Студенти знайшли кіноплівки 1920-30-х років, які вважали втраченими. Їх передали «Довженко-Центру»
У Києві знайшли оригінальні плівкові копії українських німих фільмів 1920–30-х років, які вважали втраченими.
Стрічки виявили студенти КНУТКіТ імені Карпенка-Карого – Володимир Прилуцький і Алік Дарман. Фільми передали до «Довженко-Центру».
Що це за фільми
Йдеться про «Трипільську трагедію» (1926) режисера Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) режисера Павла Долини. Вважалося, що обидва фільми збереглися лише в російському Госфільмофонді, але тепер з’ясувалося, що оригінальні плівкові контратипи були в Києві.
Контратип – це негативна копія, яка використовується для створення позитивних, прокатних версій. Такі матеріали – рідкість, бо більшість архівів мають тільки готові до показу копії. У «Довженко-Центрі» вже анонсували, що фільми планують оцифрувати.
Як їх знайшли
Плівки виявили у студентському архіві Цеху обробки плівки (ЦОП), що працює при КНУТКіТ. Студенти кажуть, що не очікували натрапити на такі цінні матеріали. За словами одного з авторів відкриття, Володимира Прилуцького, архів ЦОП став темою його магістерської роботи, бо досі про нього майже не писали в академічному середовищі.
Передачу плівок зробили публічною – захід пройшов у ЦОП за участі студентів, викладачів та представників «Довженко-Центру». На події також були кінознавець Володимир Войтенко та режисер Олексій Радинський.
Про «Трипільську трагедію»
Фільм створили на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ. Він розповідає про похід більшовицького загону на Київщину в червні 1919 року, де вони були розгромлені повстанцями отамана Зеленого. Хоч фільм має пробільшовицьке трактування, виконаний він у пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами.
У 1928 році фільм розкритикували у журналі «Кіно» за надмірну жорстокість та натуралізм. Сценариста Григорія Епіка у 1930-х репресували й розстріляли.
Про «Секрет рапіду»
Це перший знайдений в Україні фільм режисера Павла Долини, який пов’язаний з театральним рухом 1920-х. Стрічка розкриває типове для того часу протистояння колективного і приватного, а у цьому фільмі – на виробництві.
Сюжет обертається навколо робітника, який приховує секрет обробки сталі. Фінал – товариський суд і «перевиховання». Знімали фільм на заводах у Києві, Харкові й Горлівці. Оператор – Георгій Химченко, художник – Юрій Швець.
«Довженко-Центр» презентував власний онлайн-кінотеатр «Довженко-Центр. Онлайн». На платформі є оцифровані фільми, які можна було переглянути лише на фестивалях, спеціальних показах і програмах, кажуть в інституції. Фільми можна дивитися окремо або в колекціях, які розповідають про різні періоди, жанри чи постаті українського кіно.
Обкладинка: Freepik Фото: надані «Довженко-Центром»