Кримська платформа: що це і як Москва протидіяла "русофобському шабашу" Зеленського - BBC News Україна
Кримська платформа: що це і як Москва протидіяла "русофобському шабашу" Зеленського
- Святослав Хоменко
- ВВС, Київ
4 хвилин(и) тому
Підпис до фото,
Україна запускає новий майданчик, де говоритимуть про анексований КримУ понеділок, 23 серпня, у Львові стартує саміт "Кримської платформи", який вже зараз називають наймасштабнішою міжнародною подією, що коли-небудь відбувалася в Україні: його планують відвідати делегації з 44 країн та міжнародних організацій.
У Києві цей захід вважають однією з опор, на яких будуватиметься політика "повернення" Криму і Севастополя. У Москві - називають "русофобським шабашем" та загрозою територіальної цілісності Росії.
ВВС розбиралася, хто і чому братиме участь у саміті "Кримської платформи", чому Росію туди спочатку запрошували, а потім ні, та що буде з цією "платформою" далі.
- Зеленський: Любиш Росію - треба їхати шукати собі місце в Росії
- Путін назвав росіян і українців одним народом. Історики пояснюють, чи це так
- Зеленський розлютив Росію заявою про Крим - західні ЗМІ
Зеленський і Крим
Значну увагу темі Криму Володимир Зеленський вирішив приділити після своєї першої та єдиної зустрічі з Володимиром Путіним у грудні 2019 року, каже співрозмовник ВВС у фракції "Слуга народу".
Тоді, готуючись до поїздки на саміт у Париж, український президент заявляв, що на перемовинах з Путіним порушить питання статусу півострова, анексованого у 2014 році.
Однак тоді спроби Києва поговорити про це з Москвою успіху не мали. Цілком передбачувано: Росія неодноразово заявляла, що питання приналежності Криму для неї закрите і обговорювати його з ким-небудь у будь-якому контексті вона не збирається.
Для Зеленського, кажуть співрозмовники ВВС, така позиція його російського візаві стала поштовхом до того, щоб, повернувшись до Києва, дати вказівку повернути кримську тему до пріоритетів державної політики. А то, виходить, Донбас обговорюють і в мінському форматі, і в нормандському, а про Крим не згадують ніде і ніколи.
Офіційний Київ робив спроби створити якийсь майданчик для обговорення ситуації анексованого півострова ще за президентства Петра Порошенка. У 2016 році він анонсував запуск формату "Женева плюс", що мав займатися саме цим питанням. Однак ту ініціативу неоднозначно сприйняли навіть у середовищі українських спостерігачів, і проєкт врешті так і не втілили.
Підпис до фото,
Росія вважає питання статусу Криму закритим і відмовляється обговорювати його у будь-якому форматіЗеленський узявся за справу предметніше. У березні 2020 року активізація теми Криму в державній політиці стала однією з ключових його вимог до новопризначеного міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
А той згадав про напрацювання Еміне Джапарової, кримської татарки, колишньої журналістки, яка після анексії Криму в 2014 році працювала в міністерстві інформаційної політики.
Ідею створення майданчика, що працював би з кримської темою на різних рівнях та стартував би масштабним представницьким самітом, Еміне Джапарова пропонувала українській владі ще навесні 2019 року. Однак тоді ця тема нікого не зацікавила - цілком ймовірно, що у розпал президентської виборчої кампанії всім було банально не до того.
При Зеленському, каже ВВС Еміне Джапарова, з'явилося відчуття, що у влади є політична воля для реалізації її задумів. Джапарова отримала крісло першого заступника міністра закордонних справ України й стала локомотивом ініціативи свого авторства.
Що таке "Кримська платформа"
Спочатку запустити "Кримську платформу" планували у травні цього року - під річницю депортації кримських татар у 1944 році. Але потім урочисте відкриття вирішили перенести на серпень.
По-перше, чергова хвиля коронавірусу робила проблематичною організацію саміту, на який фізично прибули б лідери країн-учасниць ініціативи. По-друге, вирішили поєднати старт "платформи" зі святкуванням 30-річчя незалежності України, що припадає на 24 серпня. До того ж організатори мали більше часу на підготовку.
"Кримську платформу" її автори називають "консультативно-комунікаційним механізмом". Еміне Джапарова пояснює: після запуску "платформа" діятиме як цілий комплекс заходів на різних рівнях, що будуть об'єднані цілями, прописаними у "Кримській декларації" - документі, який планують ухвалити на саміті.
Йдеться, приміром, про принципи невизнання приналежності Криму до Росії, про посилення санкцій проти неї, про захист прав людини в Криму, про забезпечення безпеки в Азовсько-Чорноморському регіоні чи про "подолання негативних економічних та екологічних наслідків окупації".
Автори "Кримської платформи" вважають, що під її "парасолею" вміститься практично все.
Підпис до фото,
Володимир Зеленський стверджує, що одним із завдань "Кримської платформи" стане розв'язання проблеми мілітаризації півостроваНаприклад, організовані візити парламентаріїв з різних країн на кордон з Кримом. "Адже це дуже заземлює: на вулиці XXI століття, центр Європи, а тут окупована земля і люди, що змушені користуватися КПВВ (контрольними пунктами в'їзду і виїзду на кордоні Херсонської області та Криму - Ред.)", - каже депутатка Верховної Ради Євгенія Кравчук, яка з десятьма членами Парламентської асамблеї Ради Європи планує провести на одному з таких КПВВ цілий день 25 серпня.
Це експертні заходи - наприклад, круглі столи та конференції. В рамках "Кримської платформи" вже почала діяти спільнота за участі двохсот експертів з 33 країн. Планують, що вони постачатимуть політикам та громадам своїх держав дослідження, коментарі та аналітику на кримську тематику, постійно актуалізуючи цю тему.
Або, наприклад, спорудження неподалік від кордону з півостровом, на території Херсонської області, великої сучасної лікарні.
"Ми ж знаємо, що в Криму немає нормальної медицини. Люди звідти їздять лікуватися або в Краснодар, або до Москви, а "з материка" (з материкової частини України - Ред.) найчастіше просять привезти саме ліки", - каже Еміне Джапарова.
Діяти "Кримська платформа", за задумом Києва, буде постійно - "до повернення Криму до складу України".
Однак головну мету ініціатива вже, по суті, виконала, кажуть її автори: вона повернула тему Криму в інформаційне поле.
Володимир Зеленський каже про призначення "Кримської платформи" метафорично: "Що можна зробити (з темою Криму - Ред.)? Треба бити у дзвони. Для цього потрібно, щоб була дзвіниця, були руки. Вважаю, що до цього моменту, до "Кримської платформи", не було того дзвону, а ось люди і руки були і є. Але покажіть, будь ласка, в які дзвони їм бити, окрім дописів у Facebook: "Наш Крим шкода, але ми повернемося"? Тому тепер буде "Кримська платформа", яка кожну кримську тему робитиме загостреною та актуальною, бити саме в той дзвін, про який я казав".
Хто приїде?
Ще минулого року МЗС України почало надсилати запрошення на саміт "Кримської платформи" до різних столиць світу. Орієнтувалися насамперед на ті країни, які підтримали резолюції Генасамблеї ООН, що визнають Крим територією України.
Співрозмовники ВВС в українській владі кажуть, що тоді, рік тому, обережно прогнозували, що список учасників заходу складатиметься приблизно з двох десятків держав. Тому підсумковий результат, озвучений очільником МЗС Дмитром Кулебою у четвер, - 44 делегації плюс сама Україна - в Києві оцінюють цілком оптимістично.
"Ми дуже вдячні нашим друзям, які з самого початку заявили, що братимуть участь у саміті, - каже ВВС джерело в українському уряді, причетне до організації саміту, але не уповноважене коментувати цю тему. - Потім, після того, як стало зрозуміло, що представництво буде дійсно широким, всім стало зрозуміло, що їхня відсутність буде помітною, і держави почали заявляти про свою участь в "платформі" активніше".
Підпис до фото,
Хоча в Києві сподівалися, що "Кримську платформу" відвідає особисто Джо Байден, американський президент надіслав в Україну свого спеціального представника - міністра транспорту Піта Буттіджіча"Знаєте, в дитинстві на день народження запрошуєш, і тобі кажуть: а хто ще буде? Є доволі багато країн, що орієнтуються на США, і вони чекають, коли США підтвердять", - напівжартома казав у травні цього року очільник українського МЗС Дмитро Кулеба.
Питань до творців ініціативи дійсно було чимало. Однак, каже Еміне Джапарова, зрештою міжнародні партнери України віддали Києву належне: "Ми почули від них буквально: нарешті ми бачимо від вас проактивні речі. Нарешті не ви від нас чогось чекаєте, а самі ініціювали новий формат".
Після того як Штати все-таки підтвердили свою участь у "Кримській платформі", однією з головних інтриг стало те, хто саме приїде до Києва з Вашингтона, - подейкували, що це може бути навіть сам Джо Байден.
Джерела ВВС у дипломатичних колах стверджували, що деякі країни-учасниці саміту ставили рівень своєї делегації у Києві в залежність від того, хто буде на ньому представником Америки. Наприклад, казав співрозмовник ВВС, якби до Києва приїхав Джо Байден, то Туреччину на саміті з великою імовірністю представляв би сам президент Реджеп Тайїп Ердоган, а не керівник МЗС Мевлют Чавушоглу.
Від Штатів на "платформу" приїде міністр транспорту Піт Буттіджіч. Критики стверджують, що це мало не другорядний посадовець, який прибуде до Києва "заради галочки". Але багато представників української влади називають Буттіджіча висхідною зіркою Демократичної партії, улюбленцем Байдена та без п'яти хвилин наступним президентом.
Крім США на саміті будуть делегації з усіх країн ЄС, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії та Канади. Серед них дев'ять президентів, чотири прем'єр-міністри, 14 голів МЗС, а також інші політики й посли відповідних держав в Україні.
Підпис до фото,
Рішення Ангели Меркель прибути до Києва за день до саміту "Кримської платформи", але не залишитися на сам захід сприйняли в столиці України неоднозначноОднак вивчення списку тих, хто на саміт не приїде, - не менш захопливе заняття, ніж аналізувати перелік гостей, що підтвердили свою присутність.
Наприклад, багато хто звернув увагу на те, що німецька канцлерка Ангела Меркель відвідає Київ за день до саміту "Кримської платформи", прийме з рук Володимира Зеленського Орден Свободи - одну з найвищих державних нагород України - і полетить, не чекаючи відкриття заходу. У Києві таке рішення Меркель багатьом не сподобалося.
Крім того, питання викликала відсутність у списку підтверджених гостей делегації з Азербайджану. Ця країна є одним зі стратегічних партнерів України, а під час недавньої війни у Нагірному Карабаху Київ однозначно заявив про підтримку Баку. Співрозмовники ВВС в українському уряді пов'язують таку позицію Азербайджану з роллю, яку зараз грає на Південному Кавказі Росія.
Нарешті, показовою, але, з іншого боку, очікуваною стала відсутність Китаю. За інформацією ВВС, у Пекіні просто проігнорували отримане з Києва запрошення.
Чи запрошувати Росію?
Ще взимку цього року очільник українського МЗС Дмитро Кулеба називав серед держав, що отримають запрошення до участі в "Кримській платформі", Росію.
"Нехай приїздять. Нам же потрібний переговорний процес щодо повернення Криму. На порядку денному перемовин буде лише одне питання - модальність виходу Росії з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, і відновлення суверенітету та юрисдикції України на цій території. Жодних інших питань ми з ними обговорювати не будемо. Запрошую!" - заявив Кулеба у січні цього року в інтерв'ю виданню "Обозреватель".
Приблизно тоді ж офіційна Москва, принаймні на словах, не виключала своєї участі у цьому заході.
"Якщо на цьому майданчику планують обговорювати відновлення водопостачання Криму та подачу електроенергії, зняття Києвом торговельної і транспортної блокади півострова, то ми не проти такої співпраці", - заявила в грудні минулого року представниця МЗС Росії Марія Захарова.
Однак вже за кілька місяців риторика обох сторін змінилася.
Джерела ВВС у Києві стверджують, що організатори саміту прорахували ризики. По-перше, реальна участь у саміті представника "держави-окупанта" виглядала б щонайменше дивно. По-друге, розповів співрозмовник ВВС, у Києві побоювалися, що Москва надіслала б на саміт когось з одіозних представників політичної сцени, який перетворив би серйозний за задумом захід на цирк.
Підпис до фото,
В Росії спочатку не відкидали можливої участі у саміті "Кримської платформи", зараз же - називають його "антиросійським шабашем"У Москві ж почали говорити про "Кримську платформу" кардинально інакше.
Днями міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав саміт "шабашем, на якому Захід продовжуватиме плекати неонацистські, расистські настрої сучасної української влади".
Керівник "Держдуми" анексованого півострова Володимир Константинов назвав форум "русофобським шабашем".
А ще раніше Марія Захарова попередила: "Усі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними та не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн та організацій у таких діях, зокрема ініціативу "Кримська платформа", як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність".
"Завалити" саміт
У Києві стверджують, що у своїй протидії "Кримській платформі" Москва не обмежувалася гучними заявами.
"У російському МЗС діє ціла група, завдання якої - "завалити "саміт "Кримської платформи"... В Росії дійсно вважають "Кримську платформу" серйозною загрозою та серйозно їй протидіють", - сказав у травні цього року керівник українського МЗС Дмитро Кулеба.
За словами співрозмовників ВВС в українському уряді, Росія докладала максимальних зусиль, щоб якщо не відмовити потенційних учасників "платформи" від участі, то принаймні максимально знизити рівень їхньої представленості.
Так, каже джерело ВВС, саме з діями Росії Київ пов'язує відмову від участі у саміті кількох африканських держав.
А той самий Дмитро Кулеба пояснював, чому Київ не оприлюднює список учасників заходу, саме такими міркуваннями: щоб не давати Росії підказок, кого "обробляти" наступними.
У Москві подібну інформацію напряму не підтверджували. Хоча прокремлівський політолог Іван Скоріков заявляв, що під час недавнього візиту помічника президента Росії Дмитра Козака до Кишинева на перемовини з Маєю Санду він назвав її неучасть у саміті "Кримської платформи" однією з головних умов для організації зустрічі з Володимиром Путіним.
Втім, прізвище Санду все-таки з'явилося у списку учасників саміту.
Що далі?
Спеціально під саміт у понеділок відбудеться позачергове засідання Верховної Ради: на ньому затвердять звернення до міжнародних партнерів України з проханням про підтримку "Кримської платформи".
На самому ж саміті планують ухвалити "Кримську декларацію" - документ, що окреслить базові параметри співпраці країн, які взяли участь у заході. Характерно, що підписання цієї декларації відбудеться не фізично, а шляхом надсилання спеціальної ноти на адресу українського МЗС. Таким чином, формально декларація залишатиметься відкритою для підписання новими державами в майбутньому.
Співрозмовник ВВС в українській владі розповів, що у тексті декларації, цілком ймовірно, знайдеться місце для своєрідної "закладки": призову приєднатися до "Кримської платформі" на адресу Російської Федерації.
Підпис до фото,
У Києві кажуть, що "Кримська платформа" діятиме до "повернення" Криму УкраїніЦього ж дня Володимир Зеленський разом з прибулими до Києва колегами-президентами відкриє офіс постійного представництва "Кримської платформи" у центрі міста.
Цей крок у Києві називають вкрай важливим: саме ця установа займатиметься Кримом на постійній основі, саме вона координуватиме всі подальші заходи, що будуть проводити під "парасолькою" "платформи".
Адже, кажуть співрозмовники ВВС в українській владі, одним з головних викликів, що наразі стоять перед авторами "платформи", є продовження її життя після саміту, не давши їй перетворитися на разовий захід, що стане зовнішньополітичним тріумфом Зеленського, але мало допоможе у досягненні задекларованої Києвом мети - відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!