Історичному підвищенню податків в Україні бути. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон Його опублікують 30 листопада, а 1 грудня він набуде чинності.
Ключові положення закону
Військовий збір для всіх, крім військовослужбовців, підвищується з 1,5% до 5%. Фізособи-підприємці I, II та IV групи платитимуть 10% від розміру мінімальної заробітної плати. Для ФОП III групи податок становитиме 1% від доходу.
Також запроваджується 50% податку на прибуток для банків та 25% податку на прибуток для фінансових компаній, крім страхових. Крім того, закон передбачає перехід на щомісячну звітність з податку на прибуток або податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Документ передбачає також запровадження авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та обмінних пунктів. Водночас до доходів від «національного кешбеку» не застосовуватиметься ПДФО у 2024—2025 роках.
Як працюватиме
За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за 2 дні листопада.
Щодо фізосіб підприємців, то в парламенті обіцяють внести виправлення, згідно з яким зобов'язання за новими ставками для них діятимуть з 1 січня 2025 року.
Наслідки
За прогнозами влади від збільшення податків, бюджет наступного року має отримати 130-140 мільярдів гривень.
За оцінками Інституту державної ефективності, загальне податкове навантаження на бізнес в Україні збільшиться на 1,5-2%. Наразі загальне податкове навантаження на бізнес в Україні становить 19,5% за даними міжнародної аналітичної платформи Wisevoter. І це цілком відповідає реаліям країни з економікою, що розвивається, тобто emerging market. Після набрання законопроектом чинності податкове навантаження збільшиться до рівня 21%-21.5%, за прогнозами експертів. Це вже значно більше, ніж у сусідній Румунії (14.6%), яка ще як член Європейського Союзу користується грантовими програмами та інвестиційними інструментами для залучення грошей до країни. Не говорячи вже про Ірландію (22.6%), яку з 2004 року зробили європейською офшорною зоною для залучення інвесторів.
“В Україні все менше переваг залучатиме як зовнішніх, так і наших внутрішніх інвесторів. А це ще більше гальмуватиме економіку, створення робочих місць. А отже, наповнення бюджету та добробут українців. І виробники-експортери для себе вже почнуть розмірковувати, чи варто продовжувати вести бізнес в Україні, якщо податкові умови стають паритетними (а то й значно суворішими) порівняно з країнами Східної Європи та Балтики. У цих країнах досі є значна кількість безповоротних грантів та субсидій від ЄС, доступ до дешевих грошей та відносно безпечне економічне середовище”, - зазначає економіст Олександр Бондаренко.
Представників Європейської бізнес-асоціації непокоїть, що зміни у податковому законодавстві запровадили, перш ніж провести обіцяні реформи у фіскальних органах та знизити рівень корупції у них.
Ще в лютому 2018 року TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), фахівці МВФ та Світового банку розробили Концепцію реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, які досі не реалізовані.
«Третій рік війни — податковою та митною службою керують посадові особи у статусі виконувачів обов'язків, проведення відкритих конкурсів призупинено, публічні реєстри закрито, інформацію про діяльність фіскальних служб максимально обмежено у публічній площині. Внутрішня безпека митної служби організує збір хабарів, керівників територіальних управлінь податкової служби заарештовують за вимагання коштів із бізнесу за видачу ліцензій та розблокування податкових накладних. Натомість усі послаблення для бізнесу щодо штрафів та перевірок скасовано, і пропонується ще більший тиск щодо оподаткування. Так не має бути», - зазначає експерт EBA Мирослав Лаба.
За його словами, потенційні річні втрати держбюджету від тіньової економіки становлять близько 400 млрд грн, з яких втрати від: контрабанди - 120-150 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі - 46-51 млрд грн, зарплат у конвертах - 70-110 млрд грн .
У ЄБА переконані, що збільшення податків може призвести до зворотного від очікувань чиновників ефекту, а саме до згортання бізнесу та зменшення надходжень до бюджету.
Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що НБУ не підтримує ініціативу щодо підвищення податку на прибуток банків до 50%. Вона вважає, що запровадження такого податку може призвести до проблем із капіталом двох державних банків, що спричинить мільярдні витрати бюджетних коштів на їхню докапіталізацію.
Алехандро Гарначо