Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Зеленський показав роботу дронів-перехоплювачів

09:54:36

Президент України Володимир Зеленський показав відео роботи дронів-перехоплювачів, які лише з початку листопада уразили понад 150 цілей росії. Кадри бойової роботи голова держави опублікував в Facebook у середу, 12 листопада.   Зеленський відмітив, що майже щоночі працюють сили ППО, відбиваючи атаки росіян. Разом із підрозділами РЕБ, армійською авіацією, мобільними вогневими групами зростають результати у дронів-перехоплювачів.   "Ми обов’язково продовжимо розвивати технологію дронів-перехоплювачів, навчати екіпажі. Міністерство оборони контрактує всі виробничі потужності перехоплювачів. Працюємо над тіснішою взаємодією з партнерами - спільне виробництво, фінансування дозволять нам масштабувати це швидше. Дякую всім, хто розвиває напрям", - додав президент.

Нічна дронова атака: є влучання на 19 локаціях

09:42:24

У ніч проти 12 листопада Росія атакувала Україну 121 ударним БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів. Протиповітряна оборона знешкодила 90 дронів, 31 БпЛА влучив, повідомили Повітряні сили ЗСУ.   Напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.   За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 90 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, сході, півдні та центрі країни.   Зафіксовано влучання 31 ударного БпЛА на 19 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації.   Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський  розповів про ефективність дронів-перехоплювачів  "шахедів". Їх в Україні виробляють кілька компаній.  У РФ дрони атакували стратегічний завод Ставролен

Авіатроща літака Туреччини: загинули 20 військових

09:18:00

Внаслідок авіакатастрофи військово-транспортного літака C-130 ВПС Туреччини загинули всі 20 військових, які були на борту. Про це повідомило Міністерство оборони Туреччини в соцмережі Х у середу, 12 листопада.   Аварія сталась 11 листопада, коли літак вилетів з Азербайджану і був на шляху до Туреччини. Літак зник з радарів за кілька хвилин після входу в повітряний простір Грузії, не подавши сигналу тривоги. Він розбився приблизно за 5 км від державного кордону з Азербайджаном.   За фактом катастрофи у Грузії розпочали слідство за статтею про порушення правил експлуатації повітряного транспорту, що призвело до загибелі людей. Про причини аварії поки не повідомляли. За інформацією  азербайджанського агентства APA, перед авіакатастрофою літак здійснив посадку в аеропорту Гянджи та перебував там близько двох годин. Екіпаж не покидав ні літака, ні територію аеропорту. На борту були фахівці, які обслуговували винищувачі F-16, що брали участь у військовому параді в Баку 8 листопада. Нагадаємо, 11 листопада на кордоні Грузії й Азербайджану розбився турецький військово-транспортний літак . C-130 збройних сил Туреччини впав на грузинській території. На борту перебувало 20 військовослужбовців . 

Розпочнуть з України: у МЗС Канади розкрили теми зустрічі міністрів G7

06:28:40

  Очільниця Міністерства закордонних справ Канади Аніта Ананд зазначила, що одним із головних пунктів порядку денного засідання міністрів закордонних справ "Великої сімки" (G7) у Канаді стане подальша допомога Україні. Про це у середу, 12 листопада, повідомляє  Укрінформ.   “Завтрашній день ми розпочнемо із зустрічі з міністром закордонних справ України, аби підтвердити нашу колективну підтримку України на тлі російської агресії”, - сказала Аніта Ананд.   За словами глави МЗС Канади, після зустрічі з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою учасники обговорять й інші ключові питання, включаючи важливі мінеральні ресурси, енергетичну безпеку та економічну стійкість.     Також увагу буде приділено досягненню стабільності на Близькому Сході, зміцненню безпеки й розвитку в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також відповідям на кризи в Судані та Гаїті.     Ананд зазначила, що для ефективної протидії глобальним викликам необхідна широка співпраця та залучення партнерів з різних регіонів світу. Вона підкреслила роль багатосторонніх ініціатив у вирішенні міжнародних проблем, які виходять за рамки можливостей "Групи семи".     Раніше Канада оголосила про прискорення виплати останньої частини свого внеску до Фонду енергетичної підтримки України у розмірі 70 мільйонів доларів США. З цієї суми 10 мільйонів вже були перераховані достроково для допомоги у відновленні енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок атак Російської Федерації.     Україна поінформувала партнерів G7+ про ситуацію в енергетиці    

ФРН надасть Україні додаткову фіндопомогу до зими

05:57:23

  Німеччина планує виділити Україні додаткові €40 мільйонів так званої зимової допомоги. Це рішення пов’язане з посиленням атак Росії на енергетичну інфраструктуру України. Про це повідомив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль перед початком зустрічі міністрів країн G7 у Канаді, інформує Deutsche Welle.   За словами Вадефуля, допомога спрямована на те, щоб забезпечити українцям тепло і світло в оселях, а також перешкодити російським спробам деморалізувати населення систематичними атаками на цивільні об'єкти газо- та теплопостачання.   "Ми допомагаємо зберегти тепло й світло в українських домівках і гарантуємо, що Росія не зможе досягти своєї мети - морально зламати тих, хто захищає свою Батьківщину, своїми цілеспрямованими терористичними атаками на цивільні газові та опалювальні системи", - наголосив Вадефуль.   Раніше стало відомо, що уряд Німеччини планує значно збільшити військову та фінансову допомогу Україні наступного року, виділивши для цього €3 мільярди.   Берлін наразі працює над змінами до бюджету на 2026 рік, щоб передбачити додаткові кошти на підтримку України.   Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна  отримала системи Patriot від Німеччини .  

У МЗС Італії висміяли "епохальні перемоги" Росії в Україні

05:29:38

  Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні піддав критиці та висміяв спроби Росії перебільшувати свої досягнення в Україні, представляючи локальні успіхи як значущі перемоги. Про це стало відомо з інтерв'ю , яке дипломат дав виданню La Repubblica в середу, 12 листопада.   Під час розмови з журналістами Таяні іронічно висловився щодо дій російської сторони, зокрема щодо останніх бойових дій у районі міста Покровськ Донецької області. Він акцентував увагу на тому, що вже декілька років Росія намагається видавати свої часткові успіхи за "історичні прориви".   "Вже три роки вони кажуть про російський наступ, тому що повідомляють про часткові успіхи як про епохальні", - іронічно зауважив італійський дипломат.   За словами міністра, такі заяви Росії спрямовані на максимізацію власної вигоди й політичного впливу напередодні можливої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.   "Вони піднімають ціну, намагаються отримати максимум зараз, до настання зими", - додав очільник МЗС Італії.   Він також висловив упевненість у тому, що після настання холодів російські окупаційні війська втратять ініціативу на полі бою.   "З приходом зими вони вже не зможуть нічого вдіяти", - резюмував Таяні.   Нагадаємо, що російські загарбники з липня  намагаються спробувати обійти оборону міста Покровськ зі сходу та взяти його в напівоточення.    Битва за Покровськ: навіщо Путіну так потрібне це місто  

Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою - ЗМІ

05:00:56

  Пропозиція Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу щодо України може опинитися під загрозою через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що за Трампа США продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями. Про це п овідомляє Euronews, посилаючись на свої джерела.   Ідея такого міжнародного трибуналу, який планували розмістити в Нідерландах, була узгоджена між Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні цього року.   За інформацією видання, фінансування є основною перепоною для реалізації проєкту. Європейським країнам складно виконувати свої обіцянки без підтримки Сполучених Штатів, які можуть продовжувати політику самоусунення від багатосторонніх ініціатив. Це ставить під сумнів можливість залучення необхідних коштів для забезпечення ефективної роботи трибуналу. Європейські донори побоюються, що без американської участі фінансова підтримка стане ще більш обтяжливою.   Хоча Рада Європи офіційно має 46 членів, участь у роботі Спеціального трибуналу відкрита й для інших країн. Проте спроби з'ясувати зацікавленість адміністрації США у приєднанні не мали успіху – прямої відповіді отримано не було. За словами трьох джерел, скорочення американського фінансування для України лише додає невизначеності, хоча питання трибуналу залишається на порядку денному в закритих обговореннях.   Європейські країни усвідомлюють, що перед ними стоїть непростий вибір у визначенні ключових пріоритетів для фінансування. Значна частина навантаження у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні лежить саме на їхніх плечах.   Проєкт бюджету трибуналу, представлений Радою Європи, передбачає щорічні операційні витрати в розмірі близько 75 мільйонів євро. Оскільки трибунал планується розмістити в Нідерландах, додаткові витрати будуть спрямовані на забезпечення приміщень і безпеки. Євросоюз, за попередніми розрахунками, мав би виділяти, приблизно, 10 мільйонів євро щорічно зі своїх коштів, але це лише частина загальної суми, необхідної для втілення проєкту.   Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення України. До обмежень потрапили посадовці з урядових структур РФ, ділки, функціонер російської військової розвідки та колаборант; також розпочато роботу щодо російських видавництв, які виправдовують агресію.    "Подарунок" Путіну: завершується створення спецтрибуналу щодо агресії Росії  

Кремль ховає місцезнаходження Путіна у кабінетах-копіях - ЗМІ

04:34:08

  Для російського лідера Володимира Путіна облаштували три майже однакових робочих кабінети у різних його резиденціях, щоб приховати справжнє місце його перебування. Про це свідчать результати розслідування, підготовленого проєктом Система від Радіо Свобода.   Журналісти з’ясували, що в резиденціях "Бочаров Ручєй" у Сочі, "Валдай" у Новгородській області, а також у підмосковному "Ново-Огарьово" було збудовано копії основного кабінету президента. У цих приміщеннях Путін зустрічається зі своїм оточенням та проводить наради, хоча офіційно зазначається, що всі ці події відбуваються в Ново-Огарьово, створюючи ілюзію постійного перебування диктатора на одному місці.   Ключовими доказами існування трьох кабінетів стали дрібні деталі інтер’єру: розташування дверних ручок, декоративні вставки на стінах та дизайн папок для документів.    Ці кабінети та переміщення між ними розкривають еволюцію ставлення Путіна до особистої безпеки. Із часом він усе більше схилявся до перенесення управління країною у свої приватні простори. Оригінальний кабінет було облаштовано в Ново-Огарьово у 2015 році. Згодом, у 2016, почалося будівництво таємних копій у Валдаї та Сочі. Перші зображення кабінету у Валдаї з’явилися у 2018 році, а Сочинський варіант уперше зафіксували у 2020 році.   Автори матеріалу зазначають, що в один день кадри можуть показувати Путіна в кабінеті з одним дизайном, наступного дня - з трохи іншим, і згодом знову повернутися до попереднього вигляду.   Згідно з розслідуванням, у січні 2024 року Путін припинив користуватися сочинським кабінетом через загрозу атаки безпілотників, а вже у 2025-му відмовився й від кабінету в Ново-Огарьово. Втім, у вересні того ж року він почав епізодично повертатися до цих резиденцій.   Окрім цього, раніше розповідалося про мережу підземних бункерів російського диктатора.    Розслідування показали, що в центрі Москви існує складна система підземних укриттів на глибині до 200 метрів. Одного разу дігери випадково проникли в один із таких тунелів і поділилися побаченим. Це призвело до їхнього арешту та засудження до різних термінів ув’язнення. У підсумку вони були змушені виїхати з Росії.   Ще один об’єкт Путіна - масштабний маєток у Геленджику на півдні Росії. Там розташовані палац, церква, винний льох, казино, дендрарій і навіть хокейна ковзанка. Територію на схилі скелі з видом на Чорне море приховують густі ліси та заборона польотів над цією зоною.   Фахівці стверджують, що система бункерів і тунелів спроектована дуже ретельно: у ній є автономна подача чистого повітря, води та тепла, а також захист від пожеж і хімічної небезпеки. Крім того, тунелі обладнані виходами до доріг для постачання необхідних запасів.   Раніше українські розвідники заявили, що знають, скільки бункерів має російський диктатор Володимир Путін, та де вони знаходяться.   50 метрів глибини: ЗМІ розповіли про бункер Путіна  

Між молотом і ковадлом: Вучич зробив заяву про війну з Росією

03:59:35

  Президент Сербії Александр Вучич висловив переконання, що в Європі, зокрема й у його країні, активно готуються до потенційного воєнного конфлікту з Росією. На його думку, така загроза стає дедалі більш очевидною. Про це він заявив під час виступу на сербському телеканалі Pink.   Вучич, коментуючи висловлювання начальника Генерального штабу Збройних сил Франції генерала Фаб'єна Мандона, який раніше зазначив, що французьке військо має бути готове до можливих потрясінь у найближчі три-чотири роки, підкреслив:   "Аналізуючи наявні факти, я приходжу до висновку, що перспектива війни між Європою і Росією стає більш ймовірною. Це зовсім не пусті слова. Буквально всі готуються до такого розвитку подій".   Серед іншого сербський президент визнав, що його країна перебуває у непростій ситуації, опинившись "між молотом і ковадлом". Водночас він акцентував на важливості посилення обороноздатності країни:   "Ми повинні розумно підходити до питання озброєння та продовжувати значні інвестиції задля захисту нашої держави".   Нагадаємо, президент Сербії Александар Вучич під час розмови з журналістами допустив можливість переглянути рішення не запроваджувати санкції проти Росії.

Палата представників США планує припинити шатдаун - ЗМІ

02:54:46

Палата представників США має намір проголосувати в середу за припинення шатдауну, поновивши фінансування роботи федерального уряду. Про це у середу, 12 листопада,  повідомляє Reuters.   За інформацією агентства, республіканці, що контролюють Палату представників, планують розглянути компромісний законопроєкт.   "Контрольована республіканцями Палата представників має проголосувати в середу вдень за компромісний законопроєкт, який відновить фінансування державних установ та припинить шатдаун, що розпочався 1 жовтня і триває вже 42-й день", - зазначається в публікації.   Тим часом конгресмени повертаються до Вашингтона з округів, незважаючи на проблеми з транспортом - скасовано майже 120 авіарейсів, сотні інших затримано. Деякі члени Конгресу долають дорогу до столиці власним транспортом, зокрема представники від Арканзасу та Міссісіпі. Один із конгресменів із Вісконсину повідомив у соціальних мережах, що вирушив на мотоциклі у 16-годинну подорож до Вашингтона, щоб "виконати свій обовʼязок".   Як зазначалося раніше, в понеділок пізно ввечері Сенат  ухвалив законопроєкт про відновлення роботи уряду. Це стало важливим кроком до завершення найдовшого шатдауну в історії США. Очікується, що Президент Дональд Трамп оперативно підпише документ, щойно він буде схвалений обома палатами Конгресу та надійде до нього на підпис.   Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що  шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.

ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА

02:45:42

  Україна суттєво зміцнює свої позиції на ринку безпілотних технологій, впевнено закріпившись серед глобальних лідерів у сфері виробництва дронів. Про це у вівторок, 11 листопада,  повідомляє Bloomberg.   Згідно з публікацією, вітчизняні компанії не лише активно забезпечують потреби фронту, але й готуються до виходу на міжнародні ринки, посилюючи оборонну стійкість країни.     За короткий проміжок часу український сектор безпілотних систем набув стратегічної ваги у вітчизняній оборонній індустрії. Щороку в Україні виготовляється близько 4 мільйонів дронів різних видів - від FPV-моделей до високоточних далекобійних ударних комплексів. Для порівняння, у США цей обсяг становить лише близько 100 тисяч одиниць на рік, що демонструє ефективність українського підходу, який будується на гнучкості, швидкості і безперервних інноваціях.     Зростання цього виробництва стало можливим завдяки двом ключовим факторам: необхідності оперативно реагувати на російську агресію та збільшеному попиту з боку країн НАТО. Це дозволило українським компаніям успішно закріпити свої позиції не лише на внутрішньому ринку, але й на глобальному рівні.     Українські виробники зміцнюють присутність у Європі завдяки партнерствам і інвестиціям. Наприклад, компанія Skyeton розпочала діяльність у Словаччині, залучивши понад 10 мільйонів євро інвестицій. FlyWell готується до спільного виробництва з фінською Summa Defence, а Fire Point отримала підтримку від Данії для нових розробок у галузі крилатих систем Flamingo.     Перенесення окремих виробничих процесів за межі України дозволяє підвищити стійкість логістики і забезпечити доступ до європейського фінансування, хоча це вимагає дотримання суворих стандартів ЄС. Разом із цим українські технології, випробувані у реальних бойових умовах, привертають увагу завдяки низькій вартості, простоті обслуговування і можливості швидкого відновлення.     Після зростання кількості інцидентів із порушенням повітряного простору європейські країни активніше вкладають ресурси у розвиток своїх оборонних можливостей. Українські дрони стають прикладом оптимального співвідношення ефективності та доступності.      Фахівці зазначають, що сучасна війна вимагає швидкого і масового виробництва озброєння замість надто дорогих систем. У цьому контексті дрони, виготовлені в Україні, відповідають цим потребам.     Зі свого боку українська влада заявила про плани нарощувати експорт озброєнь та відкривати представництва у таких містах, як Берлін і Копенгаген, для просування на зовнішніх ринках. Очікується, що продаж дронів забезпечить стабільний фінансовий потік, який сприятиме подальшому розвитку і масштабуванню виробництва.     У Європі також обговорюється впровадження моделі постійного оборонного фінансування, яка може поглибити співпрацю з Україною і прискорити впровадження новітніх технологій.     Нагадаємо, Росія підтвердила готовність повернутися до переговорів у Стамбулі, однак, за заявами пропагандистів, ініціативи щодо відновлення діалогу досі залишаються без відповіді з боку Києва.   Україна готує з США угоду щодо дронів - Зеленський    

ФРН долучиться до міжнародного контингенту в Україні - генерал

02:26:23

  Федеративна Республіка Німеччина готова приєднатися до міжнародного контингенту в разі його розгортання в Україні, заявив генерал-лейтенант Бундесверу у відставці Хайнріх Браус. На його думку, якщо дійде до впровадження режиму припинення вогню за участю міжнародної місії, Німеччина обов'язково підтримуватиме це рішення. Таку позицію Браус висловив  у коментарі для Укрінформу у вівторок, 11 листопада.   Генерал наголосив, що Німеччина, ймовірно, долучиться до моніторингової місії у разі досягнення угоди про перемир’я, підписаної головним диктатором Росії.    "Якщо це станеться - перемир’я, підпис Путіна під договором, моніторинг перемир’я, наприклад, у визначених головних регіонах європейськими військами обов’язково разом з американськими підрозділами, бо присутність американських військ є найпотужнішим стримувальним фактором для Путіна, - то Німеччина, я в цьому впевнений, братиме участь", - розповів Браус.   Разом із тим, Хайнріх Браус погодився з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, який виступає проти публічного обговорення можливих сценаріїв. Він підкреслив, що реальні обставини можуть значно відрізнятися від нинішніх припущень.   Обговорюючи питання затримки з передачею Україні далекобійних ракет Taurus, Браус визнав, що не може пояснити такого вагання. Він висловив переконання, що надання цих ракет було б правильним кроком. Ексгенерал також розкритикував мляву риторику колишнього канцлера Німеччини Олафа Шольца, назвавши її надто обережною та нерішучою. Затримки в ухваленні рішень з боку чинного уряду він також вважає невиправданими. При цьому Браус зазначив, що аргументи щодо ефективності співпраці німецьких компаній з українською оборонною промисловістю не виглядають достатньо переконливими, навіть якщо Україна вже досягла прогресу в розробці власних далекобійних ракет.   Нагадаємо,  Берлін продовжує активно нарощувати військовий потенціал, затвердивши закупівлю оборонної техніки на понад €3 млрд (еквівалент приблизно $3,47 млрд). Серед ключових придбань зазначаються  бойові вертольоти та ракети IRIS-T .   ФРН має "готуватись до війни" - Пісторіус