Чому Україна не Ізраїль

За різними даними, у ніч на 14 квітня Іран застосував понад 170 дронів-камікадзе, а також більш ніж 150 ракет різного типу — випустив у бік Ізраїлю. До удару Тегеран готувався два тижні. Однак масштабна атака режиму аятол загалом провалилася, що спричинило хвилю мемів навіть в арабському світі. Можливо, наслідки ракетних ударів проти єврейської держави були б відчутнішими, якби не активність союзників Ізраїлю. США, Великобританія, Франція та Йорданія допомагали відбити удар Ірану. Тому більшість ракет і дронів навіть не долетіли до території Ізраїлю й були збиті в повітряному просторі сусідніх країн.
Зразу ж після цього українське суспільство розпочало шукати відповіді на питання: чому західні країни не можуть чинити аналогічно, коли російські ракети і БПЛА атакують нашу країну. Формально ж ситуація наче схожа. Ні Україна, ні Ізраїль не є членами НАТО. Обидві держави зазнали дуже схожих повітряних атак з боку диктаторських режимів. ВПС країн Заходу не входили у повітряний простір Ірану, щоб збити запущені ним ракети та й взагалі не наближалися до його кордонів. Тегеран теж не висловлював жодних претензій до західних союзників, які знищували його зброю. Отже, США, Великобританія чи Франція могли б діяти подібним чином і над повітряним простором України. Могли б, але чомусь не діють.

І ось, шукаючи відповіді на те, чому все так несправедливо у цьому жорстокому світі, частина українців пішла вже протоптаною стежиною та почала звинувачувати самих себе. Мовляв, вся проблема у тому, що наша держава якась не така. Наприклад, вона дуже корумпована. Ось якби не шалена корупція, то може країни НАТО й наважилися б направити свої літаки проти російських ракет та дронів, які атакують українські міста. А так совість не дозволяє членам НАТО захищати таку корумповану клептократичну державу.
А може причина у тому, що ми просто не такі повноцінні партнери Заходу як Ізраїль? Все-таки єврейська держава має статус союзника Америки. У неї з Вашингтоном особливо тісні стосунки. А в нас є лише нікому не потрібний Будапештський меморандум з його негарантіями безпеки. Та й взагалі Ізраїлю допомагають як мінімум кілька десятків років. А нам ще досі вагаються дати певні види озброєнь і закликають не дуже боляче атакувати агресора.
А ще Україна не дуже демократична. Ось якби в нас був рівень демократії як у Ізраїлі, нас би точно захистили належним чином. А так, про що можна говорити, коли в нас засилля олігархів, монобільшості і обмеження різних свобод? Інша річ Ізраїль – там все дуже демократично. Є справжня політична конкуренція. Тож США буквально б згоріли від сорому, якби не підняли у небо свою авіацію, аби захистити таку демократичну країну від дронів, випущених авторитарним злочинним режимом аятол.

А може західні союзники вирішили не збивати російські повітряні цілі через те, що їм не подобаються наші політики? От Нетаньяху викликає глибоке захоплення і довіру, а Зеленський – ні. Чи, може, річ у тім, що Україна з часу відновлення незалежності проводила безглузду політику роззброєння і не розвивала власний ВПК? Ось якби вона чинила більш мудро як Ізраїль, то і західна допомога не забарилася б.
Можливо, певні докори до України дійсно об’єктивні. Ніхто не сперечається, що Україна має великі проблеми з корупцією. Що якість наших «політичних еліт», м’яко кажучи, не найкраща. Що ефективність роботи українських посадовців у різних сферах часто дуже посередня. Та й до знищення власного ВПК ми добряче доклалися самі. Але все це жодним чином не пояснює: чому країни Заходу не наважуються допомагати Україні так само, як допомогли 14 квітня у нічному небі Близького Сходу Ізраїлю.
Насправді все значно банальніше та простіше. Ми часто дуже ідеалізуємо Захід і його політичні еліти. Наділяємо їх рисами, які дуже хотіли б бачити. Але які не зовсім їм притаманні або й взагалі відсутні. Захід не наважується допомагати Україні збивати російські ракети і дрони не тому, що ми якісь не такі. А тому, що просто боїться Росії і прагне звести до мінімуму будь-які ризики втягнення у прямий військовий конфлікт. Не тотальна корупція в Україні чи помилки і неефективність її політичних еліт, а страх перед Росією змушує Захід діяти різним чином у небі над Україною і Ізраїлем.

Острах ескалації і небажання зіткнутися з Росією змушує Захід всіляко уникати збиття російських ракет у небі над Польщею. А також ігнорувати російські дрони у повітряному просторі Румунії. Хоча НАТО має повне право знищувати ці російські цілі. Але не робить цього. То що вже казати про повітряний захист України?
«Якщо ви хочете уникнути відкритої ескалації у вигляді ширшої європейської війни, я думаю, одна річ, якої варто уникати – прямий контакт військ НАТО із військами Росії. Це була б небезпека ескалації», – заявив міністр МЗС Великобританії Девід Камерон, відповідаючи на питання про те, чому його країна не допомагає Україні збивати російські ракети.
Схожу позицію озвучив речник Державного департаменту США Метью Міллер: «З огляду на це, що ми не перебуваємо у збройному військовому конфлікті з Росією, що вимагало б від американських літаків перебувати в небі над Україною, відповідаючи на російські атаки. І ми не збираємося вступати в прямий збройний конфлікт з Росією. Президент Сполучених Штатів дав це дуже чітко зрозуміти».

Хитріше на питання, чому не можна порівнювати ситуацію України та Ізраїлю, відповів очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель: «Удари Ірану відбувалися над авіабазами армій Франції, США, Великої Британії та Йорданії. Вони діяли в порядку самооборони. В Україні такого немає. На українській території чи на території, над якою пролітають російські ракети, немає жодних авіабаз Великої Британії чи США, а Йорданії і поготів, звичайно».
Також варто врахувати різницю у військовому потенціалі та географічному розташуванні Ірану і Росії. Іран не може наразі загрожувати прямою відповіддю країнам НАТО. І навіть не дуже прагне цього. А Росія може. І має суттєво більші можливості для цього. Ніхто на Заході не хоче перевіряти російську реакцію на знищення її ракет чи дронів, як би слабкодухо це не виглядало. Це реальність, з якою треба рахуватися.
Тому, як би нам цього не хотілося, наразі ми не побачимо як сили НАТО знищують російські повітряні цілі в небі поза чи над Україною. І поки що Україна не здатна вплинути на настрої, які панують серед західних політиків.