Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Екстопменеджерка харківського банку отримала підозру за виведення майна

14:01:44

Колишній в.о. голови правління збанкрутілого харківського банку повідомили про підозру в організації розтрати майна. Про це інформує пресслужба Державного бюро розслідувань в середу, 24 вересня. Працівники ДБР встановили, що однією з організаторів протиправного переоформлення права власності на вісім об’єктів нерухомості банку, який перебував у стані ліквідації, була колишня в.о. голови правління цієї установи.   Для реалізації незаконної оборудки вона залучила афілійовану до власника банку юридичну особу. Представником цієї компанії виступила інша службова особа банку, яка діяла під її керівництвом.   У березні 2023 року ДБР викрило протиправне переоформлення нерухомості комерційного банку на загальну суму близько 360 млн гривень. Схема здійснювалася через українську компанію, підконтрольну власнику банку, а також дві іноземні структури, на які рішенням РНБО було накладено національні санкції.   Розслідування встановило, що ці компанії мають зв’язки з відомим російським букмекером та іншими суб’єктами, діяльність яких становила загрозу національній безпеці України. У результаті власниками нерухомості стали іноземні компанії, фактичними бенефіціарами яких є громадяни РФ.   Колишній топменеджерці банку та її підлеглій повідомлено про підозру в розтраті майна в особливо великих розмірах. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.   Нагадаэмо, у грудні 2024 року ДБР повідомило про підозру ще шістьом особам, які допомагали компаніям, пов’язаним із російським букмекером, вивести майно банку . Досудове розслідування триває. Влітку 2024 року Міністерство юстиції стягнуло в дохід держави цінні папери та кошти на суму понад 1,8 млрд гривень у компанії-нерезидента Латвії ТОВ Royal Pay Europe, яку пов'язують із російським букмекером 1xBet. 

На Донеччині росіяни розстріляли родину та взяли дитину в заручники - ЗСУ

13:42:51

Російські військові викрали неповнолітню дівчинку, щоб використовувати її як живий щит для просування своїх груп. Про це повідомила пресслужба Третього армійського корпусу ЗСУ в середу, 24 вересня.   У районі селі Шандриголове Краматорського району підрозділи окупантів розстріляли родину цивільних. Росіяни взяли в заручники неповнолітню дівчинку для прикриття своїх груп та подальшого просування на Лиманському напрямку, щоб наші військові не могли відкрити вогонь.   З радіоперехоплень відомо, що ще до початку штурму села командир РФ із позивним "Балі" віддав наказ на знищення цивільного населення, давши інструкції діяти швидко і "убивать всех без разбора".   Підрозділ окупантів увійшов до житлового будинку та розстріляв батьків дитини. Дії ворога мали чітко спланований характер, що підтверджують усі радіоперехоплення та спостереження підрозділів Третього армійського корпусу в прямому ефірі.

Корупція у ТЦК Києва та Волині: судитимуть двох військових посадовців

13:14:07

Завершено досудове розслідування відносно двох посадовців командування одного з родів військ ЗСУ, які організували незаконну схему оновлення військово-облікових даних у двох ТЦК та СП в Києві та на Волині. Про це повідомила пресслужба ДБР у середу, 24 вересня.   У січні 2025 року підполковник повідомив одному із чоловіків, що має знайомих у ТЦК Києва. За їхнього "сприяння" він міг би оновити військово-облікові дані та внести необхідні відомості до реєстру Оберіг. Вартість таких "послуг" становила 4000 доларів.   Після проходження всієї необхідної процедури оновлення військово-облікових даних посадовець отримував обумовлену ним суму.   Після вдалої оборудки підполковник вирішив звернутись до свого керівника з пропозицією налагодити "бізнес" на ухилянтах, але не через столичний ТЦК, а через Волинський, у якому начальник мав зв’язки. Полковник погодився на цю пропозицію та налагодив контакт з одним із волинських ТЦК.   Згодом підполковник знайшов трьох клієнтів та запропонував їм оновити дані вже через один із ТЦК волинської області. Цінник виріс до 9000 доларів, але за цю суму військовозобов’язані навіть не з’являлись у ТЦК, всі документи підписувались виконавцями.   Загалом, задокументовано чотири факти внесення фігурантами "оновлених" даних.