Не/про копалини. “Нова країна” розбиралася в угоді про створення спільного зі США інвестиційного фонду (репортаж)
Підписання угоди про створення інвестиційного фонду відбудови між Україною та США, яку в українському суспільству охрестили як угоду про надра, залишає багато питань. Щоб знайти відповідь на них, спільний проєкт LB.ua та EFI Group “Нова країна” присвятив цій темі окрему дискусійну панель «Партнерство заради миру. Що дає і чого не дає Україні угода зі США» за участі:
Юлії Свириденко, віцепрем'єрки-міністерки економіки України;
віцепрем'єрка-міністерка економіки України Юлія Свириденко
Єгора Перелигіна, заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України;
заступник міністра захисту довкілля природних ресурсів України Єгор Перелигін
Сергія Войцеховського, члена Ради директорів BGV Group Management;
Сергій Войцеховський, член Ради директорів BGV Group Management;
Андрія Коболєва, колишнього очільника «Нафтогазу», засновника компанії «Еней»,
Андрій Коболєв, колишній очільник «Нафтогазу», засновник компанії «Еней»,
Ігоря Ліскі, голови наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group.
Ігор Ліскі, EFI Груп
Також до дискусії долучилися народні депутати, представники громадянського суспільства, бізнесмени, підприємці, профільні експерти.
Чинна угода зі США, підкреслює віцепрем’єр-міністерка - міністерка економіки Юлія Свириденко, в жодному разі не передбачає передачі надр, державних підприємств чи ліцензій. Йдеться виключно про створення інвестиційного фонду, наголошує вона.

“Фонд не буде сам ані видобувати, ані брати участі в отриманні ліцензій. Фонд не буде брати участі в угоді про розподіл продукції. Задача фонду – інвестиції. Це треба зрозуміти, тому що дуже багато запитань і маніпуляцій довкола цієї теми, мовляв, фонд піде проводити геологорозвідку і видобувати або збагачувати уран.
Він цього робити не буде. Він буде фінансувати проєкти, які є потенційно цікавими. І для того, щоб це розпочати, потрібні титанічні зусилля з обох боків”, - зауважила Свириденко.
Сполученим Штатам така угода потрібна, щоб забезпечити себе мінералами, яких немає на світовому відкритому ринку, пояснює заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін.

“З переліку компонентів та мінералів, які увійшли в угоду, велика кількість не торгуються на біржі. Вони не мають публічного, офіційного індексного котування. Вони торгуються за принципом OTC – over-the-counter. Тобто це прямі торгівельні відносини між операторами ринку. Ви не побачите відкритий ринок на такій позиції, як цирконій, германій, галій, гафній, холмій, неодим. Це ринок, який формується між операторами на прямій основі.
І тому одна з головних задач була – диверсифікувати ці ризики для Сполучених Штатів. І дати їм можливість працювати в нашому полі, в нашій географії, на тих напрямках, які закриють їхні стратегічні потреби. Це повинен бути win-win для обох сторін”, - впевнений представник Міндовкілля.

На сьогодні 97 % постачання графіту, який використовується для виробництва батарей для електромобілів, пояснює зацікавленість в угоді з Україною американської сторони член Ради директорів BGV Group Management Сергій Войцеховський, залежить від Китаю.
“Тобто у будь-якому електромобілі є мінімум 70 кілограмів сферинізованого графіту, які на 97% були вироблені в Китаї. Тому США, Європейський Союз, трошки збентежені цією історією. І це не питання економіки, тому що насправді економічна складова постачання цього товару із Китаю зараз дуже приваблива… - говорить Войцеховський. - Але якщо виробником залишатиметься лише одна країна, треба бути готовими до того, що колись електромобілем ми будемо користуватися по підписці - їхатимемо лише тоді, коли за нього заплатили. Бо всі хочуть продавати не продукт, а підписку, як Microsoft”.

Що дає створення фонду для України? Попри певні застороги, вважає бізнесмен Ігор Ліскі, укладена зі Сполученими Штатами угода - це перш за все про безпековий компонент, навіть якщо жодних гарантій безпеки у ній не закладено.
“В мене просте питання. Ця угода наближає Україну до перемоги чи ні? Точно кажу: наближає. Тому що якщо ми програємо цю війну, наші корисні багатства і копалини, що за Конституцією України належать народу, будуть видобувати вже зовсім інші хлопці з зовсім іншими марками, з зовсім іншої компанії російської. Тому головна історія - нам потрібна дуже оперативна реалізація цієї угоди”, - впевнений бізнесмен.

“Ця угода – це наш квиток на співпрацю з компаніями і фондами, які мають гроші, технології і ринки збуту. Це вже дуже багато”, - каже колишній очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Бо надра, які знаходяться 5 кілометрів під землею - це хороша концепція, але спробувати їх звідти дістати - зовсім нетривіальна історія, додає Коболєв, і наявність лише грошей питання не вирішує - потрібні технології.

Як наповнюватиметься і працюватиме створений фонд, яку безпекову роль відіграватиме, як це змінить видобувну галузь України, що буде зі сплячими ліцензіями, як розподілятимуться прибутки - про це та інші відповіді на важливі питання читайте детальніше незабаром на LB.ua.
















































