Колаж: Андрій КалістратенкоКвота з часів СРСР. Що не так з обов’язковим працевлаштуванням людей з інвалідністю
Держава штрафує компанії за недобір у штат людей з інвалідністю, хоча такої кількості кандидатів на ринку праці немає. Які ще проблеми є з працевлаштуванням осіб з особливими потребами?
В Україні налічується близько 3 мільйонів людей з інвалідністю, порахували в Міністерстві соціальної політики. Однак лише невеликий відсоток з них офіційно працевлаштовані: за даними Пенсійного фонду, станом на липень 2023 року, таких було 428 тисяч осіб або 14%.
Протягом січня-червня 2024 року з 18 тисяч людей з інвалідністю, які мали статус безробітного і звернулися до Державної служби зайнятості працевлаштувалися лише 4,1 тисяч осіб. З одного боку, в уряді кажуть, що роботодавці готові наймати ветеранів та осіб особливими потребами і пропонують їм компенсацію за їх найм.
З іншого, держава обтяжує роботодавців бюрократією та законодавчими нормами, які іноді неможливо виконати. Тож бізнесу доводиться самостійно шукати шляхи законного працевлаштування людини з інвалідністю на роботу.
З якими законодавчими труднощами зіштовхуються роботодавці під час працевлаштування осіб з інвалідністю? Що найбільше заважає цьому процесу та як можна виправити ситуацію?
Реклама:
При підготовці матеріалу ЕП поспілкувалась з великими державними та приватними компаніями: "Укроборонпром", "Укрзалізниця", "Метінвест", МХП, а також з керуючим партнером юридичної компанії Winner Ігорем Яськом.
Особливості працевлаштування людей з інвалідністю
Робота осіб з особливими потребами в Україні регламентується двома законами – "Про охорону праці" та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Другий встановлює обов’язкову квоту таких людей на підприємстві: їх має бути принаймні 4% від штату. На колективи до 8 осіб ця норма не розповсюджується, а до 25 працівників – принаймні 1 людина.
Важливий момент – ця норма застосовується й до компаній, де існують робочі місця зі шкідливим чи важкими умовами праці. А перед працевлаштуванням майбутній робітник повинен пройти медичну комісію. "Ймовірність того, що людина з інвалідністю, після бойових дій, пройде цю медкомісію, практично нульова", – кажуть в "Укроборонпромі".
Якщо згадану квоту у 4% не виконати, то роботодавеця штрафують. За кожного непрацевлаштованого працівника доведеться сплатити середньорічну заробітну плату на підприємстві або половину цієї суми, якщо в компанії працює до 15 людей.
Інклюзивне працевлаштування. Стрибок через 70 років
У 2023 році Фонд соціального захисту людей з інвалідністю та Пенсійний фонд створили систему автоматичного виявлення підприємств-порушників. За минулий рік їх оштрафували на 3,5 млрд грн, з яких вдалося стягнути 417 млн грн. Для розуміння, держава розраховувала лише на 116 млн грн.
"І тут ми бачимо першу проблему – норматив є, але не всі підприємства змогли знайти кандидатів на вакансії, адже не всі бажають працювати. Та ж Конфедерація роботодавців навела дані, за якими можна побачити, що такої кількості людей з інвалідністю, щоб задовольнити норматив, на ринку праці немає", – каже Ясько.
Кількість людей з інвалідністю
Конфедерація роботодавців УкраїниБа більше, густота населення відрізняється залежно від області чи населеного пункту. Тож виконати норматив та знайти працівника з інвалідністю, який має необхідну кваліфікацію, часто неможливо.
В квітні 2024 року Мінсоцполітики затвердило порядок визначення осіб з інвалідністю, яких можна працевлаштовувати. Тепер роботодавці отримують від Центрів зайнятості інформацію про людей з особливими потребами, які хочуть працювати, та про їхню кваліфікацію. А вже центри потім організовують співбесіду з кандидатом.
Деякі роботодавці давно знайшли спосіб фіктивно працевлаштовувати людей з інвалідністю. Схема проста: особу офіційно оформлюють на підприємстві з виплатою їй мінімальної зарплати (станом на 1 січня 2024 року – 8 тис грн). При цьому, самому працівнику ходити на роботу не обов’язково.
На початку року Національна поліція повідомила про викриття 15 таких підприємств, які через працевлаштування осіб з особливими потребами ухилялись від сплати податків.
У прагненні підтримати роботодавців держава передбачила компенсацію за працевлаштування людей з інвалідністю І та ІІ групи та облаштування робочого місця для них – до 106,5 тис грн та до 71 тис грн відповідно.
Але не все так просто, адже державні органи вимагають занадто суворої звітності про використання коштів. Часто така компенсація не покриває всі витрати роботодавців, адже крім облаштування самого робочого місця необхідно обладнати ще прохідну, під'їзд, пандус і санвузол, який відповідав би нормам ДБН щодо інклюзивності.
Повернути людям рух. Як у Києві збирають крісла з електроприводом
Ба більше, компенсацію можна отримати лише за нового співробітника. Тобто, якщо інвалідність отримала людина, яка вже працює на підприємстві, то роботодавець не може розраховувати на домогу від держави.
"На сьогоднішній день поняття облаштування робочого місця занадто недосконале. Якби в нас загальний простір був інклюзивним, доступним, безбар'єрним, тоді треба було б тільки облаштувати конкретне робоче місце", – керівниця Центру реінтеграції ветеранів "Укроборонпром" Марина Соколова.
Висновок МСЕК як вирок
Наразі встановлення групи інвалідності відбувається за ступенем втрати працездатності. Причину виникнення проблем зі здоров'ям, групу та інші критерії визначають органи медико-соціальної експертизи (МСЕК).
"Висновок МСЕК – це фундамент, на якому потрібно все будувати. Бо від того, що там написано, фактично залежить майбутнє життя цієї людини", – наголосив керівник департаменту організаційного менеджменту групи "Метінвест" Артем Логачов.
Всі опитані ЕП роботодавці наголошують на тому, що через бюрократію МСЕК суттєво впливає на працевлаштування людей з інвалідністю. Підприємства виділили кілька основних проблем.
"Робота з дому". Головна проблема полягає в тому, що в Україні наразі немає визначених Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) єдиних формулювань, як у МСЕК прописується діагноз щодо обмеження працевлаштування.
"Дуже часто МСЕК з метою нібито полегшити життя людям з інвалідністю пише про те, що "доступні легкі умови праці з дому". Для нас – це абсолютне "ні". Ми можемо облаштувати робоче місце, якщо там не буде цієї приписки "з дому", – кажуть в "Укроборонпромі".
Пенсії у зв'язку з інвалідністю: хто має право на виплати та як отримати
Про ускладнення найму через висновки МСЕК кажуть і в найбільшому роботодавці країні. "Нещодавно стався випадок із монтером колії. На війні він отримав множинні травми голови, висновок МСЕК – "легка праця вдома". Приписка "вдома" перекриває ветерану можливість офіційно працевлаштуватися в компанії, хоча людина фізично й морально готова працювати", – розповів голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко.
Відповідно, кадрові служби не готові брати на себе відповідальність і працевлаштовувати людину, тому просять кандидата ще раз піти у МСЕК і попросити детальніше уточнити умови праці.
Як пояснили в "Метінвесті", працевлаштувати людину з інвалідністю на певну посаду всупереч висновку МСЕК вважатиметься грубим порушенням Кодексу законів про працю, за яке керівник може понести кримінальну відповідальність.
Група інвалідності для ветеранів. Якщо військовослужбовець отримує інвалідність внаслідок війни, йому встановлюють групу на ступінь вищу (наприклад, замість третьої пишуть другу).
На перший погляд, ця норма виглядає як своєрідна пільга для ветеранів, адже вони зможуть отримувати більші виплати у зв’язку з інвалідністю. Однак, якщо людина хоче працевлаштуватися, то підвищення групи фактично скорочує кількість доступних для неї вакансій.
Норми, які не враховують прогрес
Гостро проблема працевлаштування людей з інвалідністю відчувається на виробництвах з важкими умовами праці. Особливо це стосується ветеранів. Тобто, спеціалістів, які мають цінний практичний досвід, отриманий на війні, але не можуть використовувати його в цивільному житті.
До прикладу, Соколова розповіла історію, коли одне підприємство хотіло працевлаштувати до себе ветеранів з порушенням слуху, воно мало технічні можливості облаштувати робочі місця. Однак законодавство каже, що "людина з порушенням слуху на виробництві працювати не може".
Оскільки трудове законодавство, зокрема щодо працевлаштування людей з інвалідністю, розробляли понад 30 років тому, воно не враховує ані умов реабілітації, ані лікування. Не враховується і те, що виробництво стало більш технологічним.
"Ці норми вимагають активного перегляду, адже часто вони не актуальні. Умовно, людина з ампутацією нижньої кінцівки, нижче коліна, на сьогодні є практично повністю працездатною. І є величезна кількість посад, де вона могла б працювати, але через законодавство не може", – наголосила керівниця Центру реінтеграції ветеранів "Укроборонпром".
Бізнес переймає функції держави. Як компанії готуються боротись за мільйон ветеранів?
На підприємствах концерну на виробничих посадах ветеранів з інвалідністю внаслідок війни налічується близько 45%. Із них половина – люди, які працюють охоронцями. Тобто, ветеранів з інвалідністю на "класичних" виробничих посадах, де вони могли б застосовуватися свій досвід, практично немає, додала Соколова.
Приватні ж компанії, на відміну від державних, мають більше можливостей влаштувати людину з інвалідністю на роботу. Вони можуть, наприклад, змінити назву посади чи переписати її функціонал і обов’язки так, щоб вони не суперечили висновкам МСЕК. Натомість державні компанії зарегульовані, адже працюють лише за класифікатором професій.
У компанії МХП розповіли про випадок, коли їхньому демобілізованому працівнику встановили І групу інвалідності, підгрупу А (потребує стороннього догляду). "Компанія надає спеціально облаштоване робоче місце, забезпечує лікування, реабілітацію для відновлення життєдіяльності та працездатності нашого працівника. А от за чинним законодавством працедавець має звільнити такого працівника у звʼязку з повною втратою працездатності", – повідомили в компанії.
Шляхи вирішення проблем
На думку бізнесу, найперше, що потребує змін – це підходи МСЕК, зокрема щодо формування висновків. Компанії наполягають на перегляді переліку медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці – з урахуванням сучасних методів протезування та реабілітації.
Реформа МСЕК справді планується, однак, як кажуть у МОЗ, це складний та багатоетапний процес.
"Держава хоче вимірювати не те, що втрачено, а потенціал для відновлення. Тому у МОЗ планують створити мультидисциплінарні реабілітаційні команди, перевести систему МСЕК в електронний формат.
Людина спочатку потрапить до закладу охорони здоров’я на реабілітацію з індивідуальним планом відновлення. Потім додається ще й соціальний (план) – люди з інвалідністю зможуть пройти навчання, якщо втрата функціональності не дозволятиме їм повернутися на старе місце роботи", – зазначив адвокат Ясько.
Бізнес активно готується до повернення ветеранів. Як можуть допомогти банки? Інтерв'ю з менеджерами ЄБРР
Тож зміни поступово відбуваються, але коли вони повноцінно запрацюють – невідомо. Адже, як зауважив Ясько, щоб реформувати систему МСЕК і в Україні почала функціонувати сучасна система реабілітації та адаптації, необхідні зміни до 19-ти законів і 49-ти підзаконних актів.
Але поки цього не сталося, компанії намагаються розв'язати проблеми локально. Лященко розповів, що перед тим, як ветеран звертається до МСЕК, менеджер Центру адвокації "Укрзалізниці" надає консультацію, щоб людина розуміла, на що слід звернути увагу при отриманні документів.
Також компанія, у разі необхідності, допомагає працівникам в оскарженні рішення МСЕК. Вже зараз у них налічується десятки таких випадків – "і це лише початок".
"Ситуативна допомога не забезпечить повною мірою потребу, коли рахунок піде на тисячі чи десятки тисяч, нарешті має запрацювати система. Система, яка буде передбачати відмову від застарілої моделі МСЕК, створення спеціальних комісій для оцінки можливостей людини та реагування на запити бізнесу. Все це допоможе працювати за відкритими та прозорими правилами", – наголосив голова правління УЗ.
Таку думку поділяють і в "Метінвесті". За словами Логачова, крім переосмислення підходів до висновків комісії, можна дати можливість людині повторно пройти МСЕК, щоб висновок надали саме виходячи з заданих роботодавцем параметрів. Тобто, щоб роботодавець точно зміг працевлаштувати таку людину.