Лідерку білоруської опозиції Колесникову, яку вивозили в Україну, посадили на 11 років - BBC News Україна
Лідерку білоруської опозиції Колесникову, яку вивозили в Україну, посадили на 11 років
2 хвилин(и) тому
У Мінську за закритими дверима оголосили вирок Марії Колесниковій та Максиму Знаку. Опозиціонерку засудили до 11 років в'язниці, а її соратника до 10 років в'язниці.
Колеснікову і Знака визнали винними за трьома статтями кримінального кодексу Білорусі: заклики до дій, що загрожують національній безпеці, створення екстремістського угруповання і змова з метою захоплення влади.
Максимальне покарання за цими статтями могло скласти 12 років позбавлення волі.
Протягом слідства і судового процесу подробиці обвинувачення публічно не розкривалися. Слідча група ділилася тільки тією інформацією, яку вважала за потрібне оприлюднити.
А адвокати Колесникової і Знака перебували під підпискою про нерозголошення - в разі її порушення їх могли позбавити адвокатського статусу.
Марію Колеснікову вважали однією з лідерок опозиції, яка залишилась у Білорусі. Саме вона була на чолі протестів до свого затримання і арешту.
Її намагались насильно вивезти до України білоруські силовики, але вона вирвалась, порвала паспорт і повернулась.
- Пошматувала паспорт та вистрибнула у вікно: як Колесникова не дала вивезти себе в Україну
- "Вивеземо живою або частинами". Колесникова розповіла про погрози силовиків
Вирок базовим цінностям
Штаб Віктора Бабарика, якого Колесникова і Знак підтримували під час президентської кампанії в Білорусі, після оголошення рішення суду заявив: цей процес - не просто над людьми, але над принципами, які ці люди символізують.
"Макс - віру в торжество права і законності. Маша - віру в добро і справедливість. І вирок [...] - не лише людям, а й цим базовим цінностям", - написали члени штабу.
І Колесникова, і Знак майже рік чекали на вирок у СІЗО. Обох заарештували 9 вересня 2020 року, але за різних обставин.
Марія Колесникова натоді - останній лідер опозиції, що залишився в Білорусі на свободі. Саме вона була на чолі колон демонстрантів у розпал протестів.
7 вересня 2020 року вона перестала виходити на зв'язок з друзями.
Пізніше з'ясувалося: за дорученням влади Колесникову відвезли на кордон Білорусі і України, але опозиціонерка відмовилася їхати з країни, порвала свій паспорт і повернулася в Білорусь.
"Зараз мені здається смішним, що порвавши свій паспорт одним рухом руки, можна зірвати складну операцію всіх спецслужб Білорусі. Але в ті хвилини я боялася, що мене можуть убити", - пізніше пригадувала Колесникова.
Максим Знак перестав виходити на зв'язок вранці 9 вересня 2020 року. У той же день з'ясувалося, що його звинуватили в публічних закликах до захоплення влади або насильницької зміни конституційного ладу країни і взяли під варту.
І Колесникова, і Знак були членами президії Координаційної ради білоруської опозиції, але структура проіснувала недовго - з семи постійних членів президії на свободі майже нікого не залишилося. Згодом організація розвалилася, їй так і не вдалося організувати діалог з режимом Лукашенка в Білорусі.
Саме Координаційну раду обвинувачення вважало "екстремістським формуванням", мета якого нібито полягала в координації протестів і в кінцевому підсумку - у захопленні влади.
Крім того, обвинувачення стверджувало, що Колесникова і Знак публічно закликали до захоплення влади. Але адвокати запевняли, що в обвинувальному висновку не було конкретних прикладів висловлювань, які можна було б розцінити як такі заклики.
Максим Знак пізніше порівнював текст звинувачення зі сценарієм голлівудського блокбастера, в якому дрібними літерами в кінці написано: засновано на реальних подіях.
Флейтистка і юрист
Опозиціонери потрапили до політики різними шляхами, але зустрілися в штабі Віктора Бабарико - одного з головних опозиційних кандидатів на президентських виборах у Білорусі.
Максим Знак політикою почав захоплюватися давно: ще в 2006 році він брав участь у протестах після чергових виборів президента, через що два тижні просидів у в'язниці міста Жодіно.
У 2020 році він став юристом штабу кандидата Віктора Бабарика.
Колесникова політикою цікавилася завжди, але більшу частину її життя займала творчість - вона викладала музику і сама грала на флейті, довго жила в Німеччині.
З Бабариком Марія Колесникова познайомилася, ще будучи музикантом, - на його запрошення стала арт-директором культурного хаба, який фінансував банкір.
Коли Бабарико вирішив висуватися в президенти, Колесникова відразу підтримала його і погодилася стати представником його штабу.
Найбільш перспективними противниками Олександра Лукашенка на виборах вважалися Бабарико, блогер Сергій Тихановський, колишній дипломат Валерій Цепкало.
Але Бабарика та Тихановського заарештували, а Цепкало покинув країну через переслідування.
Єдиним кандидатом від опозиції стала Світлана Тихановська, дружина відеоблогера, яка до того політикою не займалася взагалі.
Вибори, які за офіційною версією закінчилися розгромною перемогою Лукашенка, викликали найбільші за останні десятки років протести в Білорусі.
Найбільш помітними фігурами у протестному русі початку були три жінки: Тихановська, Колесникова і Вероніка Цепкало.
Вони багато разів повторювали, що протести мають бути мирними.
Але скоро дві з них опинилися в еміграції: Світлана Тихановська заявляла, що її змусили виїхати з країни погрозами, а Цепкало, побоюючись арешту, поїхала сама.
Марія Колесникова їхати відмовилася.
На питання, чи пропонували їй написати прохання про помилування, Марія Колесникова відповідала: "Так, в різних варіантах - від залишити Білорусь і перестати займатися політикою - до фільмів "а-ля Протасевич" і "листів". Я невинувата, не скоювала того, в чому мене звинувачують. Як я можу зізнатися в тому, чого не робила, і просити "помилування"?
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!