Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Європа і демократія: опитування молоді фіксує тривожний тренд

06:00:57

  Організація YouGov провела опитування серед представників "покоління Z", охопивши молодих людей у віці 16-26 років у семи європейських країнах, аби зрозуміти їхнє ставлення до демократичної форми правління та авторитаризму. Про результати дослідження у п'ятницю, 4 липня, повідомляє  The Guardian.   Згідно з інформацією видання, лише 57% із 6700 опитаних назвали демократію найкращою формою державного управління. Найнижчий рівень підтримки виявлено в Польщі - менше половини молодих респондентів позитивно оцінюють народовладдя. Німеччина ж продемонструвала найбільшу прихильність до демократичних принципів: там цей показник становить 71%.   Водночас приблизно кожен п'ятий учасник дослідження заявив, що за певних умов готовий прийняти авторитаризм чи навіть диктатуру. Найбільш толерантними до таких режимів є молодь в Італії - 24%, а найменш готовими до цього залишаються німці - лише 15%.   Ще 10% опитаних зізналися, що для них не має значення, чи буде їхня країна керуватися демократичною чи авторитарною системою. Крім того, 14% учасників не змогли або не захотіли надати свою позицію щодо цього питання.   Раніше повідомлялося, що у 2022 році американські консерватори створили так званий "Проєкт 2025", який мав на меті кардинально реформувати політику Штатів. І Дональд Трамп дотримується пунктів цього плану.   Небезпека анестезії: боротьба України поки рятує демократію в Європі

Трамп дав дозвіл Путіну на агресію - The Telegraph

05:32:28

  Рішення президента США Дональда Трампа створюють для російського лідера відчуття безкарності, що може мати серйозні наслідки для України. Таку думку у п'ятницю, 4 липня,  висловив  оглядач The Telegraph Девід Блер.   Журналіст зауважує про послідовність подій: після телефонної розмови з Трампом Путін здійснив наймасштабнішу повітряну атаку на Київ з використанням понад 550 дронів і ракет. Ця агресія, на його думку, чітко демонструє, що Кремль не очікує жорсткої реакції з боку США. Путін впевнений, що підтримка України зі сторони Трампа обмежиться гнівними заявами у соціальних мережах, тоді як реальних дій не буде.   Особливої критики з боку автора зазнало рішення Трампа припинити постачання Україні ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot, які вже були на шляху до Києва. Це фактично залишило столицю беззахисною перед майбутніми повітряними атаками. За словами журналіста, таке рішення стало сигналом для Путіна, що Америка не збирається активно допомагати Україні і сприймає її вразливість як прийнятну ціну.   Відсутність нових санкцій з боку США на додаток до рішення заморозити постачання озброєння лише додає впевненості Москві в тому, що Вашингтон не ставатиме на заваді агресивним діям Росії. У той час як Велика Британія і ЄС регулярно оновлюють санкційні пакети, Сполучені Штати демонструють нерішучість. Блер нагадує про готовий до розгляду Сенатом законопроєкт, який передбачає імпортні мита на російські енергоносії, однак немає жодних ознак того, що президент США підтримуватиме такі заходи.   Незважаючи на неодноразові телефонні розмови між Трампом і Путіним, прогрес у врегулюванні конфлікту залишається недосяжним. Під час останнього обговорення російський лідер чітко дав зрозуміти, що Москва не планує зупиняти військову операцію в Україні. Це вкотре підтвердило небажання Кремля шукати мирне рішення.   На тлі такого розвитку подій американські конгресмени дедалі активніше закликають до перегляду політики щодо України. Деякі з них вимагають від Пентагону скасувати рішення про заморожування постачання зброї та боєприпасів, аби забезпечити Київ необхідною підтримкою для протистояння агресії Росії.   Нагадаємо: за інформацією ЗМІ, рішення щодо призупинення військової допомоги Україні було прийняте одноосібно міністром оборони Пітом Гегсетом. При цьому експертний військовий аналіз підтвердив, що надання допомоги Україні не впливає на боєздатність Сполучених Штатів.    

Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі

05:00:27

  Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п'ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.   Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов'язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.   Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.   На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів - Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги - фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.   Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.    Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть  

Макрон пояснив причини свого першого за три роки дзвінка Путіну

04:22:40

  Президент Франції Еммануель Макрон у спілкуванні з журналістами під час ефіру на каналі BFMTV у п'ятницю, 4 липня,  поділився  мотивами свого першого за три роки телефонного контакту з російським диктатором Володимиром Путіним.   За словами французького лідера, дзвінок був ініціативою Парижа і стосувався насамперед питань ядерної безпеки та розвитку конфлікту в Україні.   Президент Франції розповів, що під час розмови акцентував увагу на необхідності дотримання Росією положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Він наголосив, що Кремль раніше взяв на себе відповідні зобов’язання, і Франція, як одна з ключових країн, відповідальна за збереження глобальної ядерної стабільності.   Щодо війни в Україні, Еммануель Макрон підтвердив непохитну підтримку Києва і заявив, що першочерговим завданням є встановлення перемир’я, яке дозволить продовжити мирні переговори. Він зауважив, що наразі розбіжності між Парижем і Москвою залишаються суттєвими, і розмова не досягла жодного прогресу.   У той же час президент Франції відзначив важливість санкцій Євросоюзу та підтримав нові обмеження, запропоновані американським Сенатом.   Нагадаємо, 1 липня стало відомо про першу телефонну розмову між Макроном і Путіним з вересня 2022 року. Президент Франції закликав російського лідера до негайного припинення бойових дій в Україні. У відповідь Путін знову озвучив риторику, характерну для Москви, заявляючи, що війна є нібито результатом дій Заходу, який "не врахував інтереси безпеки Росії".   Згодом повідомлялося, що Макрон зателефонував Зеленському після того, як поговорив із російським диктатором Володимиром Путіним.  

Росіяни на ТОТ навчають молодь виявляти "нелояльне населення"

03:49:31

  На тимчасово окупованих територіях України російські інструктори організовують спеціальні курси для молоді, спрямовані на виявлення "нелояльних мешканців" і складання доносів. Про це у п'ятницю, 4 липня, повідомив Центр національного спротиву на своєму Telegram-каналі.   Як повідомляється у дописі, особливу увагу окупанти приділяють підліткам, прагнучи посилити репресивний апарат та поступово знищувати українську ідентичність.   Згідно з даними ЦНС, російські інструктори впроваджують так звані курси "виявлення деструктивної поведінки молоді", залучаючи активістів кремлівських молодіжних організацій.   Насправді, молодь навчають розпізнавати "нелояльних мешканців" і складати доноси, - йдеться в повідомленні.   Раніше стало відомо, що росіяни створюють закритий реєстр "активістів" на ТОТ, аби взяти під контроль будь-яку активність у регіоні й набрати масовку для ініціатив окупаційних адміністрацій.   Геноцид триває: навіщо Путін роздає паспорти на ТОТ    

Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії

03:04:26

  Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії після засідання постійних представників країн-членів ЄС, повідомляє  у п'ятницю, 4 липня, агентство TASR із посиланням на відділ комунікацій МЗС та європейських справ Словаччини.   Уряд під керівництвом Роберта Фіцо неодноразово заявляв, що без належних гарантій з боку Єврокомісії, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків програми для Словаччини, підтримка санкційного пакету є неможливою. Ініціатива RePowerEU передбачає припинення імпорту російського природного газу до Європейського Союзу з 2028 року, що, на думку прем'єра Словаччини, може мати значний вплив на економіку країни.   МЗС Словаччини зазначило, що країна позитивно оцінює переговори з Єврокомісією щодо енергетичних питань, спрямованих на глибше розуміння її специфічних застережень. Водночас було наголошено на вразливому становищі Словаччини через потенційні наслідки ініціативи RePowerEU.   Як пише видання, цього тижня до Словаччини прибули представники високого рівня групи експертів Єврокомісії для обговорення проблемних аспектів програми. Міністерство економіки країни разом із енергетичними компаніями та промисловими підприємствами вказує на те, що RePowerEU становить серйозний виклик для економічної конкурентоспроможності держави. Особливе занепокоєння висловлюється щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки.   Словаччина наразі залишається на своїй позиції й продовжує блокувати ухвалення санкційного пакета. Водночас МЗС висловлює готовність до конструктивного діалогу з Єврокомісією, який має бути спрямований на пошук спільних рішень в інтересах громадян та бізнесу країни. Однак поки що переговори не призвели до усунення ключових застережень уряду Братислави щодо програми RePowerEU.   Нагадаємо,  Угорщина та Словаччина не підтримали санкції , які обмежують імпорт дешевих російських енергоносіїв.   Раніше повідомлялося, що Єврокомісія працює над зняттям застережень Словаччини в рамках узгодження 18-го пакета санкцій ЄС.     

Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я

02:26:29

  На Саміті Молдова-ЄС було рішуче засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана представниками ЄС та Молдови, наголошує на важливості протидії загрозам РФ і містить вимогу до Росії негайно вивести війська з території окупованого Придністров’я. Про це у п'ятницю, 4 липня,  інформує  сайт Європейської комісії.    "Ми знову заявляємо про наше рішуче засудження військової агресії Росії проти України. У цьому контексті ми разом протидіємо цим загрозам та підтверджуємо непохитну підтримку ЄС суверенітету, стабільності, стійкості та економічного розвитку Молдови", - йдеться у документі.   В декларації також акцентовано, що співпраця між ЄС та Молдовою є ключовою в контексті викликів регіональній стабільності, спричинених війною в Україні. Сторони висловили непохитну підтримку суверенітету, економічного розвитку та стійкості Молдови, а також протидіють спробам дестабілізації шляхом надання допомоги в боротьбі із гібридними загрозами.   Особливу увагу документ приділяє російським кібератакам, використанню енергетики як інструменту тиску та втручанню у виборчі процеси. ЄС засуджує ці спроби впливу, наголошуючи на необхідності збереження демократичних процесів і політичної стабільності у Молдові. Представники Союзу також висловили занепокоєння щодо масштабних корупційних схем, які здійснюються через місцевих посередників за підтримки Росії.   Заключною вимогою декларації стало негайне виведення російських військових формувань із тимчасово окупованого Придністров’я, що є важливим кроком для встановлення стабільності в регіоні.   Нагадаємо, що у Кишиневі 4 липня розпочався перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.   Раніше повідомлялося, що представники європейських країн, зокрема Данії, Австрії та Польщі відреагували на масований удар РФ по Україні.   

Трамп перегляне поставки Patriot Україні - Reuters

00:54:16

  Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп після розмови із президентом України Володимиром Зеленським може відновити постачання ракет Patriot Україні. Про це у п'ятницю, 4 липня, повідомляє Reuters.   Зокрема, йдеться про десятки ракет протиповітряної оборони, які критично важливі для України в контексті її захисту від російських нападів.   За даними джерел Reuters, Вашингтон призупинив частину постачання зброї, що викликало занепокоєння українського уряду щодо ослаблення оборонного потенціалу країни. Київ також звернувся із запитом на продаж додаткових ракет і систем Patriot, які є ключовими для захисту цивільного населення в умовах посилення авіаударів.   Одне із джерел зазначає оптимізм щодо потенційного поновлення постачання ракет після успішної розмови між Трампом та Зеленським. Американське видання Axios уточнило, що бесіда між президентами тривала близько сорока хвилин. Трамп пообіцяв перевірити стан поставок американської зброї та обговорити можливості відновлення передачі необхідного озброєння.   Після цієї розмови Зеленський заявив, що вони домовилися про організацію зустрічі між командами обох країн для координації зусиль задля зміцнення протиповітряної оборони України.      

Європа має "залізти в свої кишені": Данія, Польща, Австрія засуджують РФ

00:23:34

  Представники європейських країн, зокрема Данії, Австрії та Польщі, у п'ятницю, 4 липня, відреагували на  масований удар РФ по Україні . Найкращою реакцією, на їхню думку, мають стати рішучі заходи з боку Європи - інвестиції на посилення української оборони, а також посилення тиску на країну-агресорку Росію.   Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен в інтерв'ю DR  заявив , що Європа повинна "залізти в свої кишені" і зробити активні кроки у відповідь. На його думку, найбільш ефективним рішенням стане значна фінансова підтримка української обороноздатності.   Расмуссен підкреслив, що кошти для таких інвестицій можуть бути отримані з заморожених російських активів. Як країна, що наразі очолює Європейський Союз, Данія вже аналізує цю можливість. Він також додав, що збільшення фінансування дозволило б Україні виробляти вдвічі більше військової техніки, якщо вона матиме достатньо ресурсів для цього.     Данський дипломат окремо прокоментував призупинку поставок американських ракет до України. Він наголосив, що обмеження з боку США не означають повної ізоляції європейських країн, адже вони все ще можуть здійснювати закупівлі озброєння в Штатів.     Також очільниця Міністерства закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер у соцмережі Х рішуче засудила російський нічний обстріл України, зокрема столиці, заявивши про необхідність посилення міжнародного тиску на Росію задля встановлення "справжнього миру".   За словами австрійської міністерки, Росія посилила свою агресію після того, як Україна висловила готовність до змістовних переговорів про мир і припинення бойових дій. Вона підкреслила, що кількість жертв серед цивільного населення продовжує зростати, а минулої ночі було серйозно пошкоджено польське консульство в Києві.   Своєю чергою, міністерство закордонних справ Польщі скерувало офіційну ноту до посольства Росії, висловлюючи категоричний протест у зв’язку з російськими авіаударами по території України. Про це у п'ятницю, 4 липня,  повідомляє  Радіо Свобода.   У міністерстві зазначили, що внаслідок цих атак була  пошкоджена будівля Консульського відділу  польського посольства в Києві. Попередні висновки вказують на те, що причиною пошкоджень став російський безпілотник або його уламки.   Під час початкового огляду встановлено пошкодження даху та фасаду будівлі, які наразі оцінюються як незначні. Зафіксованих постраждалих немає.   МЗС Польщі підкреслило, що такі дії з боку Росії протирічать нормам міжнародного права, зокрема положенням Віденської конвенції 1961 року.   Раніше повідомлялося, що під час нічної атаки Україна змогла знешкодити більшість цілей , але були зафіксовані влучання у вісьмох місцях і падіння уламків у тридцяти трьох локаціях, найбільше у Києві.