Як погроза санкцій від США показала слабкість грузинської влади
Політичний ажіотаж, пов'язаний з ухваленням закону "Про прозорість іноземного впливу" у Грузії, досягає кульмінації.
28 травня парламент Грузії спробує подолати вето президентки Саломе Зурабішвілі та остаточно ухвалити скандальний закон.
Про вирішальну фазу боротьби за Грузію читайте в колонці професора Грузинського технічного університету, засновника Грузино-Українського центру Амірана Хевцуріані Перші санкції проти влади Грузії: чи вдасться зупинити проросійський дрейф Тбілісі. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки відразу зауважує, що в цьому конфлікті є не тільки дві сторони (Захід і Росія).
Реклама:
"Час виявив і інших зовнішніх гравців: Китай, Туреччину і навіть Іран", – пише експерт.
За словами Амірана Хевцуріані, усе почалося 14 травня, коли парламент Грузії ухвалив згаданий закон у третьому читанні.
Цього ж дня до Тбілісі прибув помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джим О'Браєн. При цьому почесний голова партії влади "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі відмовився зустрітися з ним.
Згодом прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що причиною відмови стали "погрози і шантаж з боку США".
"Сам Кобахідзе провів 2,5-годинну зустріч з О'Браєном. Про те, що ця розмова пройшла в досить напруженій атмосфері, свідчать і їхні брифінги за підсумками зустрічі", – пише професор Грузинського технічного університету.
Прем'єр Кобахідзе знову "заговорив про партію глобальної війни", про захист суверенітету, про необхідність закону про прозорість у контексті захисту суверенітету країни.
"Якщо закон просуватимуть у такий спосіб, який не відповідає нормам ЄС, підриває демократію і передбачає насильство проти мирних протестувальників, то, безумовно, будуть обмеження з боку США, що включає фінансові обмеження та/або обмеження на поїздки для осіб, відповідальних за ці дії, та їхніх родин", – заявив О'Браєн щодо ухваленого фактично на його очах закону.
Автор колонки підкреслює, що це була ключова фраза всього брифінгу, яка викликала велике хвилювання як у суспільстві, так і за лаштунками уряду.
У дні після візиту О'Браєна антизахідна риторика уряду Грузії лише посилилася, констатує грузинський експерт.
Ці заяви супроводжувалися компліментами з Москви на адресу уряду Грузії, який "самовіддано захищає суверенітет своєї країни від західних імперіалістів".
Переломним моментом усієї цієї конфронтації, вважає Аміран Хевцуріані, став візит прем'єр-міністра Кобахідзе в Тегеран на похорон трагічно загиблого президента Ібрагіма Раїсі, на якому не було жодного лідера західної країни.
До цього, за кілька годин до візиту в Тегеран, о 12-й годині дня, уряд повідомив, що Іраклій Кобахідзе вирушив до іранського посольства в Тбілісі, залишив запис у книзі співчуттів і висловив співчуття іранському народу.
На думку опозиції, це був демарш влади Грузії на адресу Заходу.
Сполучені Штати почали готувати санкції. Дійшло до того, що мер Тбілісі Каха Каладзе назвав США ворожою державою.
"Однак представники влади публічно запевняють, що не бояться санкцій і захищатимуть суверенітет і незалежність країни до кінця", – пише Аміран Хевцуріані.
Він звертає увагу, що одночасно відбулася дуже важлива подія: генпрокурор Грузії Іраклій Шотадзе, якого вважали одним із наріжних каменів режиму, йде у відставку – нібито через ускладнення зі здоров'ям.
Збіг це чи ні, але одночасно заяву про відставку написав і заступник міністра фінансів Мірза Гелашвілі.
"Невідомо, чи є ці відставки початком системного краху, але проблеми всередині владної команди очевидні", – констатує грузинський експерт.
Докладніше – в колонці Амірана Хевцуріані Перші санкції проти влади Грузії: чи вдасться зупинити проросійський дрейф Тбілісі.