Нове життя жінок у Кабулі за талібів. Де чоловік, який вас супроводжує? - BBC News Україна
Нове життя жінок у Кабулі за талібів. Де чоловік, який вас супроводжує?
- Ліз Дюсет
- BBC Кабул
5 хвилин(и) тому
"Чому ви подорожуєте без махрама?" - питає охоронець-таліб у молодої афганки, що вийшла з дому без чоловічого супроводу (махрам - близький родич, але не чоловік, з яким жінка, за уявленнями талібів, може подорожувати).
Вона сидить на задньому сидінні пошарпаного кабульського таксі, яке під'їжджає до контрольного пункту "Талібану". Над ним майорить білий прапор талібів з чорної в'яззю.
Що сьогодні можна робити в Кабулі - і чого не можна?
- "Думаю, для нас все скінчено". Що чекає афганських жінок за правління "Талібану"
- "Мені шкода людей, які там залишилися": розповідь українки, яка виїхала з Кабула
- Що таке закони шаріату
Таліб в тюрбані з гвинтівкою через плече наказує подзвонити чоловіку. Коли вона говорить, що у неї немає з собою телефону, він каже іншому водієві відвезти її додому, взяти чоловіка і повернутися. Таксист виконує - і проблему вирішили.
Дороги Кабула так само забиті машинами. Серед них вози, навантажені афганським зеленим виноградом і фіолетовими сливами. Між ними бігають діти в розірваних туніках.
Підпис до фото,
Ринки Кабулу поки що працюютьНа перший погляд здається, що місто не змінилося. Але це не так.
"Талібан" править Кабулом за допомогою своїх розпоряджень і талібів на вулицях.
"Будьте обережні у тому, як ви поводитеся зі своїм народом. Ця країна багато страждала. Будьте м'якшими", - закликав представник талібів Забіулла Муджахід на імпровізованій пресконференції в оточенні бойовиків у повному екіпіруванні у перший день після того, як останній американський військовий залишив Кабул.
Деякі речі пояснювати не довелося. Як тільки бойовики у серпні блискавично зайняли Кабул, багато афганців зрозуміли, з чим їм доведеться зіткнутися при "Талібані 2.0". Чоловіки перестали голитися, щоб відросли бороди, жінки змінили яскраві хустки на чорні й одягли довгі сукні з накидками.
Але ще багато незрозумілого, і це породжує тривогу.
"Мрії зруйновані"
"Що мені тепер робити?" - це питання приходить на мій номер телефону і в комп'ютер щогодини від афганців, які шукають поради чи допомоги. Це питанням ставить собі величезна кількість афганців по всьому світу.
Маріам Раджаї знала, що їй робити, коли впаде Кабул.
15 серпня, коли вулиці міста заполонили бойовики "Талібану", вона проводила семінар для жінок-прокурорів в офісі генерального прокурора. "Ми повинні продовжувати", - благали її учасниці семінару, коли вона повідомила їм про загрозу.
Але незабаром її клас змирився з цим раптовим поворотом. З того часу Раджаї разом з сім'єю - у неї двоє дітей - переїжджає з одного безпечного місця в інше.
Підпис до фото,
Маріам РаджаїЇї трирічна дочка Нілофар вже каже, що хоче бути інженером. Будинок, який вона збудувала з різнокольорових пластикових кубиків, стоїть у кутку кімнати з глиняної цегли. У вікна світять промені пізнього літнього сонця.
Поки що ніхто не може сказати точно, що мають на увазі лідери "Талібану", коли кажуть, що жінкам і дівчаткам нададуть "усі права в межах ісламу".
Багатьом жінкам, зокрема і Раджаї, недвозначно сказали: "Не повертайтеся в офіс". Багато хто боїться, що їм ніколи не дозволять повернутися до колишнього життя в місті, яке вони вже не можуть назвати своїм.
- Кодекс поведінки студента. Що є фундаментом ідеології талібів?
- Біженка з Афганістану народила в літаку США під час евакуації
"У мене є право на освіту, на хорошу роботу, на участь в громадському житті на високому рівні", - говорить Раджаї. Поруч з нею на столі стос підручників - для навчання в університеті і роботи керівником відділу з прав людини та гендерних питань.
"Усі мої мрії зруйнували", - каже вона голосом, що тремтить.
"Це буде велика зрада"
Два десятиліття міжнародної співпраці створили простір для нових ідей і нових людей. Тепер частина цих людей стала тягарем.
"Я добре пам'ятаю вечірки на Різдво, ми готували смачну їжу й були такі щасливі", - згадує Хамід, який 13 років пропрацював у посольстві Великої Британії в Кабулі. Ми сидимо на килимі разом з п'ятьма його маленькими дітьми і купою вицвілих фотографій і грамот.
Підпис до фото,
Хамід працював у британському посольстві кухаремАле Хаміда і ще 60 співробітників посольства найняли через компанію-підрядника.
Джерела повідомляють, що майже всьому персоналу, найнятому британським міністерством закордонних справ, все ж вдалося вилетіти з Кабула до того, як туди увійшли таліби. А ті, хто працював через підрядника, залишилися.
"Ми дуже багато працювали, навіть під час ізоляції через коронавірус. Якщо вони не заберуть нас звідси, це буде великою зрадою", - нарікає Хамід. Британія і ще кілька західних країн обіцяють знайти способи допомогти, але для багатьох тих, хто залишився в Кабулі спроба виїхати буде пов'язана з ризиком.
Що кажуть таліби
У той час, як одні поспішно залишили місто, інші з радістю в нього кинулися.
Бойовики "Талібану" їдуть в Кабул з провінцій. Група талібів з центральної провінції Урузган запрошує нас поговорити, коли ми наближаємося до кабульського аеропорту.
"Я не міг побувати в Кабулі вже багато років", - говорить 25-річний Рафіулла про своє "величезне щастя" опинитися в місті.
На питання, що робити освіченим афганцям його віку, які вважають, що втратили майбутнього, він відповідає миролюбно: "Ми всі афганці, і тепер наша країна рухається шляхом миру і процвітання".
Підпис до фото,
"Ми всі афганці", - запевняє кореспондентку ВВС один з талібівУ деяких районах бойовики "Талібану" ходять по домівках, вимагаючи здати службові автомобілі та інші цінності з колишньої роботи. Іноді таліби відбирають й особисті машини, на які, на їхню думку, неможливо було заробити без корупції.
У західній частині Кабула, зокрема в Дашті-е-Барч, де живе багато представників хазарейців, розповідають, що в їхніх будинках проводять обшуки і забирають чоловіків. Хазарейці - третя за величиною етнічна група в Афганістані.
"Я боюся, - каже мешканка Кабула, якій по роботі потрібно їздити в центр міста. - Ми говоримо талібам, що ми джерело доходу нашої сім'ї і нам потрібно працювати."
"Не можу повірити своїм очам"
У самому центрі Кабула черги перед банками тягнуться вздовж вулиць. Більшість відділень закрито - немає грошей.
"Ось вже тиждень я ходжу сюди щодня за грішми", - каже один з чоловіків в черзі.
Тим часом з далеких від Кабула провінцій приходять інші новини - там з полегшенням кажуть, що американські військові літаки нарешті залишили небо, а бойові дії припинилися.
Але для мільйонів афганців, які живуть у бідності і голоді, життя ні на дрібку не змінилося. Їхнє життя - боротьба за виживання.
Підпис до фото,
Черга під банком в КабуліУ період між руйнуванням старого порядку і побудовою нового багато хто починає новий день, не знаючи, що він принесе.
"Це історія, це реальність? Я не можу повірити своїм очам", - говорить афганський журналіст-фрілансер Ахмед Манглі в аеропорту Кабула.
Усе навколо нас всіяне сміттям і багажем, покинутим у боротьбі за місце на останніх військових рейсах з кабульського аеропорту під час безпрецедентної міжнародної евакуації. Манглі вперше почав працювати в Кабулі, коли 20 років тому з міста вигнали "Талібан".
"Представник "Талібану "намагається координувати журналістів, але у кожного є зброя - кожен відчуває себе королем, - розмірковує він. - Я не знаю, чи довго зможу так ризикувати, але я хочу бути частиною цієї історії".
Дійсно, настає історичний момент.
Рекламні щити з усміхненими нареченими в блискучих білих сукнях з яскраво-червоною помадою на губах замазують. Зникають зі стін мурали артгрупи Art Lords, що розповідали про відважних журналістів, лікарів і про бажання світу після війни. Першим зафарбували чорно-білий малюнок, зроблений на честь підписання домовленостей в Досі минулого року між талібами і США.
Нація поетів зараз щосили намагається підібрати слова.
Мій старий друг Масуд Халіл, який багато років боровся на різних фронтах, надсилає мені вірші: "Учора вночі мені на вухо шепнула доля, у нашій книзі - посмішки і сльози".
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!