Мережі АЗС обвалили ціни на пальне, але лише на кілька днів. Що відбувається?
Недавні 10-відсоткові знижки в найбільших мережах АЗС порушили в суспільстві питання про реальну вартість пального, високі заробітки трейдерів та необхідність запровадження цінових обмежень з боку держави. Відповіді на них шукала ЕП.
Два тижні тому українці стали свідками безпрецедентної події: окремі мережі АЗС несподівано запропонували своїм клієнтам знижки до 6 грн за літр пального. Акція викликала жваве обговорення серед експертного середовища: від традиційних розмов про надприбутки трейдерів до закликів повернути державне регулювання цін на нафтопродукти. Через кілька днів знижки скасували, проте "осад залишився".
Якою має бути справедлива вартість пального? Скільки заробляють мережі? Чому низькі ціни протрималися лічені дні та чи варто чекати на зниження в майбутньому? Відповіді на ці та інші питання – нижче.
Налітай, подешевшало!
У суботу вранці, 19 жовтня, лідер за продажами пального на роздрібному ринку України, компанія ОККО, запустила хвилю зниження цін на світлі нафтопродукти. На понад 400 АЗС цієї мережі на два дні вартість бензину всіх марок знизилася на 5 грн за літр, дизпального – на 6 грн.
Того ж дня новини про знижки почали надходити і від інших мереж автозаправних станцій: WOG, KLO, UPG, Marshal, "БРСМ" також почали пропонувати клієнтам більш вигідні ціни на пальне.
Реклама:
Хто і для чого купив 245 колишніх АЗС Коломойського? Інтервʼю з власником компанії-переможця аукціону
Тимчасова акція добігла кінця 21 жовтня, коли вартість пального в більшості мереж почала повертатися до звичних рівнів. Щоправда, окремі компанії трохи знизили ціни порівняно з доакційним рівнем. Наприклад, ОККО недорахувалася 2 грн на літрі бензину та 1 грн – на літрі дизпального.
Загальна ж ситуація змінилася несуттєво: з 21 по 28 жовтня середня вартість бензину А-95 у країні знизилася на 32 коп./л до 55,72 грн/л, А-95+ – на 65 коп./л до 58,66 грн/л, дизпального – на 5 коп. до 51,94 грн/л.
Чому мережі надали знижки
Опитані ЕП експерти та учасники ринку зійшлись у своєму висновку щодо причин тимчасового "цінопаду".
"Зараз дуже погано продається пальне для фізичних осіб. Глобальна причина цього – війна, а якщо говорити більш детально, то мобілізація (військовозобов'язані менше пересуваються – ЕП). Тому те, що ми побачили зі знижками – боротьба за клієнта", – вважає аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко.
"Ринок звужується, сезон активного споживання закінчився, продажі у всіх починають просідати, тому щоб розворушити споживачів компанії й почали запроваджувати такі акції", – додає директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.
З іншого боку, така поведінка учасників ринку може свідчити про чималий потенціал для зниження цін на стелах АЗС. І не лише в рамках дводенних акцій, а й на постійній основі.
"Паливний ринок зараз працює із завищеною маржею, всі ціни завищені. Оптимальний маркер на сьогодні – дизпаливо, в Ізмаїлі воно коштує 39-40 гривень за літр. На стелі ОККО, наприклад, вартість десь у районі 54-55 гривень. Тобто різниця у 15 гривень.
У будь-якому випадку стандартна маржинальність вище 12 гривень вважається у нас надлишковою", – каже засновник групи компаній Prime Дмитро Леушкін.
Акційне зниження цін на АЗС порушило питання про реальну вартість пального
фото lenta.uaЗа його словами, собівартість проливу (включає в себе оренду, електрику, зарплати, податки тощо – ЕП) одного літра сьогодні становить близько 4 грн, і ще додаткові 2 грн – логістика.
"Тобто витрати загалом близько 6 гривень на літрі бензину та дизелю, плюс різні знижки лояльним клієнтам у кожної мережі – це ще мінус 3 гривні автоматом.
Таким чином ми розуміємо, що за різниці у вартості ціни на кордоні та на стелі у 15-16 гривень щонайменше зайвих три гривні заробітку в ціннику є. Відповідно, ці зайві 3 гривні не тільки в ОККО чи ВОГ, а у всіх компаній", – додає Леушкін.
Чому мережі не знижують ціни на стелах, а обмежуються знижками
На думку Сіренка, останні акційні пропозиції окремих мереж показали потенціал для зниження цін щонайменше на 10% від існуючих. "Це суттєво. І означає, що у них закладена надлишкова націнка", – каже він.
Експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев вважає, що ті ціни, які українці побачили у вигляді акційних, можуть бути безболісно встановлені й на стелі. Утім, з великою ймовірністю, ніхто цього робити не буде.
"У нас люблять робити разові акції замість формування довготривалих тенденцій, тому що це ні до чого не зобов’язує. Трейдери розуміють, якщо вони зараз знизять, а потім ситуація на ринку зміниться й доведеться знову підвищувати ціни, то це приверне до них увагу з боку влади. Тому для них простіше зробити тимчасові знижки. Тут і з об’єктивної, і з суб’єктивної точок зору пояснення логічне", – додає Рябцев.
"Золотий стандарт" Терехова: як близька до родини мера Харкова фірма заробляє на ринку пального
"Трейдери це теж люди, які все розуміють й рахують гроші. Тобто всі знають, що краще дати клієнтам знижки, ніж поспішати знижувати ціни на стелі, оскільки багато що може змінитися.
Наприклад, незрозуміло чи підпише президент закон про сплату авансом податку на прибуток АЗС. Рада ухвалила, а Зеленський ще не підписав – питання зависло. Ніхто не знає, хто переможе на виборах у США та як на це відреагують ринки, що буде у конфлікті Ізраїлю та Ірану тощо. Тобто багато питань без відповідей, які безпосередньо впливають на ринок", – заявляє засновник групи компаній Prime.
За словами співрозмовників ЕП на паливному ринку, наразі гуртові ціни в Євросоюзі дійсно демонструють тенденцію до зниження, однак вже найближчим часом ситуація може змінитися.
"По-перше, гуртові партії будуть дорожчати, в тому числі через перехід на зимове пальне. По-друге, обсяги реалізації наразі падають і ця тенденція продовжиться в майбутньому. І наостанок, можливе знецінення курсу гривні ближче до кінця року може зіграти свою роль", – попереджає Рябцев.
Чи варто повертати державне регулювання цін на пальне
На тлі новин про "знижки" та надлишкову маржу мереж АЗС в експертному середовищі знову почали піднімати питання доцільності повернення державного регулювання цін на нафтопродукти.
Такий механізм вперше запроваджували у травні 2021 року та скасували після початку великої війни і розгортання паливної кризи в Україні. Його суть полягала в тому, що Кабмін на основі ринкових показників розраховував рівень максимальної націнки на літрі кожного пального та доводив ці цифри до мереж АЗС.
Основною метою такого кроку урядовці тоді називали "підтримку здорової і прозорої конкуренції на ринку пального та унеможливлення маніпуляцій цінами", що мало захистити кінцевих споживачів від переплат.
Україна досі купує російський автогаз та фінансує бюджет агресора. Що відбувається?
Думки учасників ринку та експертів щодо цього питання розділились. Сіренко вважає, що регулювання цін було дієвим механізмом та зараз доцільно до нього повернутись. "Під час війни потрібно контролювати ціни на критичні товари, в тому числі на пальне. Це дієва штука і вона класно працювала", – каже він.
На думку Леушкіна, таке рішення має як свої плюси, так і мінуси. "Власникам АЗС такий крок не дуже сподобається, але якщо розглядати з точки зору споживача, то ідея хороша. Але треба дуже акуратно до цього підходити, бо можна створити купу проблем.
Поки у нас літають "шахеди" та регулярно стаються "форс-мажори", я б не поспішав з таким кроком. Бо регулювати будь-який ринок – це загалом не дуже вдала ідея, а регулювати форс-мажорний ринок – вдвічі гірша", – вважає експерт.
Підтримали його й Куюн з Рябцевим, які одностайно висловились проти регулювання цін на пальне, назвавши таку ініціативу несвоєчасною.