Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Населення України може скоротитись до 25 мільйонів - омбудсмен

07:30:41

Чисельність населення України скоротиться цього року до 35,8 млн із 42 млн, які були у 2022 році, а до 2051 року може ще зменшитися до 25,2 млн. Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в Telegram.   Саме тому, на його думку, владі варто закласти видатки в бюджеті на кріоконсервацію репродуктивних клітин українських захисників і захисниць.   "Питання репродуктивного здоров’я та збереження генофонду українського народу є критично важливим і має стати пріоритетом державної політики", - наголосив омбудсмен.   Нагадаємо, Україна вийшла на перше місце у світі за рівнем смертності та на останнє за рівнем народжуваності.  В Україні демографічна криза на тлі війни - за перше півріччя 2024 року  смертність утричі перевищила народжуваність . Загалом народилося 87 655 дітей, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас зафіксовано 250 972 смертей.

В ООН відкрили справу проти уряду Венесуели

04:27:08

Комітет ООН з прав людини розпочав розслідування проти уряду Венесуели через ймовірні масові фальсифікації на президентських виборах, що відбулися в липні 2024 року. Про це у вівторок, 3 грудня, пише агентство EFE.   У межах цієї справи Комітет вимагає від венесуельської влади зберегти всі виборчі документи, зокрема протоколи підрахунку голосів.   У повідомленні Комітету наголошується, що держава має утриматися від знищення матеріалів, пов'язаних із виборами, зокрема протоколів і документів, необхідних для встановлення результатів.   Про відкриття справи повідомив юрист Пауло Абрау, колишній виконавчий секретар Міжамериканської комісії з прав людини. Він зазначив, що це рішення є результатом скарги, поданої адвокатами фірми IHR Legal із Вашингтона, які звинувачують уряд Венесуели у фальсифікаціях, обмеженні голосування за кордоном і відсутності прозорості.   "Мільйони венесуельців за кордоном, які мають право голосу, були позбавлені можливості брати участь у виборах", - йдеться у заяві Комітету.    Адвокати, які подали скаргу, назвали це рішення "важливим кроком у боротьбі за демократію у Венесуелі". 

У США закрили справу проти Гантера Байдена

01:19:14

У США суддя закрив справу проти 54-річного Гантера Байдена після того, як президент Джо Байден помилував свого сина. Про це у вівторок, 3 грудня, пише The Hill.   У короткому наказі федеральна суддя Меріеллен Норейка припинила всі судові провадження, посилаючись на виконавчий акт про помилування, наданий президентом Байденом.   "Гантера Байдена в червні визнали винним у брехні щодо вживання заборонених наркотиків під час купівлі зброї шість років тому, а також у незаконному володінні нею. У 2018 році під час придбання револьвера Colt Cobra 38SPL Байден-молодший у федеральній анкеті зазначив, що не вживає і не залежить від наркотиків. Після цього він незаконно володів зброєю протягом 11 днів", - нагадує видання.    The Hill підкреслює, що рішення Байдена про помилування стало кардинальним відходом від попередніх заяв президента про те, що він дозволить судовим процесам проти його сина продовжуватися. При цьому, президент зявив, що вірить у правосуддя, але також вважає, що політика вплинула на справу його сина.   Відомо, що Гантер визнав, що вживав кокаїн і він і його батько відкрито обговорювали цю проблему. Гантеру Байдену загрожувало до 25 років ув’язнення та штраф у розмірі 750 тисяч доларів. Призначене на 12 грудня винесення вироку скасоване.

Нова риторика. Підхід до переговорів із РФ

00:58:22

  Президент Володимир Зеленський непомітно змінює свою риторику про припинення війни з Росією, натякаючи на те, що Україна готова до мирних переговорів за умови надання їй запрошення на членство в НАТО, зазначає WSJ.   Видання зазначило, що у низці інтерв'ю та публічних заяв за останній тиждень Зеленський намагався показати, що він готовий вести переговори про припинення війни. Протягом більшої частини війни Зеленський наполягав на тому, що Україна продовжуватиме воювати доти, доки не поверне собі приблизно 20% своєї території, яку окупувала Росія. Наразі Зеленський припускає, що він міг би погодитися на припинення вогню, яке фактично залишило б окуповану територію «у руках Москви», якби решта України отримала захист з боку НАТО.   Однак, як пише видання, на шляху цієї ідеї стоять дві суттєві перешкоди: шанси України приєднатися до військового альянсу у найближчій перспективі залишаються невеликими, а також немає жодних ознак того, що російський диктатор Володимир Путін хоче вести переговори.   Як змінювалася риторика   На прес-конференції в неділю, 1 грудня, Зеленський заявив, що Україна буде готова вступити в такі переговори лише з позиції сили, що вимагатиме подальших кроків у напрямку НАТО та нових постачань західного озброєння, зокрема далекобійного.   “Якщо ми матимемо (заморожений) конфлікт без сильної позиції України, то Путін прийде за два, три чи п'ять років. Він повернеться і повністю знищить нас. Або спробує знищити нас”, - сказав Зеленський.   Виступаючи 29 листопада на телеканалі Sky News, Зеленський заявив, що членство в НАТО має запропонувати неокуповані частини України, щоб Київ розглянув можливість припинення “гарячої фази війни”. Хоча Україна продовжуватиме претендувати на всю свою територію, Зеленський припустив, що Київ намагатиметься "повернути їх дипломатичним шляхом". Аналогічну тезу він висловив в інтерв'ю японському виданню Kyodo News.   "Нашій армії не вистачає сил для цього... Ми повинні знайти дипломатичні рішення", - сказав Зеленський про витіснення росіян із окупованої території.   WSJ вважає, що зміна риторики Зеленського відображає зростаючу втому серед українців, які висловлюють бажання припинити війну, проте найбільші західні столиці, зокрема Вашингтон і Берлін, як і раніше, неохоче сприяють зближенню України з НАТО.   НАТО зараз не запросить   НАТО, ймовірно, не підтримає запит України щодо запрошення до членства в Альянсі під час засідання 3 грудня, повідомило агентство Reuters (зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО відбудеться у Брюсселі 3-4 грудня).   Агентство зазначає, що попри звернення міністра закордонних справ України Андрія Сибіги із закликом надати Києву запрошення до НАТО, необхідного консенсусу серед 32 країн — членів Альянсу для ухвалення такого рішення на зустрічі міністрів у Брюсселі немає. Тому, за словами високопоставленого американського чиновника, зустріч буде зосереджена на посиленні підтримки України, щоб вона була в якомога сильнішій позиції наступного року, «вступаючи у можливі переговори».   Генсек НАТО Марк Рютте запропонував Україні відкласти “будь-які мирні переговори” з Росією доти, доки західні союзники не зможуть надати достатню військову допомогу, щоб допомогти Києву просунутися вперед на полі бою та отримати сильнішу позицію на переговорах.   Водночас Рютте наголосив, що саме Україна має вирішити, коли вона готова розпочати переговори з Росією. Також генсек закликав членів НАТО збільшити постачання зброї, боєприпасів та засобів протиповітряної оборони, перш ніж перейти до роботи над перемир'ям.