ЗМІ: Іран активно відновлює ракетні об'єкти, які знищив Ізраїль

Іран активно відбудовує об’єкти з виробництва ракет, які були знищені під час 12-денної війни з Ізраїлем у червні. Це підтверджують супутникові знімки, проаналізовані Associated Press.
Проте ключовий елемент виробництва – великі міксери для виготовлення твердого палива – поки що відсутній, що ускладнює відновлення виробництва на повну потужність.
Для Ірану відбудова ракетної інфраструктури є критично важливою, оскільки країна готується до можливого нового конфлікту з Ізраїлем. Під час війни було значно знищено систему протиповітряної оборони країни, і ракети залишаються одним із небагатьох військових стримуючих факторів Ірану.
Тегеран традиційно відмовляється обговорювати свою ракетну програму на міжнародних переговорах, розглядаючи її як частину національної безпеки.
Фахівці з озброєнь вважають, що Іран намагається якнайшвидше закупити планетарні міксери – спеціальне обладнання, необхідне для змішування компонентів твердого палива. Без нього країна не зможе відновити виробництво у великих обсягах. Такі машини Тегеран може придбати в Китаї, який раніше постачав Ірану хімікати та інші деталі для ракетної програми.
"Якщо Іран отримає необхідні міксери, виробництво можна буде швидко відновити," — зазначив дослідник Сем Лер з Центру досліджень нерозповсюдження ядерної зброї Джеймса Мартіна.
Ракети на твердому паливі мають важливу перевагу: вони готові до запуску значно швидше, ніж рідкопаливні, які потрібно заправляти безпосередньо перед пуском. Це особливо важливо у випадках, коли пускові установки можуть бути знищені противником.
До війни Іран мав три головні виробничі бази — у Ходжирі та Парчині поблизу Тегерана та у Шахруді, за 350 км від столиці. Усі вони були атаковані Ізраїлем ще у жовтні 2024 року, а під час червневої війни основними цілями стали будівлі, де виготовлялися та зберігалися міксери.
Нові супутникові знімки Planet Labs свідчать, що зараз на об’єктах у Парчині та Шахруді активно тривають відновлювальні роботи.
"Швидкість, з якою Іран відбудовує ракетні заводи, показує, наскільки важливою для нього є ця програма," — підкреслив Лер.
Водночас ядерні об’єкти країни поки що не відновлюються такими темпами.
За даними Єврейського інституту національної безпеки Америки, Іран випустив по Ізраїлю 574 балістичні ракети під час 12-денної війни. Ще 330 ракет було запущено під час двох попередніх обмінів ударами.
Ізраїльська розвідка оцінює загальний арсенал Ірану приблизно у 2,5 тисячі ракет, що означає, що під час війни країна використала понад третину своїх запасів.
До початку бойових дій Іран мав можливість виробляти понад 200 твердопаливних ракет щомісяця. Це стало однією з головних причин ізраїльських ударів по заводах — Тель-Авів вважав, що виробничим "вузьким місцем" є саме змішування палива.
"Якщо Іран подолає цей бар’єр, він зможе виготовляти ракети у великих обсягах, і Ізраїлю буде набагато важче їх знищувати або перехоплювати," — пояснив дослідник Карл Паркін.
Іран, ймовірно, планує покладатися на Китай у постачанні як міксерів, так і хімікатів для твердого палива. Саме ці матеріали могли спричинити вибух у порту Ірану у квітні, внаслідок якого загинули щонайменше 70 людей.
Через кілька днів після інциденту США запровадили санкції проти низки китайських компаній, які постачали Ірану компоненти для балістичних ракет.
Китай офіційно заявив, що підтримує Іран у "захисті національного суверенітету" та закликав до деескалації напруженості на Близькому Сході, але не коментував питання можливої військової допомоги.
Аналітики попереджають, що якщо Іран відновить довоєнні темпи виробництва, кількість ракет у його арсеналі зробить їх майже неможливими для повного знищення чи перехоплення.
"Іран ніколи не відмовиться від своєї ракетної програми. Вона є основою його оборони та засобом тиску на регіон і Захід," — підсумував Лер.
Наступного тижня президент Ірану Масуд Пезешкіян виступить на Генеральній асамблеї ООН, де, ймовірно, обговорюватимуться й нові санкції проти Тегерана, які можуть бути запроваджені вже наприкінці цього місяця.
- Рада безпеки ООН провалила голосування за продовження режиму послаблення санкцій проти Ірану, повернувши обмеження, які застосовувалися до ядерної угоди 2015 року.