10 років після війни у Грузії: як працює закон про окуповані території - BBC News Україна
10 років після війни у Грузії: як працює закон про окуповані території
- Ніна Ахметелі
- ВВС, Тбілісі
9 серпня 2018
Цього року минає 10 років з того часу, як набув чинності грузинський закон про окуповані території. Документ ухвалили після того, як Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії - регіонів, які відкололися від Грузії.
Москва закликає скасувати цей закон та каже про ризики для російських туристів. У Грузії багато людей вважають, що закон не працює через брак політичної волі.
Оксана (ім'я змінено) цього року вже двічі приїжджала до Грузії. До цього вона побувала в Абхазії. "Звісно, я в'їхала в Абхазію з Росії, я ж росіянка. Як зазвичай, в'їхала за внутрішнім паспортом", - пояснює вона.
Про те, що вона порушила грузинський закон, Оксана не знала. На грузинському кордоні їй не ставили питання про відвідини Абхазії або Південної Осетії.
Згідно із законом про окуповані території, в'їзд іноземців та осіб без громадянства у сепаратистські регіони із Росії заборонено. Окрім випадків, коли на такі поїздки отримано спеціальний дозвіл від грузинської влади.
- П'ять днів у серпні 2008 року: хроніка російсько-грузинської війни
- 10 років війни Росії з Грузією: невивчені уроки для України
За порушення може загрожувати штраф або позбавлення волі строком від двох до чотирьох років.
Не порушуючи грузинського законодавства, іноземці можуть в'їхати в Абхазію лише з напрямків Зугдіді, а в Південну Осетію - з боку Горі.
Водночас влада Південної Осетії забороняє в'їжджати з грузинського боку та вимагає перетинати кордон із Росією. У випадку Абхазії такі обмеження діють щодо громадян Росії.
Попри те, що в'їхати у республіку, що відкололася, і не порушити жодних законів, неможливо, Абхазія залишається одним із найбільш популярних напрямків для росіян. За даними Ростуризму, у 2017 році частіше за Абхазію росіяни їздили лише у Туреччину.
Росте потік туристів і в Грузію - минулого року країну відвідало на 36% більше росіян, ніж 2016-го року.
Водночас кількість зафіксованих порушень закону про окуповані території навпаки зменшується: за даними грузинського МВС, які наводить IDFI, у 2009 році було зафіксовано 78 випадків, а у 2016 - всього 19.
"Я про цей (закон) взагалі вперше чую. Ось нещодавно повернулася з Грузії, і взагалі жодних проблем не було. Я знаю, що з території Абхазії не можна в'їхати в Грузію, і, відповідно, назад", - говорить Оксана.
Закон, що не працює?
Одним із найвідоміших порушників цього закону став колишній мер Москви Юрій Лужков. Разом із дружиною він відвідав Грузію у травні минулого року.
Ще обіймаючи посаду мера він відвідував як Південну Осетію, так і Абхазію, але згодом - безперешкодно приїхав до Грузії.
У грузинському МВС тоді заявили, що у його паспорті не було даних про відвідини сепаратистських республік. А у відповідній базі, яку створили після того, як закон про окуповані території набув чинності, інформації про Лужкова також не було.
Слідство щодо Лужкова не почали - через те, що строк давності сплив. Проте пообіцяли, що колишнього мера занесуть до списку небажаних осіб, і він більше не зможе в'їхати до Грузії.
Однак цей інцидент вчергове змусив критиків говорити про те, що закон ігнорують з боку влади.
"Якщо у нас є закон, ми маємо його виконувати. Як мінімум, потрібно кілька разів перевіряти, порушували чи ні люди цей закон, були або ні на території Абхазії та Південної Осетії. Таку роботу потрібно проводити постійно. Проте закону повноцінно не дотримувалися ані раніше, ані сьогодні - це факт, - каже Леван Авалішвілі, директор програм IDFI. - Скорочення статистичних показників вказує на те, що зі сторони нашої влади немає особливої активності, і, мабуть, це відповідає політиці, що зараз існує, - уникати напруги у стосунках із Росією".
Підпис до фото,
Жителі Південної Осетії також скаржилися на те, що регіон важко залишитиГрузинська сторона почала більш поблажливо ставитися до порушників, погоджується і старший науковий співробітник Центру проблем Кавказу в МДІМВ (Московського державного інституту міжнародних відносин) Микола Сілаєв. На його думку, ця норма закону не вирішує жодних політичних завдань.
"Зрозуміло, що грузинська влада перебуває у такому становищі, коли вони не можуть цю норму скасувати, тому що вони наразять себе на критику опозиції з цього приводу. Проте, зрозуміло, що якщо її застосовувати, то ситуація швидко перетвориться на абсурдну", - каже він.
Росіяни можуть в'їжджати до Абхазії та Південної Осетії за національними паспортами, проте навіть тим, хто в'їжджає за закордонним, позначку у паспорті не ставлять, зауважує Сілаєв.
Крім того, після постійних попереджень російського МЗС про ризики опинитися у грузинській в'язниці, росіяни ставляться до цих питань більш серйозно, ніж раніше, вважає російський експерт.
Грузія перервала дипломатичні відносини із Росією у вересні 2008 року, тому диппредставництва мають обмежені можливості захистити російських громадян, заявляли у МЗС.
Економічні обмеження
Закон про окуповані території обмежує не лише пересування, але і будь яку економічну діяльність в Абхазії та Південній Осетії, яка вимагає дозволу або ліцензії з боку державних установ Грузії. Заборонено також фінансувати таку діяльність та організовувати грошові перекази.
За словами аналітика Міжнародної кризової групи на Південному Кавказі Олесі Вартанян, цей закон - доволі серйозний важіль в руках грузинського керівництва.
"Коли восени 2008 року ухвалили цей закон, деякі російські компанії навіть припинили свою діяльність в Абхазії. Вони злякалися, що після того, як цей закон ухвалили, вони матимуть проблеми з діяльністю у західних країнах або не зможуть отримувати там кредити", - каже вона.
Теоретично, сьогодні можна отримати дозвіл грузинської влади на здійснення економічної діяльності у сепаратистських регіонах. Це передбачено в законі, проте на практиці спроб отримати "зелене світло" від Тбілісі - не так багато.
- Війна в Грузії 2008 року: розповідь журналіста, що опинився в руках осетинів
- "Недостатньо просто взяти все і "залити баблом": три роки після анексії Криму
"Серед цих дозволів немає жодного, який би стосувався комерційної діяльності компанії, яка, приміром, займається торгівлею. Як правило, всі ці дозволи стосуються легалізації роботи гідроелектростанції на Інгурі. Навіть цього достатньо, аби зрозуміти, що ніхто не хоче з цим зв'язуватися та отримувати будь-які дозволи", - каже вона.
Пом'якшити, але не скасувати
Спроби пом'якшити санкції за незаконне відвідування Абхазії та Південної Осетії робили після зміни влади в Грузії в 2013 році. Але їх так і не ухвалили через різку критику опозиції.
"Обговорення цих, насправді формальних, поправок, було найдовшим в історії грузинського парламентаризму. Це було настільки важко, що навіть ті окремі люди в тодішньому уряді, які хотіли почати реформувати практичну частину закону, були змушені відмовитися від цієї ідеї", - каже Олеся Вартанян.
Зміни у законі з'явилися у межах мирних ініціатив Грузії у червні цього року.
Ці ініціативи стосуються спрощення доступу до освітніх програм в Грузії та закордоном для жителів регіонів, що відкололися, а також заохочують торгівлю через розмежувальні лінії - невизнані кордони.
Зміни також дадуть можливість жителям сепаратистських регіонів отримати в Грузії різні акти громадянського стану, користуючись документами, виданими в Абхазії та Південній Осетії. Раніше такої можливості не було.
У майбутньому у Тбілісі не виключають навіть пом'якшення санкцій за порушення правил в'їзду в Абхазію і Південну Осетію, але скасовувати сам закон не збираються.
За словами міністра з питань примирення і громадянської рівноправності Кетеван Цихелашвілі, закон - один з правових інструментів в боротьбі з окупацією, і підставою для його скасування може бути лише виведення російських військ з території Грузії.
"Я би дуже хотіла, щоб і в мене, і у грузинської держави були підстави скасувати цей закон. Таким днем був би день нашої деокупації", - каже Цихелашвілі.