Президент Казахстану не помилував ексголову Комітету нацбезпеки, засудженого за держзраду
Президент Казахстану Касим-Жомарт ТокаєвПрезидент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовив у помилуванні колишньому голові Комітету національної безпеки країни Каріму Масімову, засудженому до 18 років позбавлення волі у справі про держзраду.
Про це повідомляє Informburo.kz із посиланням на відповідь адміністрації президента на запит.
У червні клопотання Масімова розглянула комісія з питань помилування при президентові, яка вирішила, що йому слід відмовити. Токаєв із рішенням комісії погодився.
Масімова взяли під варту в січні 2022 року після масових протестів, на тлі яких у низці областей Казахстану сталися збройні заворушення. 24 квітня 2023 року його засудили до 18 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді, насильницькому захопленні влади , а також - перевищенні посадових повноважень.
Масімова називали близьким соратником експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, за якого він очолював уряд країни та керував його адміністрацією.
- На початку січня 2022 року в Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ, вони швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. У деяких регіонах у ніч проти 5 січня почалися погроми, напади на адміністративні будівлі, відділення поліції, магазини. Сильніше за інших постраждав найбільше місто Казахстану - Алмати.
- За даними влади, під час заворушень загинуло 225 осіб, у тому числі 19 представників правоохоронних органів, постраждали понад 4500 людей. Лише у колишній столиці у зв'язку з протестами та заворушеннями затримано понад 2700 людей.
- Президент Токаєв відправив уряд у відставку та ввів у країні надзвичайний стан. 6 січня до Казахстану на його прохання прибув озброєний контингент для допомоги "у подоланні терористичної загрози". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан, а надзвичайний стан - скасували.
- У лютому 2022 року також повідомлялося про затримання ексміністра оборони Мурата Бектанова.