Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Проукраїнський склад. Нове керівництво ЄС

00:14:39

  У ЄС нове, хоча коректніше сказати, оновлене керівництво. Урсула фон дер Ляйєн залишиться головою Єврокомісії, колишній прем'єр Португалії Антоніу Кошта змінить Шарля Мішеля на посаді голови Євроради, а нинішній прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас стане верховним представником ЄС із закордонних справ замість Жозепа Борреля. Усі три кандидати — політики центристських поглядів та члени поміркованих партій.   Беззастережна підтримка України   Кая Каллас - перша жінка, яка стала прем'єр-міністром Естонії, була загальною улюбленицею і вдома, і в усій Європі за її ліберальні погляди, відданість європейським цінностям та беззастережну підтримку України після російської агресії. Каллас виступає непримиренним критиком Кремля та Володимира Путіна.   Російська влада внесла її до списку розшукуваних осіб за те, що за її уряду в Естонії було демонтовано пам'ятки радянським воїнам.   Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи призначення у керівництві Євросоюзу у п'ятницю, прямо заявив, що «перспективи щодо відносин між Москвою і Брюсселем погані».   Тим часом Каллас заявила, що її призначення — «величезна відповідальність у момент геополітичної напруги», і подякувала колегам за довіру.   Урсула фон дер Ляйєн також відома своєю підтримкою України. Одним із перших її завдань називають пошук шляхів для подальшої підтримки Києва Брюсселем.   Соціаліст   Антоніу Кошта був прем'єр-міністром Португалії майже дев'ять років, пішов у відставку у квітні цього року. Він – юрист з освіти та соціаліст з переконань.   Кошта висловив схвалення висування кандидатур Каї Каллас та Урсули фон дер Ляйєн: «Я впевнений, наша співпраця буде дуже успішною у нашому служінні Європі та європейським громадянам».   Він заявив, що з вдячністю приймає номінацію на нову посаду, хоча це і відбувається за часів випробувань не лише для Європи, а й для всього світу.   «Проте Європейський Союз продемонстрував свою стійкість у минулому, завжди знаходячи сильні сторони в єдності, і побудова єдності між державами-членами буде моїм головним пріоритетом, коли я в грудні обійму свою посаду, головне завдання якої — реалізація стратегічного порядку денного, який Європейська Рада схвалила. сьогодні», - заявив Антоніу Кошта у п'ятницю.   Очікується, що президентом Європарламенту на новий термін буде перетверджено Роберта Метсола, яка, як і фон дер Ляйєн, представляє групу ЄНП; це рішення, утім, залишається за Європарламентом.    

Розроблено механізм повернення українців з Росії

22:13:27

Країни-учасниці Глобального саміту миру розробили новий механізм повернення українців з Росії. Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону в п'ятницю, 28 червня.   "Незабаром з'явиться новий механізм повернення цивільних громадян України", - сказав омбудсмен.   Лубінець додав, що під час Саміту миру було порушено питання повернення українських дітей та військовополонених.   "Щодо дітей. Пролунало багато нових ініціатив від іноді несподіваних країн. Деталі я не можу розкрити, бо ми всі домовилися, що це закрита частина, і ми її оприлюднимо тоді, коли втілимо її в життя, коли українське суспільство побачить результати", - сказав уповноважений ВР.   Омбудсмен зазначив, що кілька країн країн-учасниць Саміту миру розповіли про свої можливості для повернення громадян України з Росії. Кількість учасників коаліції щодо повернення українських дітей збільшилася.   Лубінець вважає, що повернути громадянам України допоможуть нові санкції проти росіян. Зокрема, необхідно створити трибунал, запроваджувати повне ембарго на російську нафту та газ.   "Тільки так росіяни зрозуміють, що їм справді потрібно повертати українських дітей, цивільних та військовополонених", - наголосив він.   Нагадаємо, 25 червня  Україна змогла повернути з російського полону 90 захисників . Під час обміну військовополоненими вперше для здійснення фіксації можливих порушень прав людини прибули  представники російського офісу уповноваженого з прав людини РФ . З лютого 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опитала понад 600 визволених з полону українських військовослужбовців і цивільних. Усі вони повідомляли про катування та інші форми жорстокого поводження з ними в полоні.