Разумков: на порядку денному засідання РНБО немає питання усунення голови КМДА
"Не виключено, що зміни до порядку денного можуть відбутися, але побачимо".

На порядку денному засідання Ради національної безпеки та оборони у п'ятницю, попередньо, немає питання про усунення голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка.
Про це заявив на брифінгу спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, передає "Укрінформ".
"З тих питань, які попередньо були наголошені, матеріалів у мене по жодному з них немає. Але з тих питань, які були наголошені, там такого питання не було. Не виключено, що зміни до порядку денного можуть відбутися, але побачимо", - сказав він.
Як повідомлялося, Зеленський доручив секретарю Ради національної безпеки і оборони Олексієві Данілову організувати проведення засідання РНБО 20 серпня. Пресслужба Офісу Президента
Нагадаємо, Інформація про те, що цієї п'ятниці РНБО проведе "київське засідання", на якому розглядатимуть шляхи зміщення Кличка, з'явилася ще на початку тижня. ЗМІ з посиланням на джерела навіть називали імена двох ймовірних кандидатів – голови Держаудитслужби Геннадія Пліса та міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. Однак обидва інформацію про це спростували.
Як відомо, голова КМДА має реальну виконавчу владу в Києві, тоді як мер займається міськрадою і виконує представницькі функції. У жовтні 2019 року Рада в першому читанні схвалила законопроєкт "Про столицю", який однозначно розділяв посади мера і голови КМДА. До другого депутати поки не дійшли.
Призначати і звільняти голову КМДА може винятково президент України, подання вносить уряд. У вересня 2019 року уряд Олексія Гончарука направив президенту подання, втім справа далі не пішла. У той час у Кличка був конфлікт із головою Офісу президента Андрієм Богданом, і саме Богдан форсував питання звільнення очільника КМДА. Кличко у відповідь на це подав заяви до суду і на уряд, і на Богдана.
Три рішення Конституційного суду щодо тлумачення статті 118 Основного закону говорять про те, що очільником КМДА може бути тільки людина, обрана киянами як мер міста. Зокрема, у 2003 році Конституційний Суд вирішив, що Київська міськадміністрація паралельно виконує функції виконавчого органу Київради та місцевого органу виконавчої влади і тому її має очолювати лише особа, яка була обрана київським міським головою. Однак, коли президентом став Віктор Янукович, підконтрольна регіоналам парламентська більшість проголосувала за надання йому права призначати головою КМДА будь-кого на свій розсуд, а не ту людину, за яку голосували кияни. В результаті в листопаді 2010 року тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов, а Партія регіонів отримала реальну владу в місті.
У травні 2014-го мером Києва було обрано Віталія Кличка, і новий президент Петро Порошенко після вступу на посаду відразу призначив його головою КМДА. Це було частиною знаменитих віденських домовленостей між Порошенком і Кличком.
Нове загострення відносин між Кличком та центральною владою відбулося навесні 2021 року. Правоохоронні органи влаштували масовані обшуки в комунальних підприємствах та їхніх підрядниках, що мер міста назвав тиском на міську владу. На думку Кличка, обшуки пов'язані з небажанням миритися із запровадженням виконавчих комітетів, "коли громада і управління містом не залежать від вказівок і волі Банкової". Кличко також стверджував, що про всі факти зловживань міській владі було відомо і вона сама передавала про це інформацію правоохоронцям.
Зеленський же про Кличка сказав, що "голова мого офісу не бере хабарі, тому ми не конкуренти".
Після цього у столиці змінився начальник поліції – замість Андрія Крищенка київський главк очолив Іван Вигівський. Джерела LB.ua повідомляли, що зміна відбулася через те, що владу не влаштовували робочі відносини, які склалися між Кличком і Крищенком. Уже 16 серпня оголосили про підозру начальнику комунального підприємства ШЕУ Деснянського району в розтраті бюджетних коштів, виділених на ремонт підземних переходів.
Чергові обшуки провели в Департаменті транспортної інфраструктури та на комунальному підприємстві "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" і в підрядних організаціях, задіяних на будівництві Подільського мостового переходу через р. Дніпро.
У КМДА заявили, що системні обшуки у Київській мерії та на комунальних підприємствах міста спрямовані на формування негативного іміджу столичної влади та на створення перешкод для втілення важливих для міста та киян проєктів.
Після цього обшуки в справах, пов'язаних з комунальними підприємствами, відбувалися кожен день.
18 серпня обшукали заступника глави КМДА Вячеслава Непопа. Справа стосується розкрадань коштів, призначених для реконструкції садків і шкіл.