи з підзаконними актами до них, їхньої імплементації "на полі", відповідного моніторингу та контролю не можна говорити про "успішну імплементацію" тієї чи іншої норми aquis ЄС або інших регулювань.
Про те, що необхідно робити Україні для реального реформування агросектору, читайте в колонці координаторки сектору АПК Ukraine Facility Platform Ольги Трофімцевої Законодавство змінюється, система – ні: чи став агросектор України ближчим до стандартів ЄС. Далі – стислий її виклад.
Авторка колонки нагадує, що кістяк Спільної аграрної політики (САР) ЄС з організаційної точки зору складається з трьох важливих систем:
– IACS (Integrated Administration and Control System) – система управління і розподілу прямих виплат агровиробникам;
– LPIS (Land Parcel Identification System) – компонент IACS і цифрова картографічна система для ідентифікації земельних ділянок;
– FSDN (Farm Sustainability Data Network) – це фактично мережа бухгалтерських даних і звітності фермерських господарств.
За словами Трофімцевої, важливою є не просто фізична наявність цих систем, а можливість повноцінного обміну даними між ними, а також наповнення цих систем релевантними та якісними даними.
"Адже фундамент прийняття якісних управлінських рішень – якісні та об'єктивні дані", – пише координаторка сектору АПК Ukraine Facility Platform.
Вона має обґрунтовані сумніви, що система української аграрної статистики сьогодні є якісною, бо зазначені вище три системи в Україні повноцінно не працюють.
"Ще однією перепоною для реалізації масштабних реформ є брак кадрового потенціалу, як на центральному, так і на регіональному рівні", – наголошує авторка колонки.
Експертка пояснює, що привабливість державної служби (і це стосується не лише аграрної сфери) для добре освічених фахівців є сьогодні досить низькою з різних причин.
Також існують проблеми і у сфері розвитку сільських територій, зазначає Ольга Трофімцева.
Зокрема, через проблеми з координацією між центральним, регіональним і місцевим рівнями, а також з дублюванням функцій.
Серед іншого, це призводить до неефективного використання ресурсів.
А одним з найбільших викликів у розділі "Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика" є необхідність системної реформи (не просто "оптимізації" на місцях) як основного, найважливішого органу реалізації політики в цій сфері.
Йдеться й про розбудову системи інспекцій, лабораторних потужностей та моніторингу відповідно до вимог ЄС (в першу чергу прозорості, належного фінансування, багаторічного планування).
"Все це – системні прогалини, над якими нам найближчим часом доведеться працювати", – попереджає координаторки сектору АПК Ukraine Facility Platform.
Більше – в колонці Ольги Трофімцевої Законодавство змінюється, система – ні: чи став агросектор України ближчим до стандартів ЄС.