Сучасні оборонні закупівлі: зміни, інновації та підвищення прозорості
Як за останній рік змінилися закупівлі для ЗСУ
За останній рік оборонні закупівлі для ЗСУ зазнали кардинальних змін. Нова команда Міноборони побудувала сучасну архітектуру, яка забезпечує прозорість, ефективність і стійкість системи.
Йдеться не лише про кількісні показники економії та обсягів закупівель, але й про фундаментальні зрушення в управлінні ресурсами, цифровізації та залученні українського виробника до процесу забезпечення армії.
Нова система закупівель
Одним із перших стратегічних рішень нової команди стала перебудова закупівельної моделі для ЗСУ за принципами НАТО та з нульовою толерантністю до корупції.
Міністерство відмовилося від функції безпосередніх закупівель, залишивши за собою лише встановлення правил гри. Для цього в структурі Міноборони створено Департамент політики закупівель – ключовий центр розробки правил закупівель.
Реклама:
Безпосередні закупівлі передані спеціалізованим агенціям: "Агенції оборонних закупівель" (АОЗ) та "Державному оператору тилу" (ДОТ). Вони відіграють центральну роль у забезпеченні потреб української армії.
Розподіл функцій потрібен для максимальної прозорості та недопущення ризиків корупції. Чітке розмежування ролей між міністерством та агенціями гарантує, що кожна структура зосереджується на своїх завданнях, а також дозволяє уникнути конфлікту інтересів.
АОЗ взяла на себе закупівлі озброєння та військової техніки. ДОТ зосередився на тиловому забезпеченні – постачанні продуктів харчування, пально-мастильних матеріалів, речового майна. Ці агенції – ключові елементи підвищення ефективності й прозорості процесу закупівель для ЗСУ.
Цифрові рішення
Успіх будь-якої сучасної закупівельної системи полягає в її здатності адаптуватися до викликів і максимально використовувати цифрові інструменти. За останній рік ми запустили низку систем, які змінили саму природу процесу закупівель.
Першою стала SAP – глобальна система контролю поставок, моніторингу постачальників і прогнозування майбутніх потреб. Вона використовується обома агенціями й дозволяє нам не лише контролювати весь процес постачання, але й заздалегідь планувати потреби, спираючись на точні дані.
Другою важливою новацією стала система DOT-Chain. Це новий рівень цифровізації замовлень і постачань продуктів харчування для ЗСУ. DOT-Chain дозволяє автоматизувати процеси, усунути паперову бюрократію й запровадити прозорість на кожному етапі. Завдяки їй, ми маємо змогу в реальному часі стежити за тим, що постачається військовим і на якому етапі знаходяться контракти.
Ще одним вагомим елементом став портал Партнер.МОУ – інструмент для цифровізації процесу залучення виробників до тилових закупівель ЗСУ. Він дозволяє нам швидко і без зайвої бюрократії залучати нових постачальників, розширюючи можливості для співпраці з українськими підприємствами.
Економія та ефективність
Завдяки новій системі управління та впровадженим цифровим інструментам, за рік нам вдалося досягти значних результатів. Зокрема, ДОТ зекономив понад 16 млрд грн на тилових закупівлях.
Найбільші статті економії – харчування (7,2 млрд грн), пально-мастильні матеріали (5,5 млрд грн) і речове забезпечення (3,4 млрд грн).
Ці показники свідчать не лише про оптимізацію закупівель, але й про можливість більш ефективного управління коштами держави. Ми не просто заощаджуємо – ми спрямовуємо ці ресурси на підтримку ЗСУ та підвищення обороноздатності нашої країни.
Крім бюджетних ресурсів, ми працюємо над розширенням джерел фінансування закупівель. Цього року АОЗ вперше уклала контракт на закупівлю боєприпасів за кошти, зібрані через фандрейзингову платформу UNITED24.
Це ініціатива, що дозволяє залучати фінансування від громадськості й спрямовувати його на конкретні потреби армії. Сума першого контракту склала 47 млн грн, і це лише початок.
Підтримка українського бізнесу
Окремо варто зазначити вклад в розвиток української економіки через співпрацю з вітчизняними підприємствами. За останній рік ми інвестували приблизно $4 млрд у національну економіку.
Більшість постачальників агенцій — українські підприємства. Це не лише підтримка вітчизняних компаній, але й зростання конкуренції на ринку. ДОТ, наприклад, залучив 45 нових компаній-постачальників і 28 нових українських виробників.
Одним із важливих напрямків співробітництва стала закупівля безпілотних літальних апаратів (БПЛА). АОЗ вже законтрактувала понад 350 тис. дронів різних типів на загальну суму понад $1 млрд. Більшість із них – українського виробництва, що свідчить про зростання нашого оборонного потенціалу.
Стратегія міжнародної співпраці
Окрім підтримки українських виробників, ми активно розвиваємо міжнародну співпрацю. Європейський Союз ухвалив рішення передати відсотки від заморожених російських активів на закупівлю озброєння в українських виробників у межах проєкту WindFall Profits. Це важливий крок у підтримці нашого оборонно-промислового комплексу та зростанні економічної стійкості.
Нагадаю, влітку 2024 року ЄС вирішив направити нашій країні перший транш відсотків в розмірі 1,5 млрд євро. Україна планує на частину цих коштів закупити, зокрема, боєприпаси та засоби ППО.
Крім того, нова стратегія АОЗ – пріоритет на роботі зі світовими виробниками озброєння – вже принесла перші результати: укладено 20 прямих контрактів. Це свідчить про довіру до української оборонної системи з боку світових гравців і можливість для нашої армії отримувати сучасні технології та озброєння.
Погляд у майбутнє
Ми побудували систему, яка відповідає викликам часу. Проте це лише перший етап. Попереду нас чекає подальша модернізація, нові інвестиції в технології й українське виробництво, розширення міжнародної співпраці.
Наприклад, в 2025 році плануємо випробувати нову модель забезпечення харчуванням для військових. Наша мета – надати ЗСУ все необхідне для перемоги та захисту держави.
Успіх реформ закупівель для військових – це результат спільної роботи уряду, бізнесу й громадянського суспільства. Ми продовжимо рухатися вперед, підвищуючи ефективність, прозорість і надійність системи заради зміцнення обороноздатності нашої країни.