Україна купила потужний британський криголам James Clark Ross. Що про нього відомо - BBC News Україна
Україна купила потужний британський криголам James Clark Ross. Що про нього відомо
2 хвилин(и) тому
Український Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) у четвер підписав акт про купівлю легендарного криголаму James Clark Ross у Великої Британії.
- Україна хоче купити легендарний криголам James Clark Ross. Що це за судно
- Життя, смерть і антарктична гроза на станції "Академік Вернадський"
Вартість угоди в НАНЦ не уточнюють. Раніше мова йшла про суму близько 5 млн доларів, що досить мало для такого судна. Також, ймовірно, потрібно буде витратити певну суму на його оформлення та дообладнання.
"Після переоформлення всіх потрібних документів судно вже під українським прапором зможе вирушити з Данії, де зараз базується, до України", - повідомляють у НАНЦ.
На початку осені, як очікується, "Джеймс Кларк Росс" прийде до Одеси.
Однак використовувати криголам планують в Антарктиці - для наукових досліджень біля станції "Академік Вернадський".
"Останні 20 років в України не було власного криголама для антарктичних досліджень, що значно обмежувало нашу роботу. Також з цим судном Україна має амбіції проводити масштабні дослідження Південного океану і, за можливості, з часом розпочати дослідження в Арктиці", - розповів директор НАНЦ Євген Дикий.
"Дослідницьким судном James Clark Ross захоплювалися всі, хто на ньому працював. Цей криголам дозволив науковцям з Великої Британії та інших країн зробити багато відкриттів, щоб краще зрозуміти світ, який швидко змінюється", - відзначила директорка Британської антарктичної служби (BAS) професорка Дейм Джейн Френсіс.
"Ми будемо сумувати за цим судном, але я рада, що наші колеги-дослідники використовуватимуть його для проведення важливих наукових досліджень", - додала британка.
Україна зможе проводити на ньому океанографічні дослідження, вивчати зміни клімату у полярних регіонах, а також доправляти на станцію "Академік Вернадський" щорічні експедиції.
Колишній флагман BAS
James Clark Ross спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби (разом з іншим криголамом RRS Ernest Shackleton, який в 2019 році передали Норвегії, а згодом Італії).
RRS James Clark Ross названий на честь Джеймса Кларка Росса - британського військового моряка та дослідника, який у XIX столітті на кораблях "Терор" і "Еребус" здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.
Це криголам довжиною майже 100 метрів та водозаміщенням 5732 тонни.
Як порівнює сайт Defence Express, флагман українського військового флоту фрегат "Гетьман Сагайдачний" при довжині 122 метри має тоннажність у 3642 тонни.
RRS в назві "Джеймса Кларка Росса" означає "Royal Research Ship" - "королівське дослідницьке судно".
Воно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях.
На його борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна.
Підпис до фото,
Вид з веб-камери "Джеймса Кларка Росса"Ще на ньому є веб-камера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах, а на сайті Британської антарктичної служби є детальний віртуальний тур по судну.
James Clark Ross робить надзвичайно мало шуму, що дозволяє йому використовувати чутливу акустичну апаратуру.
Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км на годину) через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри.
Щоб полегшити прохід через паковий (багаторічний), лід система стисненого повітря розкачує судно, розширюючи таким чином шлях.
За роки служби "Джеймс Кларк Росс" здійснив багато експедицій в Антарктику, де вивчав зміни клімату, і айсберги, а також забезпечував британські й інші антарктичні місії.
Підпис до фото,
2017 рік, запуск субмарини Boaty McBoatface з борту RRS James Clark Ross. Дрон пройшов 180 км та вивчав течії в районі Південних Оркнейських островів. Паралельно RRS James Clark Ross збирав схожі дані. На основі зібраної інформації вчені дійшли восновку, що сильніші вітри з Антарктики, які виникають через зміни клімату, змішують холодну та теплу воду в океані, а це у глобальному підсумку впливає на зростання рівня світового океануRRS James Clark Ross зробив першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускав підводний дрон-субмарину, названу Boaty McBoatface, яка вивчала зв'язок між все сильнішими антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води.
А під час полярної зими в Антарктиці криголам парцював на іншому боці Землі - в Арктиці.
На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу.
Підпис до фото,
"Джеймс Кларк Росс" біля української станції "Академік Вернадський". Капітан британців розповідав, що ще пам'ятає, як станцію "Фарадей" передавали Україні. На фото - українські полярники в гостях у британцівСаме на цьому судні перша українська антарктична експедиція дісталася станції "Академік Вернадський" у 1996 році.
Криголам періодично підходить до української станції.
Українські полярники неодноразово розповідали BBC News України про візити британської команди на "Академік Вернадський" та екскурсії українців на саме судно - JCR, як його спрощено називають.
Підпис до фото,
"Сер Девід Аттенборо" - криголам, який замінить "Джеймса Кларка Росса" у Британській антартичній службіЗараз James Clark Ross планують замінити на новіший криголам RRS Sir David Attenborough.
У 2021 році судно відпрацювало свій останній сезон як флагман BAS.
Навіщо Україні?
Дослідницьке судно - давня потреба українських науковців та полярників.
Щороку Україні доводиться фрахтувати іноземне судно для того, щоб доправляти антарктичні експедиції на "Академік Вернадський" та забирати їх звідти.
Це щоразу коштувало мільйони доларів, які витрачали з бюджету на іноземні судна.
"Cподіваємося, що українські полярники вже цьогоріч вирушать на крижаний континент на власному судні під прапором України, а одночасно із дослідженнями на "Вернадському" почнуться роботи наших вчених у відкритому океані", - розповідали раніше у Міністерстві науки та освіти України.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!