Протести проти непрозорої перемоги Келіна Джорджеску. Бухарест, 25 листопада 2024 рокуTikTok, що змінює Румунію: як сусіди долають "злам демократії" напередодні виборів до парламенту
Результати першого туру президентських виборів у Румунії шокували всіх: міжнародну спільноту, експертні середовища, соціологів та самих румунів.
Численні соціологічні дослідження, які публікувалися кілька тижнів поспіль напередодні виборів, не помічали переможця першого туру, віддаючи першість чинному премʼєр-міністру та висуванцю партії соціал-демократів Марчелу Чолаку. Йому пророкували від 24% до 28%.
Дискусія точилася лише про те, хто ж буде з ним у другому тур. Або ультраправий політик, висуванець партії AUR Джордже Сіміон, який є нев'їзним у Молдові та Україні, або очільниця правоцентристської партії USR, проукраїнська політикиня Елена Ласконі. Шанси останньої зросли після того, як перед самим першим туром на її користь з перегонів знявся колишній премʼєр Людовік Орбан.
Реклама:
Це дозволило Ласконі випередити висуванця раніше другої за популярністю партії PNL Ніколає Чуке – також колишнього голову румунського уряду. Втім, за даними соціологів, Джордже Сіміон випереджав Ласконі приблизно на 8%.
Але ТікТок та активність у соцмережах прибічників Елени Ласконі та Келіна Джорджеску, який зрештою й переміг у першому турі, зруйнували всі прогнози.
Стало очевидно, що соціологічні дослідження грубо помилилися, вже після оприлюднення екзитполів, коли не помічений дослідниками електоральних настроїв незалежний ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску опинився в них на третьому місці. Екзитполи все ще давали Марчелу Чолаку перше місце у першому турі з результатом у 25%, що приблизно відповідало попереднім соціологічним дослідженням.
Натомість з фаворитів виборів зник Джордже Сіміон, якому екзитполи дали лише близько 14%.
Екзитполи демонстрували, що на другому місці має бути Елена Ласконі з результатом близько 18%, а одразу за нею – противник євроатлантичного вектора розвитку Румунії Келін Джорджеску з результатом 16%.
Але в понеділок, 25 листопада, підрахунок голосів остаточно зруйнував оцінки соціологів.
Перемогу в першому турі здобув ультраправий та проросійський шовініст Келін Джорджеску. На другому місці опинилася Елена Ласконі, яка на 2742 голосів випередила "фаворита" Марчела Чолаку (точніше, наразі випереджає, оскільки Конституційний суд рекомендував Центрвиборчкому перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені в першому турі).
Такий сенсаційний результат змушує переглянути не лише загальний прогноз щодо переможця президентських виборів, але й прогнози на парламентські вибори, які пройдуть вже цими вихідними – 1 грудня.
А разом із тим варто розібратися, що допомогло Джорджеску здобути проміжну перемогу і чи немає тут іноземного впливу.
TikTok та "мережа впливу"
Майже одразу після завершення першого туру журналіст G4Media.ro Штефан Лефтер опублікував журналістське розслідування феноменального успіху Келіна Джорджеску.
Лефтер написав великий матеріал про те, які механізми вірусизації дописів Джорджеску були використані в соціальних мережах. В цьому матеріалі він продемонстрував, як тисячі "волонтерів" у групах Telegram отримували готові коментарі та відео для поширення, в обмін на "призи" за найкращі результати в охопленні матеріалів.
Ці "волонтери", отримуючи винагороду за найкращі публікації, були частиною стратегії запуску хвилі вірусного контенту, який популяризував контент кампанії Джорджеску в TikTok, у Telegram та на інших платформах.
Як переконливо доводить аналіз G4Media, на кампанію Джорджеску
працювала розгалужена "мережа впливу", яка мала групу в Telegram на кожен виборчий округ.
Розгалужена система груп у Telegram, кожна з яких координувалася централізовано, була використана для доставки коротких TikTok відео з промовами кандидата.
Окрім відео, "волонтери" отримували меседжі для коментарів та рекомендації щодо їх індивідуальної адаптації, щоб ці коментарі виглядали природними, а не як спам ботів.
Понад 214 тисяч підписників Келіна Джорджеску у TikTok, а також "мережа впливу" миттєво розносили його повідомлення на багатомільйонну аудиторію. На момент написання матеріалу відео проросійського ультраправого політика мали понад три з половиною мільйони лайків.
Завдяки великій кількості організованих "волонтерів" і стратегії використання алгоритмів соціальних мереж кампанія Джорджеску практично продемонструвала, як сучасна пропаганда може вплинути на зміну електорального ландшафту за дуже короткий час, чого не вдалося відобразити жодному соціологічному дослідженню.
Цим питанням вже занепокоїлася Вища рада оборони Румунії, яка 28 листопада провела засідання під головуванням президента Клауса Йоганніса.
Там зафіксували порушення виборчого законодавства, адже один із кандидатів (нескладно здогадатися, хто саме) отримав вигоду через пільговий режим, який надала йому платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата.
Таким чином, видимість цього кандидата значно зросла порівняно з іншими, які були визнані алгоритмами TikTok кандидатами на президентських виборах.
Румунія у шоці
Увечері 25 листопада понад тисячу молодих людей зібралися на Університетській площі Бухареста на демонстрацію проти можливого здобуття Джорджеску президентської посади.
Молодь закликали вийти на протест протягом усього дня через повідомлення, які поширювалися в WhatsApp, без оголошеного ініціатора. "Румунії загрожує легіонерська диктатура", – цитує Hotnews заклик.
Під час протесту молодь скандувала гасла: "Путін, не забувай, Румунія не твоя", "Якщо ми будемо разом, ми врятуємо країну від Джорджеску".
На плакатах протестувальників були такі написи: "Ні фашизму, ні війні, ні Джорджеску у другому турі" і "Келін Джорджеску ніколи не буде президентом".
Також на результати виборів відреагували офіційні державні органи.
Заступник голови телекомунікаційного регулятора Румунії ANCOM Павел Попеску закликав призупинити роботу TikTok в країні до завершення розслідування державними установами потенційних маніпуляцій на президентських виборах, повідомило Europa Liberă România.
"Я прошу починаючи від завтрашнього дня призупинити роботу платформи TikTok на території Румунії до завершення розслідування державними установами щодо маніпулювання виборчим процесом",
зазначив Попеску в середу.
"Я почну офіційний процес із цією метою завтра", – сказав він 27 листопада.
За день до того Національна аудіовізуальна рада Румунії закликала Європейську комісію розслідувати роль TikTok у голосуванні через, за її словами, "підозри в маніпуляції громадською думкою".
Віцепрезидент Ради Валентин Александру Жукан заявив, що, на його думку, алгоритми платформи посилювали матеріали, сприятливі для одного кандидата, і платформі TikTok не вистачало прозорості щодо того, хто спонсорував передвиборчий контент.
Інтрига для парламентських виборів
Приголомшливий провал представників класичних партій Румунії PNL та PSD, які брали участь у перегонах, призвів до їхніх відставок з партійних посад.
З одного боку, може виглядати так, що написані заяви про відставку з посад очільників партій голови Сенату Румунії Ніколає Чуке та премʼєр-міністра Марчела Чолаку є визнанням поразки, але з іншого – висновки щодо незадовільного лідерства мають мобілізувати як однопартійців, так і електорат цих політсил.
Водночас зростуть результати партії USR, лідерка якої Елена Ласконі вийшла у другий тур і має наразі найбільші шанси здобути у ньому перемогу.
Ймовірно, ці три партії боротимуться за право сформувати урядову коаліцію.
Проте результат цієї боротьби наразі важко спрогнозувати. Соціологічні дослідження фіксують, що партії можуть мати разом більше 50% голосів виборців (умисно не пишу відсотки, адже у Румунії до них довіри більше немає).
Тим більше, що результати "електорального землетрусу", спричинені результатом першого туру, роблять такий прогноз не очевидним.
Альтернативним табором, який намагатиметься сформувати коаліцію, будуть партія AUR, яку очолює ультраправий Джордже Сіміон, партія SOS Romania, яку очолює ультраконсервативна постійна відвідувачка посольства РФ в Румунії, скандально відома євродепутатка Діана Шошоаке, а також несподіванка, яку досі не бачили в рейтингах жодні соціологи – партія POT (Молода народна партія), яку в 2023 році заснувала Анамарія Гавріла, колишня депутатка від AUR.
Саме ця партія підтримала переможця першого туру Келіна Джорджеску. Вона має співзвучну ідеологічну платформу – стоїть на позиціях суверенізму, націоналізму, традиційних християнських цінностей, антиелітарності та виступає проти права на аборти та проти вакцинації.
POT буде використовувати ту саму пропагандистську машину, в якій основним пропагандистським каналом є Tiktok. Лідер партії Анамарія Гавріла вже отримала майже 3 мільйони лайків в Instagram до політичних постів.
Є ймовірність, що ця партія канібалізує електорат партії SOS Romania, якщо не буде чіткої координації з Москви. Якщо ж Кремль має прямий стосунок до процесів у Румунії, то буде спроба завести в парламент одразу три екстремістські політичні сили.
Сенсаційний успіх Джорджеску робить реальним сценарій, коли у трьох прозахідних партій може не вистачити голосів для створення більшості. Порятунком для них може стати партія угорців UDMR, яка завжди готова зайти в коаліцію зі своєю "золотою акцією".
Звичайно, якщо їй вдасться мобілізувати угорську меншину та пройти до парламенту.
* * * * *
На тлі парламентських виборів, де також можливі сенсації, другий тур виборів президентських видається цілком передбачуваним.
Все виглядає так, що прозахідні виборці мобілізуються проти Джорджеску і новим президентом стане Елена Ласконі.
Втім, за тиждень, що відділяє парламентські вибори від другого туру президентських, багато чого ще може змінитися.
А головне, перший тур продемонстрував, наскільки грізним інструментом прямої взаємодії з електоратом стали TikTok та Telegram. І це обов'язково треба врахувати Україні.
Відірваність провідних політиків від проблем, з якими стикаються українці під час війни, чи то в Україні, чи в евакуації за кордоном, створює простір, який можуть заповнити інші політики, які будуватимуть прямі взаємини з виборцями.
Автор: Руслан Рохов,
політичний консультант, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC