Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Чехії епідемія кашлюку забрала життя трьох людей

18:03:27

У Чехії продовжується епідемія кашлюку на рівні, який востаннє фіксували наприкінці 1950-х років. Про це повідомив Державний інститут громадського здоров’я Чехії в понеділок, 15 квітня.   З початку року в Чехії зареєстровано 7888 випадків кашлюку, з них минулого тижня - 1494, що стало найшвидшим щотижневим зростанням за останні кілька місяців. Найчастіше хворобу виявляють у підлітків.   Цього року від кашлюку померли троє хворих: 62-річний чоловік, 84-річна жінка і новонароджений. У всіх них були й інші проблеми зі здоров'ям.   Близько 183 людей у Чехії через ускладнення кашлюку перебувають у лікарні. Це найгірший показник із 1959 року, відколи в Чехії почалась вакцинація від цієї хвороби. Хоча вакцинація від кашлюку в Чехії є обов'язковою, але вона не гарантує імунітету на все життя, до того ж деякі люди відмовляються від неї.    Кашлюк (коклюш) - це бактеріальне респіраторне захворювання, яке характеризується затяжним кашлем із різким вдихом, який супроводжується свистом. Кашлюк переважно уражає немовлят і підлітків, хоча захворіти на нього може кожен.   Ця інфекція є вкрай заразною: людина з кашлюком може поширювати його через один-три тижні після появи симптомів. Невакциновані люди, а також люди похилого віку значно частіше страждають від ускладнень. Нагадаємо, з початку 2023 року в Україні помітно зросла кількість випадків захворювання на кашлюк . Протягом перших двох місяців 2024 року було зафіксовано 515 випадків цього захворювання, що порівняно з минулим роком, коли за цей же період було зареєстровано лише 27 випадків. На Рівненщині значно зросла захворюваність на кашлюк

Суд виправдав топчиновника з ДПСУ у справі про незадекларований маєток

17:44:35

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок та визнала невинуватим заступника директора одного з департаментів Адміністрації Державної прикордонної служби України, якого звинувачували у недостовірному декларуванні. Про це повідомила пресслужба ВАКС у понеділок, 15 квітня.   У повідомленні пресслужби суду не вказано прізвища підозрюваного, проте за даними Liga.net, йдеться про генерал-майора Державної прикордонної служби Сергія Мула. За версією слідства, Мул у декларації за 2021 рік не вказав будинок у Борисполі. Хоча офіційно він не введений в експлуатацію, але є придатним для проживання і родина посадовця жила там упродовж 2020 року.   Вартість цього об'єкту незавершеного будівництва оцінювалась у понад 1,5 млн гривень. Обвинуваченому інкримінували умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.   Однак суд визнав докази сторони обвинувачення недостатніми та виправдав генерала у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.    Генерал Мул став відомим у 2023 році після публікації відео його спілкування з працівниками патрульної поліції. Восени 2022 року поліціянти зупинили автомобіль генерала посеред ночі під час комендантської години. Його намагались перевірити на стан алкогольного сп'яніння, але він відмовився проходити обстеження й погрожував поліціянту словами: "Принциповий? Ризикуйте!"   Після скандалу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ й перевели на посаду заступника директора Департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ в Києві.   Прізвище Мула також фігурувало у ще одному скандалі 2023 року, коли його підлегла пресофіцерка під час повномасштабного вторгнення поїхала до Парижа зустрічати Новий рік. Після цього її звільнили.  Нагадаємо, працівники ДБР завершили розслідування щодо незаконного збагачення колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі . 

Росія відновила ключові НПЗ, після атак українських дронів - ЗМІ

17:16:02

Росія змогла швидко відремонтувати деякі з ключових нафтопереробних заводів, які зазнали ударів українських безпілотників. Про це повідомляє  Reuters в понеділок, 15 квітня. Так, потужності російських НПЗ, що простоювала через атаки, скоротилися до близько 10% з майже 14% наприкінці березня. За підрахунками, загальна потужність первинної переробки нафти в Росії, що простоює через удари дронів, скоротилася до 90 500 тонн на добу (660 000 барелів на добу) з приблизно 123 800 тонн на добу (907 000 барелів на добу) раніше.   Зазначається, що після того, як 2 квітня було завдано удару по заводу Танеко, не було жодних повідомлень про успішні атаки на російські великі нафтопереробні заводи. Росія швидко відновлює свої нафтопереробні заводи, попри труднощі з отриманням західних технологій.   Це стосується Рязанського заводу, який повернув в експлуатацію установки первинної переробки нафти CDU-4 і головну установку CDU-6. Також повернули в експлуатацію установки Куйбишевського НПЗ, який ремонтує CDU-4, установку CDU-5, і раніше зупинену на технічне обслуговування установку CDU-6.   Однак, в цілому, сукупні потужності з первинної переробки нафти в Росії, виведені з ладу через різні зупинки і технічне обслуговування, очікуються на рівні 4,4 мільйона тонн в квітні, в порівнянні з 4,1 мільйона тонн в березні. Нагадаємо, з початку року вже було  атаковано понад 13 російських НПЗ . Удари дронів призвели до найбільшого у році тижневого  зростання ціни на нафту .