Як соціальні мережі впливають на світову поляризацію — тези з обговорення на конференції LMF 2024
З 16 до 18 травня у Львові проходила найбільша конференція для медіафахівців, лідерів думок і політиків — Lviv Media Forum 2024. Фокусна тема цьогорічної конференції — «Мова для порозуміння: шукати сенси в поляризованому світі». Організатори розглядали проблеми та питання міжнародної підтримки України під час повномасштабного вторгнення, взаємодію українських і закордонних медіа, стан суспільства.
Під час панельної дискусії «(Dis)Connecting People: Tech Platforms and Polarization Threat» звернули увагу й на вплив соціальних мереж на поляризацію громадськості, роботу різних урядів із алгоритмами та обговорили ризики й можливості платформ для комунікації.
Запрошені учасники обговорення:
- Максим Саваневський, CEO компанії PlusOne Social Impact та експерт із комунікаційних можливостей;
- Вероніка Віхова, чеська медіааналітикиня, координаторка програми «Кремлівський нагляд» аналітичного центру «Європейські цінності»;
- Девід Патрикаракос, британський журналіст, військовий кореспондент.
Модератор: Віталій Мороз, проєктний менеджер eQualitie.
Засновниця Eter Agency Альона Лапеко підготувала для AIN.UA текст з основними тезами обговорення.
Twitter/Х і поляризація суспільства
Дискусія розпочалася з новини повноцінного перейменування Twitter на соцмережу Х, зокрема переведення з адреси twitter.com на x.com, а також з обговорення змін внутрішньої політики платформи. Спікери поділилися своїми думками щодо перспектив її розвитку та висловили деякі побоювання у впливі Х на поділ громадськості.
«Є подкаст «All-In», у якому чотири мільярдери обговорюють різні теми, зокрема політику та економіку. Важливо зазначити, це чотири підприємці, що усіляко підтримують Трампа, а також Ілона Маска. Саме через Twitter/Х ці чоловіки отримують гарну промоцію. Twitter/Х — це потужний інструмент, що поляризує суспільство й має величезний вплив на американське політичне життя. Мені здається, уряди мають більше звертати свою увагу на це, як на загрозу суспільству», — поділився своїми спостереженнями Максим Саваневський.
Учасники обговорення наголосили, що для власників великих корпорацій соцмережі — це насамперед спосіб заробітку та можливість впливати на суспільства на політичному рівні. Зокрема, модератор зустрічі Віталій Мороз згадав про плату за верифікацію акаунту в Х:
«Ілон Маск позиціонує Twitter як місце свободи слова, де ви можете говорити все, що захочете. Та водночас він запускає передплату на верифікацію сторінки. Десять доларів і ваш твіт показуватиметься вище за інші».
Чи впорається з дезінформацією алгоритм і кому це не вигідно
Експерти звернули увагу, що в популярних соціальних мережах є алгоритми для боротьби з пропагандою насильства, порнографії, тероризму, наркотиків, але інструментів протидії дезінформації вкрай обмаль, оскільки набагато важче визначити, як працює ця технологія.
Так Девід Патрикаракос розповідає, що авторитарні режими набагато краще працюють із прогалинами в алгоритмах і швидше поширюють свої маніпулятивні повідомлення. Це пов’язано з тим, що диктаторські устрої мають менше обмежень, на відміну від демократичних урядів, що завжди перейматимуться виборчими циклами.
Перехід на альтернативні платформи для комунікації, на думку учасників обговорення, нічого не змінить. За словами Вероніки Віхової, проблеми дезінформації, маніпуляції та пропаганди виникатимуть і на інших ресурсах, адже з досвіду медіааналітикині в Словаччині, політики, яких заблокували в одній соціальній мережі, створювали акаунти в іншій і знову поширювали свої наративи.
Ризики телеграму в контексті поляризації
Не оминули й питання телеграму. Як відомо, месенджер є популярним серед українського суспільства, уряду, військових, а для людей, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, він стає одним з основних способів зв’язку. Водночас існують чималі ризики під час застосування телеграму, оскільки росія теж активно вживає його для просування фейків, дезінформації тощо.
Девід Патрикаракос зазначив: «Слід завжди ставитися обережно. Варто розуміти, що, як і в будь-якій соціальній мережі, у телеграмі є і ризики, і можливості. Цей месенджер цікаво досліджувати. Його позиціонують як місце для свободи слова, що означає низький рівень модерації повідомлень. Саме тому там є значна кількість російських адміністративних каналів, що публікують фейки та пропаганду. Для мене як журналіста, що висвітлює питання України, це все ще величезний ресурс. Тобто якщо мені потрібно дізнатися, що говорять очільники тимчасово окупованих територій про ситуацію в місті, то я заходжу до телеграму».
Як долати поляризацію в інформаційному потоці
Девід Патрикаракос пригадує, як у 2020 році австралійський уряд розробляв закон, що мав зобов’язати компанії Google і Facebook платити медіа за їхній контент. Передумовою стало зникнення трьох тисяч робочих місць для журналістів за 10 років, оскільки більшість інформації громадяни Австралії споживали через соцмережі. Це спровокувало велику хвилю протесту як і від самих корпорацій, що почали висувати заборони на публікацію певних матеріалів для австралійських ЗМІ та користувачів, так і від суспільства.
«Люди відповіли, що не можна цього робити, оскільки на цих платформах багато новин і контенту. Також це приватна компанія. Тобто ви не можете очікувати від McDonald’s припинення продажу шкідливої їжі. Це теж приватна компанія, а не муніципальна. Усе залежить від людей. Поки ми не розв’яжемо це питання, матимемо проблеми», — підсумовує Девід.
Спікери панельної дискусії «(Dis)Connecting People: Tech Platforms and Polarization Threat» погодилися, що під час постійного перенасичення інформаційного простору новими фактами суспільство все більше піддається поляризації, примусовому поділу. Саме тому месенджери та соціальні мережі мають керуватись чітким правилам користування, а адміністративні центри платформ відповідати за контент, що поширюються на сторінках ресурсів. Зі свого боку й уряд має впливати на урегулювання активностей в соціальних мережах.
Текст підготувала: Альона Лапеко, засновниця Eter Agency