Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У російської пропагандистки Симоньян виявили рак - ЗМІ

10:16:33

  У головної російської пропагандистки, 45-річної Маргарити Симоньян виявили рак, повідомило у понеділок, 8 вересня, The Moscow Times.   У нещодавній заяві Симоньян згадала, що лікарі діагностували у неї "тяжку хворобу ", натякнувши на майбутню операцію на грудях. Пізніше Симоньян дала зрозуміти, що йдеться про мастектомію.   "Коли ми згадуємо дівчаток із Молодої гвардії , які знали, що їм відріжуть груди живцем, - не так, як мені, під наркозом…", - зауважила російська пропагандистка.   За інформацією джерела, близького до Симоньян, її стан вкрай серйозний, що ставить під сумнів можливість продовження її роботи на телеканалі Russia Today. Також розглядається варіант її звільнення з проєкту.   Як відомо, Симоньян очолює медіахолдинг Россия сегодня, куди входить агентство РИА Новости, а також телеканал RT - один із ключових пропагандистських інструментів Кремля, орієнтованих на закордонну аудиторію.   Додатковим випробуванням для сім'ї Симоньян став стан її чоловіка Тиграна Кеосаяна, який уже дев'ять місяців перебуває у комі без ознак покращення.

Франція і ФРН ініціюють санкції ЄС проти Лукойлу

07:14:50

  Франція та Німеччина вийшли з пропозицією до Європейського Союзу запровадити нові санкції, спрямовані на російську нафтову компанію Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Цей крок є частиною розробки 19-го пакету економічних обмежень, що має на меті значно скоротити нафтові доходи Кремля, важливі для фінансування війни проти України. Про це у понеділок, 8 вересня, повідомляє видання RTBF.   У робочому документі зазначено, що продаж нафти та газу є ключовими джерелами фінансування військових дій Росії. Франція та Німеччина закликають ЄС посилити тиск на учасників ринку, треті країни та компанії, які грають центральну роль у реалізації російських енергетичних ресурсів, включаючи Лукойл . Ця компанія не лише залишається одним із провідних виробників нафти в Росії, а й керує мережею заправних станцій в країнах ЄС, таких як Бельгія.   Окрім цього, Париж і Берлін пропонують звернутися до країн, які допомагають обходити вже чинні санкції. Зокрема, ініціатива включає заходи проти нафтопереробних заводів, що закуповують російську нафту і потім перепродають її в Європі під іншою маркою походження. Таким чином, вони хочуть зміцнити санкційний механізм та запобігти недобросовісному обіходу.   Хоча ЄС офіційно припинив імпорт російської нафти після вторгнення в Україну, такі країни як Словаччина і Угорщина отримали виняток через їхню сильну залежність від цього ресурсу.   Франко-німецький документ також рекомендує додатково сконцентруватися на фінансових операціях Росії, адже близько 250 невеликих банків активно беруть участь у схемах, що підтримують військові зусилля країни. Запропоновані заходи мають бути погоджені усіма 27 країнами-членами ЄС після їхньої розробки Європейською Комісією.   Тим часом Сполучені Штати висловили готовність запровадити нові санкції проти Росії і закликали Європу до спільних дій.    Санкції проти Росії: на що може тиснути Трамп    

У російської пропагандистки Симоньян виявили рак - The Moscow Times

06:03:30

  У головної російської пропагандистки Маргарити Симоньян виявили рак, повідомило у понеділок, 8 вересня, The Moscow Times.   У нещодавній заяві Симоньян згадала, що лікарі діагностували у неї "тяжку хворобу ", натякнувши на майбутню операцію на грудях. Пізніше Симоньян дала зрозуміти, що йдеться про мастектомію.   "Коли ми згадуємо дівчаток із Молодої гвардії , які знали, що їм відріжуть груди живцем, - не так, як мені, під наркозом…", - зауважила російська пропагандистка.   За інформацією джерела, близького до Симоньян, її стан вкрай серйозний, що ставить під сумнів можливість продовження її роботи на телеканалі Russia Today. Також розглядається варіант її звільнення з проєкту.   Як відомо, Симоньян очолює медіахолдинг Россия сегодня, куди входить агентство РИА Новости, а також телеканал RT - один із ключових пропагандистських інструментів Кремля, орієнтованих на закордонну аудиторію.   Додатковим випробуванням для сім'ї Симоньян став стан її чоловіка Тиграна Кеосаяна, який уже дев'ять місяців перебуває у комі без ознак покращення.

Ізраїль атакував міста Сирії

04:04:55

  Ізраїль завдав ударів по околицях Хомса, Латакії та Пальміри, що викликало засудження з боку сирійського Міністерства закордонних справ, яке розцінило ці дії як "кричуще порушення" суверенітету країни. Про це у вівторок, 9 вересня,  інформує агенція Reuters із посиланням на сирійське державне інформаційне агентство.   Повідомляється, що пізно ввечері ізраїльська авіація атакувала центральну частину Сирії, зокрема околиці міста Хомс, головне портове місто Латакію та історичну Пальміру.   Телеканал Аль-Ікхбаріа уточнив , що однією з цілей атак став Коледж протиповітряної оборони поблизу району Аврас у Хомсі.   На момент публікації Ізраїль не висловлював коментарів щодо цих дій.   Сирійське Міністерство закордонних справ заявило, що подібні дії Ізраїлю загрожують регіональній стабільності, ще раз підкресливши порушення міжнародних норм.   Нагадаємо, в липні Ізраїль вже здійснював авіаудар по Дамаску, зокрема по штабу сирійських збройних сил. Цей інцидент сприяв ускладненню ситуації на місцях і став наслідком ескалації конфлікту між урядовими військами Сирії та бойовиками-друзами в місті Сувейда на півдні країни.

Турецька ліра вперше в історії стала дешевшою за українську гривню

03:32:18

  8 вересня турецька ліра офіційно впала нижче за вартість української гривні. За інформацією з сайту Національного банку України, тепер одна турецька ліра оцінюється у 0,9991 гривні.   Цей факт є наслідком тривалої економічної кризи в Туреччині та порівняно стабільного становища гривні. Ще десять років тому, у 2015 році, одна турецька ліра коштувала, приблизно, 10-12 гривень, інформує НБУ.   Сучасну турецьку ліру ввели в обіг у 2005 році після деномінації, коли один мільйон старих лір обміняли на одну нову.   Поступове падіння валюти Туреччини стало результатом нестандартної економічної політики президента Реджепа Таїпа Ердогана, який впродовж багатьох років наполягав на зниженні процентних ставок навіть під час швидкого зростання інфляції.   Лише після переобрання Ердогана у травні 2023 року уряд Туреччини змінив підхід і перейшов до більш традиційної жорсткої монетарної політики. Однак це спричинило ще сильніше ослаблення курсу ліри, яка зараз коливається близько 41,2 ліри за долар США.   Зазначимо, що Національний банк України спростував чутки про автоматичний зв’язок гнучкого валютного курсу з девальвацією гривні. В останні тижні гривня навіть показувала позитивну динаміку щодо долара США, як повідомляє НБУ.   НБУ підвищив курси долара і євро на початку тижня  

Китай надихнув Путіна на новий етап війни - ЗМІ

03:07:04

  Після візиту до Китаю підбадьорений російський диктатор Володимир Путін перейшов до нового етапу агресії проти України, зазначає британське видання The Times.   Як повідомляє ЗМІ, впевненість Путіна різко зросла після міждержавних зустрічей у Пекіні, де він обговорював перспективи співпраці із Сі Цзіньпіном. Підтвердженням посилення нападу стала масштабна повітряна атака на Київ, яка увійшла до переліку наймасштабніших із початку війни.   Особливу увагу видання звертає на ураження урядової будівлі в столиці України. Це перший подібний випадок за три роки війни, і аналітики вважають, що він може стати маркером нової стратегії Кремля. Політика атак на "центри прийняття рішень", яку довгий час лобіювали прихильники жорстких дій у Росії, тепер перейшла в реальну площину.   The Times також наголошує, що Пекін став важливим майданчиком для дипломатичних маневрів Путіна. У межах візиту він назвав відносини між Росією та Китаєм "безпрецедентно міцними", підкреслюючи їхню геополітичну вагу. Присутність лідерів Китаю, Росії та Північної Кореї на спільному заході вперше з часів Холодної війни дала змогу аналітикам припустити, що формується новий блок впливу. Важливим символічним жестом стало місце Путіна поруч із Сі Цзіньпіном, яке демонстративно підкреслило його статус.   Хоча Китай поки не залучає власні військові сили до конфлікту, він продовжує підтримувати Росію дипломатично й уникати санкцій з боку Заходу, додає видання. Окрім того, сторони попередньо домовилися щодо масштабного проекту будівництва газопроводу Сила Сибіру-2 , що покликано зміцнити економічний союз між країнами.   Наразі стратегія Путіна відверто орієнтована на довготривалу війну. Як зазначає The Wall Street Journal, президент Росії робить ставку на те, що виснаження українських ресурсів і сил відбудеться швидше, ніж економічний крах в його країні. Такий підхід має на меті максимізувати затягування конфлікту та створити передумови для геополітичної переваги. Аналітики наголошують, що Москва більше не приховує відсутність зацікавленості в мирних переговорах, роблячи акцент на силовому протистоянні та економічній витривалості у боротьбі.   Нагадаємо, Бразилія скликала на 8 вересня саміт БРІКС, щоб обговорити торговельну політику президента США Дональда Трампа. У заході візьмуть участь лідери РФ і Китаю , але не буде прем'єра Індії.    Раніше повідолялося, що російський диктатор Володимир Путін заявив, що РФ "вважатиме законними цілями для ураження" будь-які війська на території України.  

Все більше українців просять притулку в ЄС - DeepState

02:37:35

  Кількість заяв на притулок від українців у Європейському Союзі стрімко зростає. У першому півріччі 2025 року було подано 16 тисяч таких заяв у країнах ЄС і Швейцарії, що на 29% більше порівняно з попереднім роком. Про це в понеділок, 8 вересня, інформував аналітичний проєкт DeepState.   Аналітичний проєкт повідомляє, що дані про збільшення кількості заяв підтверджуються звітом Європейського агентства з питань надання притулку. Згідно з документом, така тенденція пояснюється бажанням українців забезпечити собі довгострокову стабільність, адже отримання статусу дозволяє в майбутньому залишатися в країні, що його надала.   Проте варто зауважити, що всі українці, які прибувають до ЄС, автоматично підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист, що також забезпечує низку важливих прав і гарантій. Все ж Франція останнім часом привертає особливу увагу українців, і більшість заяв на отримання статусу шукача притулку припадає саме на цю країну.   Нагадаємо, Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року  тимчасовий захист для українських біженців , які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія.