Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Росії розпочали масовий набір резервістів

15:53:07

Щонайменше у 20 регіонах Росії розпочався масовий набір резервістів для нібито охорони критично важливих об’єктів інфраструктури. Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 10 листопада.   Влада РФ заявляє, що додаткові сили формують для посилення захисту від українських далекобійних дронів, створення мобільних вогневих груп і проведення контрдиверсійної діяльності. На період такої служби резервісти отримують статус військовослужбовців із відповідними виплатами, соціальними гарантіями та пільгами. Тривалість служби, згідно з контрактом, становить від шести місяців до одного року. При цьому передбачено, що резервісти проходитимуть службу лише у своєму регіоні.   У деяких областях формування загонів розпочалося ще до набрання чинності відповідного закону. Так, у Татарстані наприкінці жовтня перший загін із 21 резервіста вже вирушив охороняти нафтові об’єкти, а в Нижньогородський області 15 осіб пройшли відбір і підписали контракти.   У Башкортостані створюють спеціалізовані мобільні вогневі групи для протидії атакам дронів на підприємства паливно-енергетичного комплексу.   Повідомлення про створення подібних загонів надходили також із Санкт-Петербурга, Ленінградської, Калінінградської, Тверської, Псковської, Ростовської, Ярославської, Брянської, Курської, Тульської, Смоленської, Самарської, Тюменської, Нижньогородської областей, а також із Пермського, Краснодарського та Красноярського країв.   У прикордонних регіонах - Білгородській, Брянській та Курській областях планують розширити існуючі загони БАРС новими підрозділами.   Нагадаємо, 4 листопада російський диктатор Володимир Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів для охорони критично важливих об’єктів інфраструктури. У ЦПД прокоментували "приховану мобілізацію" в Росії, зазначивши, що нинішній потік контрактників в армію РФ зменшився , набір іноземців також не перекриває втрати у боях.

Справа детектива НАБУ - до суду передали розслідування проти свідка

15:09:44

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо свідка у кримінальному провадженні за фактом пособництва детектива НАБУ Росії та зловживання впливом. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 10 листопада.   В ОГП не називають імен, але, судячи з матеріалів справи, йдеться про свідка у справі детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. Зазначається, що свідок, неодноразово попереджений про відповідальність за неправдиві свідчення, під час допиту в слідчого та на засіданні Печерського районного суду Києва, будучи під присягою, свідомо повідомив неправдиві дані про зміст розмови з підозрюваним, намагаючись створити уявлення про відсутність його вини.   Показання свідків спростовано аудіозаписами розмов, справжність і зміст яких підтверджено сімома судовими експертизами.   Лінгвістичні експертизи підтвердили, що підозрюваний детектив НАБУ висловлював намір про співпрацю з представниками держави-агресора, зокрема - пошук покупців і готовність реалізувати належне його сім'ї насіння технічних конопель, яке належало його сім'ї, особам, пов’язаним із державною програмою підтримки Дагестану.   Підтверджено, що голос на записах належить саме підозрюваному детективу НАБУ, який висловлював відповідні пропозиції.   Судова психологічна експертиза встановила, що під час допиту свідок ухилявся від прямих відповідей, давав суперечливі показання, намагався уникати розкриття деталей подій, мав ознаки орієнтовно-настановчої комунікативної поведінки.   Свідок зазначив, що під час телефонної розмови з підозрюваним обговорював продаж технічних конопель до Узбекистану, а не до російського Дагестану (на звинуваченні у продажі конопель в Дагестан була побудована справа проти Магамедрасулова - ред.).   Прокуратура вважає, що свідок надав завідомо неправдиві показання, оскільки у Узбекистані державних програм із підтримки вирощування технічних (промислових) конопель не існує.   Тепер свідку загрожує покарання у вигляді виправних робіт до двох років, арешту до шести місяців або обмеження волі до двох років. Нагадаємо, правоохоронці  затримали за підозрою у веденні бізнесу в Росії  одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. Суд обрав для нього  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою . У СБУ заявили, що Магамедрасулов був у тісному контакті з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який пов’язаний зі спецслужбами РФ і "має значний вплив на діяльність НАБУ". Згодом СБУ заявила про нові докази у справі детектива НАБУ, а саме - листування, в якому згадується продаж до Дагестану вирощених у Житомирській області технічних конопель .

Китай зупинив на рік портові збори для суден США

14:43:37

Китай призупиняє на один рік дію спеціальних портових зборів для суден США одночасно з паузою Вашингтона щодо зборів, спрямованих на китайські судна. Про це повідомляє Barron`s у понеділок, 10 листопада.   Призупинення портових зборів, які застосовувалися до суден, що експлуатуються або побудовані в США та відвідували китайські порти, почалося сьогодні вдень. Оремо Китай заявив, що призупинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, одного з найбільших південнокорейських суднобудівників.   Річне призупинення заходів проти Hanwha пов’язане зі скасуванням США портових зборів, які вони стягували з суден, побудованих та експлуатованих Китаєм.   Як відомо, США та Китай, які протягом місяців ведуть торговельну та тарифну війну, нещодавно погодилися послабити деякі обмеження після зустрічі лідерів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа в Південній Кореї. Американський лідер погодився знизити мита на китайські товари на 10% , довівши загальний рівень зборів США до 47%. Своєю чергою  Китай призупинить на рік дію додаткових 24% мит на американські товари , що були введені у квітні. Проте збереже 10% мита.

Росія провалила "імпортозаміщенння" процесорів

14:21:58

Російський виробник інтегральних мікросхем Байкал Електронікс не зміг налагодити випуск вітчизняних процесорів Baikal M через "дефіцит компонентів на ринку". Про це пише The Moscow Times в понеділок, 10 листопада. Цей чіп, презентований ще в жовтні 2019 року, реалізований на архітектурі ARM і мав випускатися за топологією 28 Нм (у виробництві сучасних ноутбуків, смартфонів та планшетів використовує техпроцес 3 Нм - ред.). Спочатку його передбачалося виробляти на потужностях тайванської TSMC, але після початку війни РФ проти Україні у 2022 році компанія припинила співпрацю з російськими фірмами. Гендиректор компанії Байкал Електронікс Андрій Євдокимов повідомив про зупинення трирічного експерименту з корпусування Baikal M (заключний етап створення мікросхеми, коли кристал розміщується у захисному корпусі із зовнішніми висновками для підключення до плати - ред.) на потужностях підприємства GS Nanotech у Гусєві Калінінградської області РФ. "Кристалів зараз немає або їх не вистачає для того, щоб зібрати чіпи та роздати партнерам. Тому на розвиток експерименту ми не пішли, не було змоги", - сказав він. У серпні консорціум розробників систем зберігання даних повідомляв, що до кінця 2025 виробник збирається поставити російським компаніям кілька десятків тисяч процесорів Baikal-M і Baikal-L.   Гендиректор GS Nanotech, яка виготовляє друковані плати, діоди та іншу електроніку, Сергій Пластинін зазначив, що на завершальній стадії експерименту з корпусування Baikal M компанія змогла отримати 74-85% придатної продукції. Щоб довести цю частку до 98%, потрібно набагато більше кристалів. За місяць підприємство збирало "лише десятки" процесорів.   Раніше в Байкал Електронікс зазначали, що Baikal M може знайти застосування в персональних комп'ютерах, мікросерверах, мультимедійному устаткуванні, мережевих комунікаціях та інших сферах.  Нагадаємо, в уламках російських ракет, що знаходять на території України, дедалі частіше знаходять електроніку, вироблену в Росії і Білорусі . У липні світові продажі чипів у липні зросли на 20,6% у річному обчисленні і становили 62,1 млрд доларів. За місяць ринок напівпровідників зріс на 3,6%.

З початку року митники виявили порушень майже на 11 млрд

13:47:23

За 10 місяців 2025 року митні органи виявили 8084 порушень митних правил на 10,7 млрд гривень. Про це повідомила Державна митна служба в понеділок, 10 листопада.   Зазначається, що у 2934 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 966 млн гривень.   Зокрема, промислових товарів на 668 млн гривень, транспортних засобів на понад 169 млн гривень, валюти на 69 млн гривень та продовольчих товарів на 60 млн гривень.   "У 1777 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 52 млн гривень, стягнуто до Держбюджету 51 млн гривень з урахуванням справ, розглянутих за попередній період", - йдеться у повідомленні.   На розгляд до суду митницями передано 4613 справ про порушення митних правил на суму понад 10,3 млрд гривень. За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 4 млрд гривень.