ua.depositphotos.comКерівникам мільйона компаній загрожують штрафи. Якщо не покажуть схеми з власниками
У керівників мільйона підприємств в Україні залишилося два місяці на "схематичне" розкриття інформації про кінцевих власників. Що, як та куди потрібно подавати, щоб уникнути багатотисячних штрафів?
Епоха анонімності ведення бізнесу йде в минуле.
За останні шість років держава імплементувала міжнародні норми, які зобов'язують власників юридичних осіб розкрити інформацію про себе в публічних реєстрах.
В Міністерстві фінансів наголошують, що Україна пішла на такий крок першою у світі. Саме завдяки цьому, з кінця 2015 року усі бажаючі можуть дізнатись ім’я та прізвище власника будь-якої приватної компанії.
Досі сховатись за ланцюжком фірм реальним бенефіціарам в Україні було зовсім не важко, якщо в них була така потреба.
Утім, це ще не все. До 10 жовтня 2021 року керівники більше ніж мільйона юридичних осіб повинні подати державним реєстраторам схематичне зображення структури власності, яке напередодні затвердило Міністерство фінансів.
Саме так, йдеться про схему. Проте, не принципове з точки зору підвищення прозорості бізнесу питання може обернутись для менеджерів підприємств багатотисячними штрафами.
По-перше, виходячи з досвіду проведеної у 2015 році кампанії, розкриття інформації про бенефіціарів, пройти цю процедуру встигнуть далеко не всі.
По-друге, виконувати норму навряд чи будуть номінальні керівники фіктивних юридичних осіб, яких в українському правовому полі за три десятиліття накопились тисячі.
Що, куди та як потрібно подавати, аби не стикатися з виконавчою службою?
Прийшла біда звідки чекали
Про необхідність подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарів у вигляді схеми відомо більше року. Такий обов’язок для бізнесу закріплений в прикінцевих положеннях нової редакції закону "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".
"Законом держава запровадила додаткові вимоги та обов’язки щодо розкриття структури власності та відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юросіб, а також більш жорстку відповідальність за правопорушення, пов’язані з цим", – пояснює юрист практики вирішення спорів Juscutum Олег Онищенко.
Проте виконати цю норму ніхто не міг. Не через небажання, а через банальну відсутність документу, який би пояснював, як повинна виглядати ця схема. Розробляє документ, за законом, Міністерство фінансів.
На підготовку і затвердження відповідного наказу закон давав Мінфіну три місяці, одна у встановлені терміни зробити це не вдалось. На розробку, погодження і реєстрацію документу, що містить дві сторінки, пішов майже рік.
В міністерстві кажуть, що затримка сталась через "залучення експертів", "проведення чисельних узгоджувальних процедур" та "експертних робочих зустрічей з представниками Мін'юсту, Державної фіскальної служби та Мінцифри".
Зрештою 19 березня 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко підписав відповідний наказ, а 8 червня Мін'юст його зареєстрував. 11 липня він набрав чинності.
Яка цінність цього документу з точки зору підвищення прозорості в рамках протидії легалізації доходів?
Щоб відповісти на це запитання слід повернутись на 6 років назад. 26 вересня 2015 року запрацював реєстр до якого всі юридичні особи в обов'язковому порядку і так подають інформацію про кінцевих бенефіціарів. Але у вигляді таблиці із зазначенням відповідних даних.
Тобто, цінність наказу умовна, точніше – суто візуальна. Це підтверджують і ті, хто його розробляв, і ті хто його виконуватиме.
В Мінфіні зазначили, що мета – "прозоре відображення юридичними особами своєї структури корпоративної власності".
"Аналізуючи практичну відмінність надання юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарів у вигляді схеми, а не у спосіб, який існував раніше, то такі зміни скоріш за все внесені для зручності систематизації надісланої інформації контролюючим органам", – вважає адвокат Matviyiv & Partners Юлія Лукошкіна.
Справа лише у тім, що за такі зручності для контролюючих органів доведеться заплатити. Тим, хто не надасть інформацію до 10 жовтня. А таких потенційно – тисячі, а можливо, і десятки тисяч.
Кого штрафуватимуть
Оцінити масштаб, скількох компаній може торкнутись наказ Мінфіну, дозволяє лише Державна служба статистики.
За їхніми даними, на 1 липня в Україні було зареєстровано 1 417 488 юридичних осіб. Майже півтора мільйона. Щоправда, під дію наказу підпадають не всі.
Олег Онищенко нагадує, що подавати документи не потрібно політичним партіям, профспілкам, творчим спілкам, організаціям роботодавців, адвокатським об’єднанням, торгово-промисловим палатам, ОСББ, релігійним організаціям, державним органам та органам місцевого самоврядування, державним та комунальним підприємствам, установам і організаціям.
Загалом це близько 300 тисяч юридичних осіб. Всім іншим, а це більше 1,1 млн компаній різної організаційно-правової форми, необхідно до 10 жовтня подати реєстратору відповідну схему.
Оскільки кожна друга компанія в Україні існує в формі товариства з обмеженою відповідальністю, то відповідно їх наказ стосуватиметься найбільше. Йдеться приблизно про 725 тисяч товариств.
Наступною найбільш популярною організаційно-правовою формою ведення бізнесу серед українців є приватне підприємство. Їх на початку липня налічувалось 200 тисяч.
Загалом в Україні налічується 49 організаційно-правових форм.
Якщо керівник компанії не подасть до державного реєстратора схематичне зображення структури власності, або зробить це не вчасно, то нього чекає штраф розмір якого коливається від 17 тис грн до 51 тис грн.
Аналогічне покарання застосовуватиметься і до тих осіб, які не нададуть інформацію про відсутність кінцевого бенефіціара. Така довідка надається, якщо наприклад в компанії багато акціонерів, і жоден з них не є власником частки в 25% і більше.
"Оскільки підписує структуру власності лише керівник (без головного бухгалтера), штрафуватимуть за це саме директора або іншу особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи", – зауважує Олег Онищенко.
Крім адміністративної відповідальності, у певних випадках може загрожувати і кримінальна відповідальність (ст 205-1 ККУ). Наприклад, за внесення в документи завідомо неправдивих відомостей, можуть оштрафувати (до 136 тис грн), арештувати (до 6 місяців) та навіть позбавити волі до трьох років.
І, схоже, штрафувати буде кого.
По-перше, через короткі терміни, які відвели керівникам підприємств на звернення до державного реєстратора. Залишилось менше двох місяців.
"Через технічну не готовність реєстру, подача інформації про бенефіціарного власника у 2015 році супроводжувалася цілодобовими чергами представників юридичних осіб до Державної реєстраційної служби, великим навантаження на реєстраторів", – нагадують в Міністерстві фінансів.
Причому тоді для подачі відповідної інформації відводився рік, а зараз – три місяці.
По-друге, навряд чи подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів будуть номінальні керівники фіктивних компаній.
"Безумовно, певна кількість компаній навмисно чи в силу недбалості не зможуть вчасно подати інформацію про структуру власності. Проте слід пам’ятати, що окрім застосування штрафних санкцій, такі компанії підпадають також і під фінансовий моніторинг банків та фінансових установ.
У разі, якщо є розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників в реєстрі та інформацією, отриманою в результаті здійснення банківської перевірки, відбувається блокування транзакцій та відповідних угод. Тому підтримання актуальної інформації є нагальною необхідністю для ведення легального бізнесу", – зазначає Юлія Лукошкіна.
Якщо керівник не надасть потрібну інформацію, то з накладенням штрафу уникнути його сплати не вдасться. 6 липня цього року запрацювала система автоматичного арешту рахунків боржника у банків.
Банки будуть автоматично списувати кошти з рахунків боржників: як це працюватиме і кого стосується
Тож що потрібно встигнути зробити до 10 жовтня?
Що, як і куди треба подати
Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами.
Чітких вимог до цих зображень немає, окрім того що на них необхідно вказати розмір участі кожного з власників. На веб-сайті Міністерства фінансів розміщені зразки складання схематичного зображення структури власності.
До державного реєстратора подаються такі документи:
✔ заява про проведення реєстраційних дій за формою №2
✔ структура власності у формі схематичного зображення
✔ копії документів, що підтверджують реєстрацію в країні місцезнаходження (якщо учасником компанії є нерезидент)
✔ копії паспортів кінцевих бенефіціарних власників.
Зробити це можна, фізично відвідавши державного реєстратора, або в електронній формі.
У Мінфіні наголошують, що це дозволить уникнути черг та незручностей під час подачі документів і повторення негативної ситуації, що мала місце під час подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника у 2015 році, коли в до державних реєстраторів вишикувались цілодобові черги.
Фото на головній ua.depositphotos.com