Китай не допоможе. Чому заяви Росії про «Силу Сибіру – 2» — це блеф
Роки переговорів — мало результатів
Поїздку Володимира Путіна до Китаю на саміт Шанхайської організації торгівлі російська пропаганда подавала як чи не найважливішу економічну й політичну подію року. Але за пафосними словами виявився дуже скромний результат. Москва й Пекін справді підписали два десятки документів, але жоден не можна назвати проривним у «стратегічній дружбі» цих держав.
Президент Китаю Сі Цзіньпін і президент РФ Володимир Путін під час церемонії зустрічі на саміті Шанхайської організації співробітництва у Тяньцзіні, 1 вересня 2025 року.Найважливішим економічним результатом цього візиту у Кремлі називають підписання меморандуму про будівництво нового газогону «Сила Сибіру – 2», що дозволив би постачати в Китай орієнтовно 50 млрд кубів російського газу на рік. Трубопровід мав би простягнутися на кілька тисяч кілометрів і з'єднати сибірські родовища газу з північно-західною частиною Китаю.
«Сила Сибіру – 2» — це старий проєкт про який у Кремлі вперше заговорили ще на початку 2000-х. І з 2006 року, коли Путін презентував його у Китаї, далі слів справа не пішла.
Китайська пропаганда стримано повідомила про новий енергетичний меморандум з росіянами. Документ підписали Газпром і найпотужніша нафтогазова компанія Китаю CNPC. Меморандум не містить жодної конкретики: скільки триватиме будівництво, в уряді РФ навіть не можуть назвати точну вартість проєкту.
«Ні китайська сторона, ні монгольська не побажали взяти участь у фінансуванні будівництва. Вони не заперечили проти проєкту і просто переклали все на Росію. Тобто жодних зобов'язань на себе не брали», — пояснює фахівець енергетичної галузі науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
Газпром не зможе самостійно профінансувати будівництво «Сила Сибіру – 2», оскільки переживає, мабуть, найгірші часи з моменту створення. Торік колишній газовий монополіст зазнав збитків на понад 13 млрд доларів. У березні в Газпромі провели масштабну реструктуризацію: закрили більшість закордонних офісів і планували звільнити 40 % керівного персоналу.
Новина про енергетичний меморандум між РФ і Китаєм спрацювала проти Москви. Після заяв російських посадовців акції Газпрому подешевшали ще на 3 %.
Штаб-квартира Газпрому в Санкт-ПетербурзіБудівництво нового газопроводу з Росії до Китаю може коштувати приблизно 20 млрд доларів. Газпром таку суму не потягне, тому гроші доводиться шукати в державному бюджеті РФ. Інших варіантів немає, бо приватні інвестори не наважаться брати участь у також дорогому й ризиковому проєкті.
«Це нездійсненна мрія Росії. Вона хотіла б продавати більше газу і заробляти на Китаї. Але Пекін має інший підхід і хоче диверсифікувати джерела постачання, щоб не потрапляти у залежність від одного постачальника», — каже експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Не виявляє значного інтересу і Монголія, на території котрої мали б прокласти майже тисячу кілометрів газогону. З одного боку, країна не внесла цей проєкт до плану національного розвитку до 2028 року. Але з іншого, вона економічно дуже залежна і від Росії, і від Китаю, тому будівництво точно не гальмуватиме.
Торік у вересні Путін літав до Монголії, говорили і про новий газогін. Влада країни навіть відмовилася виконувати ордер на арешт російського диктатора від Міжнародного кримінального суду.
Президент РФ Володимир Путін відвідує Монголію, 3 вересня 2024 року«Вони можуть якимось чином торгуватися з Росією за транзитний тариф на газ. Монголія континентально затиснута між Росією та Китаєм. Вони зацікавлені, щоб цей транзит був. Не думаю, що ця країна виставлятиме якісь особливі умови», — вважає експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.
Крім меморандуму про будівництво нового трубопроводу, росіяни й китайці домовилися прокачувати більше газу старими маршрутами. РФ планує додатково продавати до Китаю 8 млрд кубів. Порівняно з втратою європейського ринку це мізер, який не допоможе покращити фінансовий стан Газпрому.
Але чинні маршрути постачання палива до Китаю не мають сполучення з найбільшими російськими родовищами, які раніше працювали на Європу. Тобто росіяни фізично не зможуть переключити їх на прокачування китайським партнерам, пояснює Михайло Гончар.
Росія і Китай мають різні енергетичні інтереси
Спочатку Москва розраховувала, що трубопровід «Сила Сибіру – 2» допоможе підвищити ціну російського газу. Кремль вважав, що будівництво нового шляху спровокує конкуренцію за паливо між Китаєм і ЄС, але цей план гучно провалився після 2022 року. Росію витіснили з ринку Європи, де Газпром продавав понад 140 млрд кубів. Тепер Москва намагається знайти альтернативні шляху продажу, але насправді їх немає.
Китай веде переговори з Росією з позиції сили і виставляє суворі умови. Найголовніша — Пекін хоче купувати газ за внутрішніми російськими цінами. Що безумовно вигідно для Китаю, але збитково для РФ. Через це переговори про будівництво «Сили Сибіру – 2» досі закінчувалися нічим. І немає жодних ознак, що цього разу китайці готові піти росіянам на поступки.
Водночас РФ є великим постачальником газу до Китаю. Проєктна потужність прокачування наявними газогонами сягає 40–50 млрд кубів на рік. Хоча фактичне постачання є меншим, бо Пекін не погоджується завантажувати трубу на повну. Ціна російського газу для Китаю є приблизно на третину меншою, ніж для інших покупців.
Вадим Черниш«Для Росії головне не глушити свердловини. Бо потім запустити їх знову дуже дорого і складно», — пояснює голова керівної ради центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Китаю зараз не потрібен великий додатковий обсяг російського газу. По-перше, Пекін розвиває свій внутрішній видобуток. У серпні одна з найбільших енергетичних компаній Китаю Sinopec повідомила про відкриття нового родовища. Його підтверджені запаси сягають понад 100 млрд кубів.
По-друге, енергетична політика Китаю не дає потрапити в залежність від якогось постачальника ресурсів. Тому Пекін намагається купувати газ у різних продавців. Китайська влада робила ставку на постачання з Близького Сходу. Зокрема, Пекін активно співпрацює з іранським режимом. Але нестабільна ситуація в цьому регіоні змушує шукати нових продавців. А втім, це ще не означає, що Китай готовий піти на тіснішу енергетичну співпрацю з РФ.
«Російський газ для Китаю не є критично важливим, оскільки він активно імпортує СПГ з Австралії, Катару. Наприклад, торік Китай закупив близько 120 млрд кубометрів газу, з яких у РФ — лише до 20 %», — зауважує експерт енергетичної галузі Максим Білявський.
Максим БілявськийПо-третє, Пекін намагається скоротити використання газу в енергетиці і робить значну ставку на відновлювані джерела. За даними Міжнародного енергетичного товариства, торік половину нових світових потужностей ВДЕ побудували саме в Китаї.
Загалом Росія пообіцяла збільшити продаж газу Китаю до понад 110 млрд кубів на рік. І тут у Москви виникає значна проблема: де взяти такі обсяги палива? У Газпрому його недостатньо, потужність родовищ, звідки планують постачання, є вдвічі меншою. І цим видобутком також забезпечують кілька російських регіонів. Тому віддавати все на експорт росіяни не зможуть.
«У китайців дуже проста політика: хочете будувати — нема проблем, але робіть це власним коштом. А ми скажемо вам, за якою ціною купуватимемо і які обсяги. Тобто китайці абсолютно не залежать від російського газу. А росіяни хочуть заробляти, і з цим у них почалися проблеми», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Різке падіння прибутків РФ
Газ уже давно перестав бути для Росії найприбутковішим товаром. Куди більше Москва заробляє на нафті, але з весни ситуація для РФ погіршилась. Скажімо, у серпні нафтові доходи Росії зменшилися аж на 35 %.
При цьому Росія таки зуміла вторгувати значну суму — понад 500 млрд рублів, йдеться у звіті російського Міністерства фінансів. У першій половині року всі нафтові компанії РФ скаржилися на зниження прибутків вдвічі-втричі. Головні причини — дієвість антиросійських санкцій і падіння цін на нафту.
Нафтопереробний завод на східному узбережжі Саудівської Аравії поблизу міста Дахран у Перській затоці.Країни ОПЕК продовжують нарощувати видобуток, що негативно впливає на Росію та її доходи. Цього року Москва уже двічі вносила зміни до федерального бюджету, і не виключено, що це доведеться зробити ще й восени.
З початку вересня клопотів РФ додалося: запрацювала нова стеля цін на російську нафту — це одне з обмежень 18-го пакету санкцій Європейського Союзу. Тепер Брюссель стежитиме, щоб нафту з РФ продавали не дорожче ніж по 47,6 долара за барель.
Щоправда, США до нових обмежень проти РФ не доєдналися. Водночас американський президент Дональд Трамп закликав європейських лідерів перестати купувати енергоресурси з Росії.
«Росіянам не до нових дорогих проєктів. Зараз капіталізація Газпрому відповідає капіталізації виробника китайської іграшки "Лабубу", тож ніяких "Сил Сибіру" Росія не потягне. Або їм доведеться різко піднімати ціну газу для населення», — каже Геннадій Рябцев.
Будівництво нового газогону на понад три тисячі кілометрів може розтягнутися на 5–7 років, порахували аналітики Центру Разумкова. І бюджет такого трубопроводу, з огляду на попередні подібні проєкти у РФ, може зрости в рази.