Декрет як вирок кар'єрі. Чому освічені японки не можуть знайти роботу - BBC News Україна
Декрет як вирок кар'єрі. Чому освічені японки не можуть знайти роботу
- Маріко Ої
- BBC News, Японія
2 хвилин(и) тому

В Японії багато розумних, освічених жінок, які могли б витягти країну з її економічного спаду і допомогти відновитися після пандемії.
Але жорстка система працевлаштування в країні - і керівництво, де домінують чоловіки, - залишаються величезною перешкодою і заважають жінкам мати високооплачувану роботу.
Критики попереджають, що країна ризикує стати нацією знуджених домогосподарок з вищою освітою.
- Молоді японці запрацьовуються на смерть
- Філософія лежання. Чому молоді китайці все менше хочуть працювати
- Покоління "нейчжуан": чому китайська молодь бунтує проти гонитви за успіхом
Японія встановила свій власний дедлайн - суттєво збільшити кількість жінок на керівних посадах до 2020 року. Однак час сплив, а країна навіть не наблизилась до своєї мети.
Так звана "жінкономіка" (Womenomics), яку з великою помпою оголосив тодішній прем'єр Сіндзо Абе - створення "Японії, в якій жінки можуть сяяти", - значною мірою зазнала невдачі. І не тільки через Covid-19.
Сьогодні на кожних 10 чоловіків у парламенті припадає лише одна жінка, тоді як у приватному секторі менше 15% керівних посад займають жінки - це лише половина мети, яку хотіли досягти до кінця 2020 року.

Колишній прем'єр-міністр Абе досі стверджує, що політика була успішною: зараз працює більше жінок, ніж будь-коли. Але яку роботу мають ці високоосвічені жінки?
Критики вважають, що його політика не мала нічого спільного зі створенням суспільних змін - дозволити жінкам процвітати на роботі - і більше стосувалась задоволення гострої потреби у працівниках. Працездатне населення Японії стрімко скорочується з 1990-х років.
Протягом десятиліть близько 60% жінок кидали оплачувану роботу після народження першої дитини. Бути матір'ю, яка доглядає за своїми дітьми повний робочий день - оскільки дохід її чоловіка дозволяв утримувати всю сім'ю - традиційно вважалося привілеєм.
Але з запровадженням політики "жінкономіки" матері почали повертатися до роботи, оскільки їхні сімейні доходи скорочувалися.
У 2019 році звільнилися лише 42,1% матерів, що збільшило рівень участі на ринку праці до 70,9% для жінок у віці 15-64 років, і до 77,7% у віковій категорії 25-44 років, свідчать дані уряду.
На підтримку цієї зміни уряд розпочав кампанії з ліквідації списків очікування до дитсадків. Він також тиснув на великі компанії, щоб у них була хоча б одна жінка-керівник. Але жодних фінансових стимулів або штрафів за невжиття заходів не було.

Тому багато жінок застрягли на роботах із частковою зайнятістю або безперспективних у кар'єрному плані.
За даними Всесвітнього економічного форуму, дохід японських жінок в середньому на понад 40% нижчий, ніж у чоловіків.
Повернення на роботу
Більше ніж половина японських жінок починають працювати з вищою освітою, майже така ж кількість, як і чоловіків. Але щойно ви перестаєте працювати повний робочий день - приміром, якщо йдете у декретну відпустку, - повернутися до початкової кар'єри практично неможливо.
"Якщо ви хочете знову піти працювати, вам доведеться шукати роботу в супермаркеті - таку, на яку зазвичай зголошуються студенти на неповний робочий день", - каже Юміко Судзукі, яка працює кар'єрною консультанткою у компанії Warc Agent.
П'ятнадцять років тому пані Сузукі також вирішила відмовитися від оплачуваної роботи і стати домогосподаркою - і це рішення вона ухвалила не легковажно.
Її історія досить типова. Після університету вона працювала так само важко, як і її колеги-чоловіки - це означало понаднормову роботу, коли вона навіть не встигала на останній поїзд додому, аби лише довести свою спроможність.

Але коли вона зустріла свого чоловіка, який працював у тій же компанії, вони зрозуміли, що для створення сім'ї одному з них доведеться відмовитися від кар'єри.
Зараз працюючі матері мають більше можливостей працювати з гнучким графіком або меншу кількість годин - але у 2006 році такого не було.
"Ми обоє працювали цілодобово. Ми знали, що так створити сім'ю неможливо", - додає вона.
Але після семи років перебування вдома з дітьми пані Сузукі спробувала знову повернутися до роботи.
Вона була шокована, коли зрозуміла, що той час, який вона провела вдома, у її резюме став "порожнім". Вона навіть не могла потрапити на співбесіду.
Зрештою, їй довелося отримати три сертифікати спеціаліста, перш ніж нарешті їй запропонували роботу на повний робочий день у стартапі. Тепер вона допомагає іншим жінкам відновити кар'єру.

Дефіцит фінансування
Проблема криється в жорсткій практиці найму Японії. Система довічної зайнятості, створена для відновлення економіки після Другої світової війни, строго кажучи не є нормою, але великі компанії продовжують щовесни наймати нових випускників і пропонують їм роботу на все життя.
І якщо ви втрачаєте цей шанс, подати заявку на іншу роботу наступного року може бути дуже важко.
Великі компанії також не схвалюють прогалин у вашому резюме, оскільки вони досі використовують систему оцінки за стажем роботи: чим старшими ви стаєте, тим більше прогресує ваша кар'єра, незалежно від здібностей.
Кеті Мацуї, яка придумала термін "жінкономіка" під час роботи в інвестиційному банку Goldman Sachs, каже, що країні дуже бракує талантів, система працевлаштування потребує переоцінки.
Вона сподівається, що у практиці найму нарешті відбудуться кардинальні зміни. За її словами, це зумовлено відтоком яскравих молодих працівників, які більше не хочуть працювати у відомих компаніях, де очікують, що ви "будете чекати 30 років, щоб стати менеджером".

Світ стартапів, до якого вона приєдналася після того, як покинула Goldman Sachs і заснувала фонд венчурного капіталу під назвою MPower Partners Fund, працює інакше.
"Ці нові компанії намагаються отримати доступ до фонду талантів - і не тільки жінок, а й старших робітників. Не вистачає людей, щоб виконувати роботу, яку потрібно виконувати, тому, якщо ви відмовитесь змінюватись - ви програєте у цій війні за таланти", - каже вона.
Потрібні зміни
Синтія Усуї, менеджерка групи готелів LOF Hotel, погоджується. Її фірма незвичайна, вона активно наймає колишніх домогосподарок, одиноких матерів та інших людей, яким важко знайти роботу в традиційних компаніях.
"Я не думаю, що у компаній є вибір. Щоб досягти успіху, вам доведеться мати таку ж різноманітну команду, як у нас", - каже вона.
Протягом 17 років пані Усуї сама сиділа вдома з дітьми. Вона повернулася до роботи у 47 років - і перша робота після перерви була в шкільній їдальні її дочки.
"Уряд витрачає багато грошей на перекваліфікацію японських чоловіків у віці 50-60 років", - додає вона.
"Я хотіла би сказати уряду: ви повинні витрачати стільки ж грошей на жінок, які були домогосподарками і намагаються повернутися до роботи", - каже пані Усуї.
Пані Мацуї засмучує те, що багато хто не розуміє, що "жінкономіка" може означати кращі фінансові результати для промисловості та більше економічне зростання для Японії.
Японські фірми поки що неохоче публічно зобов'язуються збільшити кількість жінок у колективах.
Але врешті-решт поштовх до змін міг би йти від транснаціональних компаній, таких як колишній роботодавець пані Мацуї, Goldman Sachs, які є активнішими.
- Ні родини, ні дітей, ні сексу: чому молоді кореянки уникають стосунків
- Ікігаї - сенс життя по-японськи
- Справа "Чорної вдови". Японка, що вбивала своїх партнерів, програла в суді
Компанія прагне до гендерного паритету під час прийняття на роботу випускників, а коли їй було складно знайти жінок-кандидаток відповідної кваліфікації на посади інженерів початкового рівня, вона започаткувала майстер-класи з кодування.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!