Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Вперше після Гітлера. Перемога ультраправих у ФРН

00:37:07

  Вперше ультраправі перемогли на місцевих виборах у Німеччині з часів правління нацистів. На виборах до ландтагу (парламенту) східної землі Тюрінгія ультраправа партія Альтернатива для Німеччини набирає 32,8% голосів, випереджаючи консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС), який отримав підтримку 23,6% виборців. В Альтернативі вже назвали перемогу у Тюрінгії історичною.   Удар по Шольцю   Глава регіонального відділення АдГ у Тюрінгії Бйорн Хекке — вельми суперечлива постать у Німеччині. Раніше його оштрафували за використання забороненого нацистського гасла, проте він стверджує, що не знав про його походження.   Проте результати АдГ у Тюрингії не означають, що партія зможе очолити місцеву адміністрацію. Інші політичні сили, у тому числі ХДС, вже заявили, що не співпрацюватимуть із ультраправими, а це означає, що уряд вони створити не здатні.   Канцлер Олаф Шольц назвав результати гіркими та закликав інші провідні партії сформувати уряди земель без ультраправих. “АдГ завдає шкоди Німеччині. Вона послаблює економіку, поділяє суспільство та псує репутацію нашої країни”, - сказав він.   Згідно з опитуванням, проведеним громадською телекомпанією ZDF, 36% молодих людей віком до 30 років у Тюрингії проголосували за АдГ, що набагато більше, ніж за будь-яку іншу партію.   На хвилі невдоволення   Вибори пройшли через тиждень після нападу з ножем у місті Золінген на заході країни, скоєного, ймовірно, прохачем притулку із Сирії. Тоді загинули троє людей.   Вбивство вразило жителів Німеччини і викликало в суспільстві запеклі суперечки з приводу імміграції.   Альтернатива для Німеччини виступає за посилення законів щодо надання притулку в Німеччині, а також за припинення постачання зброї Україні.   Спочатку створена в 2013 році на зло Євросоюзу, але пізніше перетворилася на ультраправу партію боротьби з імміграцією, в останні місяці АдГ знову переживає сплеск популярності.   Представники партії активно користуються незадоволенням мешканців країни щодо тристороннього коаліційного уряду в Берліні, який не може до ладу узгодити жодне питання, включаючи і затвердження бюджету на 2025 рік.   На червневих виборах до Європарламенту АдГ набрала рекордні 15,9% голосів, досягнувши особливих успіхів на сході країни, де вона стала найбільшою політичною силою.  

Голову Укренерго звільнено - нардеп

23:24:36

Наглядова рада НЕК Укренерго ухвалила рішення про звільнення голови компанії Володимира Кудрицького. Виконувати обов'язки голови Укренерго буде заступник голови правління Олексій Брехт. Про це у понеділок, 2 вересня,  повідомив  народний депутат Ярослав Железняк.   Як і писало раніше ZN.UA , рішення про звільнення Кудрицького було ухвалено після обстрілів 26 серпня. За даними джерел видання, 30 серпня на Ставці обговорювалися кадрові перестановки, офіційною причиною називали провал захисту енергетичних обʼєктів, що призвело до значних пошкоджень у результаті російської атаки.    Економічна правда  з посиланням на джерела 30 серпня повідомили, що президент України Володимир Зеленський на засіданні Ставки нібито звернувся до голови правління Укренерго Володимира Кудрицького з вимогою написати заяву про звільнення за власним бажанням. Той відмовився.    Як пише  Forbes , наглядова рада Укренерго провела термінову нараду пізно ввечері 2 вересня. Цю зустріч ініціював сам Володимир Кудрицький, розповіло джерело видання.   Кудрицький перебуватиме на посаді голови правління Укренерго до 4 вересня.   Володимир Кудрицький очолив правління Укренерго 2 серпня 2020 року. Він працює за контрактом, термін дії якого спливає у серпні 2025 року. Раніше Кудрицький був представником держави у наглядовій раді НАК Нафтогаз України та директором з розвитку у ПАТ Укртранснафта. Є заступником голови Ради з відновлення Охматдиту.   Нагадаємо, Кабінет міністрів на позачерговому засіданні звільнив Сергія Горбачова з посади освітнього омбудсмена.    У Росії колишнього заступника міністра оборони Павла Попова затримали за звинуваченням у шахрайстві. Справа пов'язана із розкраданнями у парку Патріот. 

Міноборони показало перший підземний шпиталь

23:03:39

Міністерство оборони ввело в експлуатацію перший підземний стабілізаційний пункт (шпиталь) для українських військових. Про це повідомила пресслужба відомства в понеділок, 2 вересня.   Зазначається, що шпиталь сконструйований із шести сталевих бункерів, оснащених системами вентиляції, водопостачання та альтернативними джерелами живлення.   "Завдяки сучасному медичному обладнанню, включаючи операційні блоки та реанімаційні відділення, тут можуть надавати допомогу понад 100 пораненим щодоби", - розповіли у Міноборони.   Проект є першим кроком у рамках масштабної ініціативи, що передбачає будівництво понад 20 таких стабпунктів.   "Такі підземні стабпункти є критично важливими для збереження життів наших військових. В умовах інтенсивних бойових дій ми маємо забезпечити максимальний захист і швидку медичну допомогу нашим героям", - наголосив міністр оборони Рустем Умєров. За його словами, це перший крок у рамках масштабного проєкту, який зміцнить медичну інфраструктуру та дозволить ще ефективніше підтримувати захисників на передовій.

Путін у Монголії. Удар по міжнародному суду

22:51:35

  Президент країни-агресора Росії Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Монголії. Ця країна є членом Міжнародного кримінального суду (МКС) і формально має заарештувати Путіна, оголошеного в міжнародний розшук через вивезення дітей з України до Росії. Це перший візит Путіна до країни, яка ратифікувала Римський статут, з моменту видачі ордера на арешт.   Показовий акт Кремля   Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не стурбовані поїздкою до Монголії.   На питання про те, чи мали місце переговори з владою Монголії з приводу ордера, який видав міжнародний суд, Пєсков відповів: "Зрозуміло, всі аспекти візиту ретельно готувалися".   Путін приїхав до Монголії для участі в урочистих заходах, присвячених 85-річчю спільної перемоги радянських та монгольських військ над японськими збройними силами на річці Халхін-Гол.   Монголія підписала Римський статут 2000 року, а ратифікувала його 2002-го. Формально країни-члени МКС мають виконати ордер і затримати Путіна. При цьому Монголія не має виходу до моря і межує лише з Росією та Китаєм, що ускладнило б процес доставки Путіна до Гааги в гіпотетичному випадку його арешту та видачі.   Торік Путін пропустив саміт G20 у столиці Індії, уникаючи можливого політичного засудження та будь-якого ризику арешту за ордером МКС.   Реакція України та Заходу   Відмова Монголії виконувати обов'язковий ордер МКС на арешт Путіна "є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права", заявили в МЗС України.   "Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його військові злочини. Ми працюватимемо з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора", – додав речник МЗС Георгій Тихий.   У Міжнародному кримінальному суді зазначили, що Монголія як держава-учасниця Римського статуту МКС зобов'язана заарештувати Путіна. Представник МКС Фаді ель-Абдалла зазначив, що Міжнародний кримінальний суд покладається на те, що держави-учасниці, зокрема Монголія, "виконують його рішення" та "мають зобов'язання співпрацювати" із судом. Останнє зокрема стосується виконання ордерів на арешт, один із яких видали щодо господаря Кремля.   Європейський Союз також передав Монголії свою позицію щодо візиту Путіна.   Прес-секретар Європейської комісії Набіла Массралі зазначила, що Монголія має право розвивати відносини з іншими країнами "відповідно до власних інтересів".   "Однак існує ордер на арешт Путіна, виданий МКС за незаконну депортацію та переміщення тисяч українських дітей з тимчасово окупованих районів України до Росії. Монголія є державою-учасницею Римського статуту МКС з 2002 року з усіма юридичними зобов'язаннями, які з цього випливають", - наголосила речник Єврокомісії.   Массралі додала, що Євросоюз передав свої занепокоєння та позицію щодо візиту Путіна монгольській владі через представництво у цій країні.   Прес-секретар Єврокомісії, однак, відмовилася відповідати на запитання, які заходи ЄС може вжити, якщо Монголія не заарештує Путіна.    

Британія частково призупиняє продаж зброї Ізраїлю

22:35:50

Влада Великої Британії призупиняє дію деяких ліцензій на продаж зброї Ізраїлю через ризик можливості її використання із порушенням норм міжнародного права. Про це заявив очільник МЗС Девід Леммі, пише Sky News в понеділок, 2 вересня.   За його словами, це рішення було ухвалене після перегляду ліцензій на експорт британської зброї, під час якого було виявлено "очевидний ризик" того, що озброєння може бути використане із "серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права".   Леммі уточнив, що дію приблизно 30 із 350 ліцензій буде призупинено, зауваживши, що це не ембарго на постачання зброї.   "Поставши перед таким конфліктом, як цей (війна в секторі Гази - ред.), уряд зобов'язаний переглянути британські експортні ліцензії. Це не повна заборона, це не ембарго на постачання зброї", - наголосив глава британсокго МЗС.   Британія безпосередньо не постачає зброю Ізраїлю, але надає британським компаніям експортні ліцензії на її продаж.   Нагадаємо, між Ізраїлем та ХАМАС буде оголошене триденне перемирʼя , що дозволить провести щеплення проти поліомієліту на території Гази.  Раніше в ООН заявили, що  призупиняють надавати гуманітарну допомогу в Секторі Газа .

Україна відреагувала на візит Путіна до Монголії

22:11:48

Монголія не виконала ордер Міжнародного кримінального суду на арешт російського лідера Володимира Путіна під час його візиту. Це удар по міжнародній системі кримінального права, Україна працюватиме над наслідками для Улан-Батор,  заявив  речник МЗС Георгія Тихого у X в понеділок, 2 вересня. За його словами, відмова Монголії виконувати обов'язковий ордер МКС на арешт Путіна "є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права".   "Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини. Ми будемо працювати з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора", - заявив речник МЗС.   Нагадаємо, візит Путіна до Монголії 3 вересня став першим візитом до держави-учасниці Римського статуту МКС після того, як у березні 2023 року суд видав ордер на його арешт.   Міністерство закордонних справ раніше закликало Монголію виконати зобов’язання за Римським статутом Міжнародного кримінального суду та заарештувати Путіна.

МВФ розпочав місію для надання Україні траншу $1,1 млрд

21:39:54

Міжнародний валютний фонд розпочинає місію для п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF, що дасть змогу Україні залучити 1,1 млрд доларів восени 2024 року. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в Telegram в понеділок, 2 вересня.   "Обговорили початок роботи місії під час розмови з директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. Подякував пану Каммеру та всій команді Фонду за послідовну роботу над четвертим переглядом програми, що відбувся цього літа", - сказав Шмигаль.   За його словами, вони обговорили також впровадження реформ і виконання структурних маяків. "Відзначили прогрес у цьому напрямку. Україна системно працює з партнерами для забезпечення макрофінансової стабільності. Зокрема успішно реалізовує програму ЄС Ukraine Facility на суму 50 млрд євро", - наголосив прем'єр.   Шмигаль розповів, що в розмові з Каммером також зосередилися на питанні конфіскації російських активів, "які повинні стати вагомим ресурсом для підтримки України". Нагадаємо, глава місії МВФ в Україні Гевін Грей вважає, що  війна в Україні триватиме і наступного року.  У зв'язку з цим Україні потрібно більше грошей для фінансування бюджету, ніж вважалося раніше. 

Іран готується передати Росії балістичні ракети - ЗМІ

20:56:29

Іран поставить балістичні ракети до Росії. Про це 2 вересня  повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела. Співрозмовники агенства вважають, що Іран надав Росії сотні безпілотників, але потенційна передача балістичних ракет означатиме тривожний розвиток конфлікту.   Джерела Bloomberg відмовилися надати оцінку типу та обсягу поставок або термінів. Один із них лише сказав, що поставки можуть розпочатися протягом кількох днів.   США та інші союзники по НАТО неодноразово застерігали Іран від такого кроку і докладають дипломатичних зусиль, щоб не допустити цього.   29 серпня високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі запевнив, що його країна не збирається передавати країні-агресору Росії балістичні ракети.   Нагадаємо, раніше іранському бригадному генералу СБУ повідомила про підозру в пособництві Росії в агресії проти України . 2 вересня  Росія атакувала Україну 58 повітряними цілями  - 35 ракетами різних типів та 23 безпілотниками. Силам оборони вдалося збити дев'ять балістичних ракет, 13 крилатих ракет та 20 шахедів.