Володимир Зеленський на презентації платформи "Зроблено в Україні" / Офіс президентаКешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського
Як саме працюватиме програма, за що держава платитиме українцям кешбек, на що його можна буде витратити, скільки на це піде коштів з бюджету та й звідки їх взяти?
Що відбувається?
26 лютого президент Володимир Зеленський оголосив про те, що держава стимулюватиме споживання української продукції, виплачуючи її покупцям кешбек. Ці кошти повинні нараховуватися на спеціальну картку, якою можна буде розрахуватися, знову ж таки, лише за вітчизняні товари.
Деталі програми в Офісі президента пообіцяли опублікувати до кінця березня. Однак виявилося, що сказати набагато простіше, ніж зробити та продумати ефективний механізм реалізації задуму.
Над ідеєю активно працює Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації, monobank, представники рітейлу, Київська школа економіки, Mastercard, BRDO, Gradus Research, іноземні фахівці та багато інших.
Навіть наприкінці квітня, через місяць після того, як сплив встановлений дедлайн, уряд досі не готовий назвати фінальних деталей програми. Щоправда, наразі викристалізувались ключові умови та механізми, які лежатимуть в її основі.
Реклама:
Хто учасники програми "кешбек"?
У процесі виплати кешбеку за купівлю українських товарів братимуть участь п'ять сторін: продавець, виробник, банк, державна платформа на основі "Дії" та власне покупець. Кожен з них, крім держави, повинен буде зареєструватися для участі в програмі.
Продавці – це передусім великі рітейл-мережі та інші магазини, до яких держава висуватиме певні вимоги. По-перше, вони мають працювати на загальній системі оподаткування. Тобто, місця продажу товарів, зареєстровані як ФОП або розділені одразу на декілька ФОПів, взяти участь у програмі не зможуть.
По-друге, такі магазини мають проводити фіскалізацію операцій, тобто видавати покупцям чеки. Їх магазини будуть щодня пересилати в "Дію", підтверджуючи факт купівлі української продукції.
Банк повинен буде відправляти в "Дію" інформацію про транзакції. На відміну від фіскального чеку, ця інформація міститиме дані про особу, яка здійснила покупку. Тобто, ідентифікація людини, якій держава виплачуватиме кешбек, буде відбуватися саме через банк.
"Пороблено в Україні". Чи працюють протекціонізм та ідеї на кшталт "кешбеку"? Відповідь дають відкриті дані
Виробники українських товарів, які захочуть взяти участь у програмі, теж повинні зареєструватися. При цьому, вони реєструватимуть й кожен свій товар, зокрема надаватимуть державі інформацію зі штрих-коду, за якою кожне найменування можна буде ідентифікувати у фіскальному чеку.
"Дія" займатиметься перевіркою та верифікацією. Вона зіставлятиме дані з чека, перевіряючи чи зареєстрований відповідний товар як український, а також інформацію з банку для ідентифікації людини, яка його придбала.
Також державний сервіс визначатиме суму кешбеку, яку необхідно буде виплатити людині, та даватиме вказівку банку зарахувати кошти на спеціальну картку особи.
Для того, аби отримувати кешбек від держави, людина має "прикріпити" в "Дії" одну зі своїх банківських карток та надати державі дозвіл на те, аби вона бачила усі транзакції з неї. Це необхідна умова, адже без даного кроку сервіс не зможе верифікувати покупця товару та продукцію, яку він придбав.
Учаснику програми також відкриють спеціальний рахунок у банку, на який зараховуватиметься кешбек.
Як це працюватиме програма "кешбек" на прикладі?
Уявімо, що програма вже почала працювати. Зареєстрована у ній особа, придбала український товар у магазині-учаснику. Щодня останні передаватимуть у "Дію" інформацію про фіскальні чеки, у яких містяться дані про штрих-коди товарів.
Якщо "Дія" знаходитиме у чеках товари з "білого списку" українських товарів, то братиме інформацію про відповідну транзакцію у банку. Платіжна інформація допоможе ідентифікувати покупця та підтвердити факт розрахунку.
Після цього держава нараховуватиме за купівлю українського товару кешбек. Його банк виплачуватиме на спеціальну віртуальну картку на зразок "єПідтримка" чи "єВідновлення".
Кошти надходитимуть на картку раз на місяць – не раніше, ніж через 14 днів після того, як було здійснено покупку. Це запобіжник на випадок, якщо людина захоче повернути придбаний товар назад в магазин (відповідно до закону таке право у споживача є протягом двох тижнів).
На які товари поширюватиметься кешбек?
Щоб відповісти на це запитання необхідно зрозуміти, а що вважати виробленим в Україні. Чи можна вважати українською, наприклад, пачку чаю в пакетиках, якщо сам чай завезений зі Шрі-Ланки, а пакування – з Польщі? Відповідь уряду на це запитання: "так".
Товари для участі в програмі кешбеку визначатимуть за їхнім штрих-кодом. По суті, будь-який товар, штрих-код якого починається на "482" вважатиметься українським, навіть якщо частка його локалізації всередині країни становить менше 5%.
"Концепція така: якщо товар тут навіть лише фасується, то, щонайменше, є якась лінія для фасування, є люди, які цим займаються. Створюється якась додана вартість", – пояснює співрозмовник ЕП в уряді, дотичний до розробки програми.
Серед товарів, на які поширюватиметься програма, будуть і харчові продукти, які, здавалося, не потребують додаткових стимулів від уряду, адже вже становлять більшу частину споживчого кошика.
Вже точно відомо, що кешбек не буде поширюватися на підакцизні товари, зокрема алкоголь та тютюнові вироби, аби не заохочувати українців до шкідливих звичок. Водночас, в уряді ще розмірковують над тим, чи поширювати програму на лікарські засоби.
Який розмір кешбеку?
Поки що в уряді не визначилися, яким буде відсоток кешбеку за купівлю українських товарів. Єдине, що точно відомо – він не буде вищим за 10%.
Важливо, що розмір відсотка, який повертатиме держава, буде однаковим для усіх типів товарів: як для харчових продуктів чи будівельних матеріалів, так і для одягу чи взуття.
Водночас, держава планує обмежити максимальний розмір кешбеку, який можна отримати на спеціальну картку за один місяць. Попередньо йдеться про 3 тис грн.
Окремо в уряді розмірковують над тим, аби стимулювати людей витрачати отримані від держави кошти. Наприклад, якщо протягом трьох місяців особа не використає отриманий кешбек, то ця сума "згоратиме". Це має стати запобіжником від того, щоб програма "годувала" ліквідністю банківську систему замість того, аби стимулювати розвиток економіки.
На що можна буде витратити кешбек?
Початкова ідея програми кешбеку полягала у тому, що зароблені на купівлі вітчизняних товарів гроші можна було витрачати також на купівлю "українського". Проте виявилось, що технічно реалізувати такий задум дуже складно.
Зокрема, як забезпечити розмежування розрахунку "кешбеківською" карткою, щоб оплата з неї здійснювалася лише за українські товари, і не здійснювалася за імпортні? Навіть на кінець квітня у розробників остаточної відповіді на це питання поки що немає.
Тому головний робочий варіант уряду – дозволити витрачати кешбек на певний перелік послуг, зокрема на оплату комунальних платежів, транспортні чи медичні послуги. Також отримані від держави кошти пропонують дозволити витрачати на придбання військових облігацій та на донати, зокрема United24.
Як показали результати закритого соціологічного дослідження, зробленого на замовлення уряду, українці підтримують ідею використання кешбеку на сплату комуналки. Для держави це також позитив, адже потенційно це дозволить зменшити заборгованість в системі, яка сягає щонайменше 40 млрд грн (без врахування електроенергії та газопостачання).
Добре забуте – нове. Уряд хоче повернути податки на доходи для багатих, але не знає як
Також українці схвально відгукнулися на ідею дозволити інвестувати кешбек у військові облігації. У такому разі повернуті від купівлі українських товарів кошти можна було б примножити, а після цього вивести і мати змогу витратити на придбання будь-яких товарів чи послуг.
Крім цього, вкладення кешбеку в урядові облігації – це своєрідний "кешбек", який отримає держава, фінансуючи програму для громадян. І цей "кешбек" не буде зайвим, оскільки ситуація з фінансами в уряду наразі, м'яко кажучи, дуже складна.
Скільки коштуватиме кешбек і звідки гроші?
Під час підготовки цього матеріалу ЕП чула різні оцінки щодо того, скільки може коштувати реалізація програми кешбеку за українські товари. У березні та на початку квітня озвучувалася цифра на рівні 22-25 млрд грн лише до кінця 2024 року.
Щоправда, більш пізні версії концепції потребуватимуть набагато менших сум. І, що найголовніше, ці кошти вже закладено у бюджет на поточний рік.
Так, у кошторисі є програма "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги", на яку передбачено 3 млрд грн. Як вважають у Мінекономіки, цих коштів має вистачити, щоб профінансувати програму до кінця поточного року.
Раніше в уряді та Офісі президента повідомляли, що на фінансування цієї програми планують залучити фінансування від зовнішніх партнерів. Але навряд чи серед західних країн знайдуться охочі профінансувати програму, яка потенційно може погіршити конкурентне становище їхніх компаній на українському ринку. Відтак, джерело фінансування кешбеку має знаходитися всередині країни.
Податкова мобілізація. Де влада шукатиме додатковий трильйон гривень, щоб закрити діру?
Видатки на програму підтримки внутрішнього попиту, кошти з якої й мають піти на фінансування ідеї Зеленського, йдуть не за загальним, а за спеціальним фондом бюджету. Іншими словами, ці кошти держава платитиме не із "загального казана", куди стікаються усі надходження від податків чи зовнішньої допомоги. За ними є конкретне джерело походження.
Це джерело – надлишок на рахунках Фонду соціального страхування на випадок безробіття, який утворився на 1 січня 2024 року. Надлишок виник завдяки військовим: через відносно високий рівень їхнього грошового забезпечення, з якого сплачуються внески у фонд, коштів там було більше, ніж потреб на виплати безробітним.
Відтак, близько 10 млрд грн цих надлишкових надходжень влада вирішила розподілити на інші цілі, зокрема на підтримку споживання вітчизняних товарів.
Коли запрацює програма?
Для запуску програми кешбеку не потрібно ухвалювати спеціальний закон. Запустити її має Кабінет міністрів ухваленням відповідної постанови. Щоправда, наразі не зрозуміло, чи буде держава оподатковувати кешбек українців. Якщо ні, то Раді необхідно буде звільнити ці операції від ПДФО, внісши відповідні зміни до Податкового кодексу.
Постанову уряд ухвалить тоді, коли буде доопрацьовано фінальний концепт ідеї та усі технічні деталі для її реалізації. Попередньо українці мають почати отримувати кешбек вже з 1 липня 2024 року.
Важливий момент – кешбек – це не безстрокова історія. Програма матиме конкретні часові рамки. Проте наразі в уряді ще не впевнені, чи будуть продовжувати її дію на 2025 рік. "Відповідне рішення будемо ухвалювати залежно від того, чи покаже програма результат", – каже співрозмовник ЕП у Кабміні.
Часу для того, аби розгледіти цей результат не так багато. Якщо уряд захоче продовжити програму на наступний рік, то повинен буде внести її до бюджету. Відповідно до закону, проєкт кошторису на 2025 рік Кабмін має зареєструвати у парламенті до 15 вересня.
Крім результату, на майбутню долю кешбеку впливатиме і загальна ситуація із наявністю коштів у державному бюджеті, адже наразі Україна майже не має будь-якої впевненості у тому, що наступного року їй вдасться отримати хоч якесь фінансування від партнерів, крім коштів за програмою МВФ та Ukraine Facility (12,5 млрд євро).
Які очікування від кешбеку?
Який результат програми може переконати урядовців продовжити її на 2025 рік? На початку обговорення концепції дотичні до її розробки представники влади та бізнесу були доволі оптимістично налаштовані щодо її впливу на економіку. Однак наразі в уряді не мають ілюзій, що програма зможе дати відчутний результат у вигляді додаткових робочих місць чи приросту ВВП у короткостроковій перспективі.
Ба більше, співрозмовники ЕП у недержавних організаціях, які співпрацюють з урядом у питанні розробки концепту, підрахували, що витрачені кошти на виплату кешбеку зможуть повернутися назад у бюджет у формі податків лише у разі, якщо виробники товарів збільшать обсяги свого виробництва щонайменше вдвічі.
Наразі збільшення податкових надходжень, створення робочих місць чи додаткове зростання ВВП не є серед ключових цілей програми кешбеку. Ключовим пріоритетом є прищеплення українцям звички купувати українське. Цьому сприятимуть й інші елементи стратегії "Зроблено в Україні", зокрема спеціальне маркування вітчизняних товарів у магазинах та інформаційна кампанія.
Звичку купувати українське мають напрацювати не лише громадяни, а і рітейл. Магазинам буде вигідно брати участь у програмі, а відтак закуповувати українські товари та виставляти їх на видноті. Крім цього, програма може стати для магазину додатковим стимулом працювати "в білу" та фіскалізовувати операції.
Ще одна ціль – стимулювати безготівкові розрахунки, адже кешбек буде нараховуватися лише з операцій банківською карткою. Як наслідок, українцям стане менш вигідно скуповуватись у магазинах або торговельних точках, які продають товари лише за готівку.