Алгоритми та “скарги з Мордору”: за що Facebook блокує патріотичні сторінки та групи
Вже понад сім років триває російсько-українська гібридна війна. Одним з ключових напрямків агресії зі сторони північного сусіда є пропаганда та інформаційна війна. У Кремлі існує цілі фабрики ботів та тролів, які працюють над тим, щоб дестабілізувати ситуацію як в Україні, країнах ЄС та США.
Одним з майданчиків інформаційної війни залишається Facebook. Ця американська соцмережа лідирує, як за кількість фоловерів, як в Україні так і загалом у світі. Проте її політика часто шкодить інтересам українців. З 2014 року соцмережа блокує українські групи патріотичного спрямування та ті сторінки, де ідентифікують військових і найманців країни агресора та розвінчують пропагандиські фейки.
Чергова частина блокувань припала на червень-липень цього року. За даними офіцера збройних сил та військового аналітика Анатолія Штефана було заблоковано п’ять груп патріотичного військового спрямування з понад 240 тисячами підписників.
Чому Facebook блокує український контент, чи можна відновити сторінки та може з цим щось зробити держава, дізнавався LB.ua.
Фото: konkurent.uaЧому Facebook блокує контент
Президентська кампанія у США 2016 року стала однією з найбільш скандальних. Застосування ботоферм та поширення фейків змусило Facebook посилити контроль та запустити алгоритми блокування таких сторінок, групп та аккаунтів. Адміністрація Facebook заявила про більш прискіпливу політику щодо новинних стрічок користувачів – “видалити, зменшити, інформувати” У межах цієї стратегії було оголошено війну координованій неавтентичній поведінці в соцмережі. Що по суті і є застосування ботоферм, для просування контенту та написання хвалебних чи негативних коментарів з фейкових акаунтів.
З 2017 року Facebook почав регулярно блокувати діяльність таких сторінок та акаунтів й інформувати про це спільноту. З 2017 по 2020 рік соціальна мережа видалила понад 150 мереж у більш як 50 країнах світу, а Україна потрапила до п’ятірки країн, які найбільше піддалися впливу діяльності таких мереж. З 2020 була створена зовнішня наглядова рада, яка розглядає звернення користувачів протягом 90 днів та може прийняти рішення відновити аккаунт.
Блокують сторінки модератори та алгоритми, які спрямовані на ті чи інші слова, які можна ідентифікувати, як мова ворожнечі. Ці умови складають стандарти спільноти, які легко можна знайти на сайті Facebook. Неприйнятним вмістом вважається пропаганда ненависті та підбурювання, шахрайство й обман, залякування й приниження, насильство та його ілюстрації, оголеність і сексуальна активність, жорстокість і нечуйність, сексуальні домагання, порушення авторського права.
Свої дописи та сторінки можна відновити, звернувшись до адміністрації сайту і багато хто робить це успішно.
Також правила спільноти постійно змінюються, останній був під час штурму Капітолію у січні цього року Тоді мережа посилила тиск проти мілітаризованих соціальних рухів та конспіративних мереж, що закликають до насильства. Було вилучено близько 3400 сторінок, 19 500 груп, 120 подій, 25 300 профілів у Facebook та 7500 акаунтів в Instagram. Але це більше стосувалося американських рухів на кшталт QAnon.
Загалом для блокування сторінок алгоритм використовує так звані “стоп слова”, які вважається є мовою ворожнечі.
“Основну модерацію роблять алгоритми”, – пояснює експерт з медійного права Ігор Розкладай.
Проте не завжди враховуючи регіональний сегмент, хоча представники соцмережі говорять, що постійно проводять консультації з місцевими експертами. В українському сегменті Facebook, для прикладу банили за використання слів “москаль”, “жид”, “хохол” та “кацап”.
“Користувачі не завжди правильно ідентифікують підставу для блокувань. Думають про критичний пост, а насправді десь є мова ворожнечі. Звісно є багато збоїв, як з профілем Устини Стефанчук(допис про звірства НКВС у Львові у 1941 році, – LB.ua). Тоді аккаунт мені вдалось відбити”, – говорить Ігор Розкрадай.
Проте, головним критерієм блокування є скарги інших користувачів. Часто адміністрація просто блокує те, що не подобається іншим користувачам і не чіпає навіть відверто провокативний контент. Для прикладу навіть той контент, що зображує війну та її наслідки Facebook може не заблокувати. Про це навіть йдеться у нормах спільноти.
“Перед ухваленням таких рішень ми добре зважуємо цінність такого контенту для громадськості та можливу шкоду”, – йдеться в стандартах Facebook.
Чому могли заблокувати спільноти в Україні
Перші блокування в Україні почались після військової агресії Росії у 2014-2015 роках. За словами колишнього заступника міністра Інформаційної політики Дмитра Золотухіна, найбільш масові блокування прийшлись на 2017-2018 роки. Тоді заблокували порядка 40 українських блогерів та груп впродовж 3-4 місяців. Згодом резонансні блокування були у 2019 та 2020 роках. Тоді Facebook заблокував український паблік “MOVA” з 520 тисячами підписників та сторінку полку “Азов”. Свого часу бан отримували українські видавництва, мер Дніпра Борис Філатов, главред “Цензор.net” Юрій Бутусов, журналіст Аркадій Бабченко та багато інших.
До слова того ж 2019 року Facebook видалили також 1907 сторінок і акаунтів, які мали відношення до Росії і розміщували фейковий інформацію про політичне становище в Україні, ситуації на Донбасі, ВСУ, включеному Крим і корупції. Проте, досі існують сепаратиські аккаунти по типу “Общественная палата ДНР”.
Українські активісти, блогери та волонтери звикли до цього і часто використовують кілька акаунтів, щоб швидко обійти блокування.
У червні-липні вже цього року було видалено щонайменше п’ять українських сторінок, присвячених військовій тематиці: “День піхоти” – 27 тисяч підписників; “Військові новини України” – 150 тисяч підписників; “Фортифікація” – 28 тисяч підписників;
“Військова служба Military service” – 27 тисяч підписників; “Збройні сили України” – 8,2 тис. підписників.
Попередження за публікації, які начебто порушують норми спільноти, прилетіли сторінкам “Командування Сухопутних військ ЗСУ” та “30 ОМБР ім. князя Костянтина Острозького”. Це означає, що якщо їм "впиляють" ще одну порцію скарг – їх теж заблокують.
Проте блокують не лише аккаунти чи сторінки, а окремі коментарі та дописи. Серед нещодавних випадків, подібних блокувань можна згадати блокування коментаря із посиланням на відео панельної дискусії в рамках фестивалю “Холодний Яр” – “Чи могли б ми виграти війну в 2014-му?”, в якій узяв участь генерал-лейтенант Михайло Забродський на сторінці інформаційного сайту “Новинарня”. Чи обмеження у видачі контенту сторінці Інститут національної пам'яті, через давню згадку про те, що полк “Азов” воював проти російської агресії.
Саме скарги на пости кількарічної давнини можуть бути причиною блокування українських акаунтів зараз.
“З того, що мені відомо скарги з Мордору(Росії, – LB.ua) можуть бути причиною. Наприклад вони вишукують старі пости 2014 та 2015 років і скаржаться на них. Масовості при цьому не треба, достатньо влучно влучно поскаржитись. Я сам скаржусь на хейтерів і мої скарги задовольняють”, – розповів Ігор Розкладай.
Також за словами експертів, масове блокування акаунтів може, бути схожим на сплановану атаку через специфіку роботи адміністраторів та як не дивно Covid. Скарги на блокування розглядаються пачками, а через ковідні обмеження ці скарги накопичуються і після їх розгляду деактивують відразу велику кількість сторінок і це виглядає схожим на масову атаку.
Ми звернулись до менеджерки з публічної політики в Україні Facebook Катерині Крук, щоб зрозуміти, чому було заблоковано п’ять акаунтів у червні-липні. Вона відправила нас до прес-служи. Там відповіли, що зможуть сказати у чому причина, якщо надати посилання на деактивовані групи, але проблема в тому, що цих посилань не знайти, бо групи заблоковані. Про це ми теж повідомили Facebook, але досі це питання залишається без відповіді.
Що робить держава?
Facebook – це комерційна та приватна організація і якої діють свої правила на які наша держава вплинути не в силах. Хоча ще у 2014 році колишній заступник голови Адміністрації Президента Петра Порошенка Дмитро Шимків їздив до США домовлятись щодо розробки певних правил для України чи створення представника у Facebook по Україні. До 2016 року Facebook його ігнорував.
“Коли я став заступником міністра інформаційної політики у 2017 році я почав писати у Facebook на електронну пошту зі скаргами. Там була така Катерина Чєх. Її я одного разу навіть бачив на конференції у Празі і вона навіть мені говорила, що все розуміє і що є проблема. Одного разу вони зробили помилку і мені прийшов лист, що Катерина Чєх у відпустці, а я можу звернутися до Уляни Зініної менеджерці у Facebook у Білорусі, Росії та Україні”, – розповідає Дмитро Золотухін.
Тоді у Міністерстві виявили, що ця менеджерка була громадянкою РФ та помічницею комітету з питань цифровізації та свободи слова у російській Держдумі.
“Ми написали листа з тим, що блокують наших блогерів і журналістів, а також водночас такі групи як “Новоросія”, “Спарта” і так далі працюють. Та пояснили, що згідно законодавства нашої країни – це терористичні організації. Тоді нам відповіли, що вони не порушують норм спільноти. Тоді ми, ще раз написали, вже офіційний лист, потім я зробив публікацію, про цю дівчину і вони прийняли рішення, про створення посади представника Facebook для України”, – говорить ексзаступник міністра.
Тоді у 2019 році менеджеркою Facebook із публічної політики для України стала Катерина Крук. Тоді представники міністерства намагались якось “подружити” українське законодавство та правила соцмережі, а почалися вибори, а після них міністерство було об'єднано з Мінкультом та переформатовано.
Наразі у новому міністерстві цією ситуацією не займаються. В офіційній відповіді на запит міністерства зазначається:
“Світова соціальна мережа Фейсбук є комерційним проектом, країною походження якого є Сполучені Штати Америки. Станом на сьогодні в Україні відсутнє офіційне представництво компанії Фейсбук. Разом з тим зазначаємо, що у МКІП заплановане утворення Експертної ради з інформаційної безпеки, яка буде постійно діючим консультативно дорадчим органом, утвореним з метою підготовки пропозицій та рекомендацій у сфері захисту інформаційного суверенітету України та інформаційної безпеки. Питання блокування українських патріотичних сторінок у соціальній мережі Фейсбук може бути розглянуте на одному із засідань зазначеної ради”, – йдеться у відповіді на офіційний запит.
Проте, за неофіційною інформацією контакти з Катериною Крук відбуваються з представниками Офісу Президента та СБУ.