Чим Україні загрожують нові атаки на енергосистему. Топменеджер ДТЕК Дмитро Сахарук
Якими є наслідки останньої атаки для енергосистеми, які об'єкти ДТЕК постраждали найбільше та чим можуть обернутись для України нові ракетні обстріли. ЕП розповів виконавчий директор енергокомпанії.
22 березня українська енергосистема пережила найбільш руйнівну за два роки великої війни атаку. Десятки ракет та дронів уразили об’єкти розподілу та генерації електроенергії по всій країні, в тому числі постраждали електростанції групи ДТЕК Ріната Ахметова.
Через масштабні пошкодження досі без світла лишаються сотні тисяч українців, а найгірша ситуація – у Харкові та Одесі. Найближчим часом не виключені нові обстріли.
Як енергосистема пережила останню атаку росіян та чи здатна витримати ще одну подібну? Про це ЕП розповів виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
— Які наслідки останньої атаки для енергосистеми загалом і для теплової генерації зокрема?
Реклама:
— 22 березня відбувся найбільший обстріл з початку війни. Дуже багато руйнувань в енергетиці, перш за все постраждала генерація. Ми втратили 50% встановленої потужності. Постраждали дві наші станції: "Бурштинська" і "Ладижинська".
— Скільки блоків загалом постраждало?
— У нас постраждали всі блоки на "Бурштинській ТЕС", і всі на "Ладижинській ТЕС". Енергоблоки у різному ступені руйнації: від повної – 100%, до понад 50%.
— Скільки часу знадобиться на відновлення? По ДніпроГЕС та Харківській ТЕЦ-5 вже є заяви, що на відновлення піде не один рік.
— В цілому по країні дуже серйозна руйнація, яка буде вимагати навіть не місяців на відновлення. Можливо, якісь 1-2 блоки почнуть працювати раніше, але в цілому це 6, 12, 24 місяців або навіть більше.
Поступово будемо відновлювати. Після дефектації стане зрозуміло, якого обладнання не вистачає. Зараз критично необхідні трансформатори. Нам потрібно близько 10 одиниць.
— Ви не робили запаси обладнання під час підготовки до цього опалювального сезону?
— Робили, але ми його вже використали. Це ж не перша атака. Ми змінювали трансформатори, вимикачі. Зараз є запаси певного обладнання, але його нема куди ставити, дуже великі руйнації, в деяких випадках потрібно будувати блоки майже з нуля.
— Минулого року розконсервували декілька непрацюючих блоків з яких знімалось обладнання та встановлювалось на пошкоджені. Зараз такий резерв відсутній?
— Так, з непрацюючих блоків уже все давно познімали, тому зараз треба шукати вживані блоки десь в Європі або ж купувати нові.
Якщо говорити про основний перелік обладнання, яке нам необхідно після первинної дефектації, то це генератори, парові турбіни, системи регулювання, трансформатори тощо. Частину цього обладнання можна замовити в Україні, решту треба шукати за кордоном.
— Яка сума необхідна для закупівлі необхідного обладнання?
— Дефектування ще не завершене. За попередньою оцінкою, великого обладнання зруйновано на суму близько 200 мільйонів доларів. Це лише обладнання. Плюс роботи – ще 40-50% зверху.
— Де братимете кошти?
— Частково це будуть наші кошти. Але масштаб руйнувань колосальний, тому без підтримки міжнародних донорів всім компаніям не відновитись. Міністерство енергетики зараз консолідує потребу по всім компаніям.
Міністерство має надіслати донорам цей запит і вони будуть дивитися, яким чином це можна профінансувати. Без донорських грошей ми не зможемо це зробити фізично, тому що не буде обладнання. Роботи ми будемо фінансувати за власний кошт.
Під час підготовки до минулого ОЗП ми вклали під 4 мільярди гривень, відновили 10 блоків. По суті, дві третини з відновлених, зараз знову зруйновані. Тому тут питання не лише про обладнання, але й про ППО. Питання ж не просто в тому, щоб відремонтувати, це треба ще зберегти.
— Чим остання масована атака принципово відрізнялась від минулорічних?
— Дуже велика кількість ракет, різних, сконцентрованих, дуже точні влучання.
— Чи збільшилася кількість ракет, які запускають?
— Ні, 100 плюс ракет були і в минулому ОЗП. Було менше балістики, це правда, але 100, 120, 140 ракет летіло на нас і раніше. Їх збивали або вони просто не влучали.
— Якщо говорити про втрату потужності.
— Всього по системі було втрачено близько 2 ГВт доступної потужності. Про це вже писали в ЗМІ.
— Як ви для себе пояснюєте, чому всю зиму не було таких масштабних обстрілів енергетики?
— Може бути багато версій. Я не військовий експерт, тому мені складно оцінити. Вибори пройшли, відповідь на удари по НПЗ, по суті, "енергетика на енергетику". Це може бути намагання зупинити українську промисловість, або просто терор, щоб українці сиділи без світла.
Вся палітра опцій тут може бути. Навіть комбінація. Тому я не можу виділити щось одне, це скоріш за все комплексна історія.
— Припустимо, що подібні атаки повторяться ще двічі, і вони будуть такими ж влучними. Якими будуть наслідки?
— Буде доступна лише базова генерація, тобто атомні електростанції. У нас мінімально працюватиме сонце, вітер, частково гідро. В системі буде близько 10 ГВт. Це базова генерація, яка покриває мінімальне споживання. Частину ми покриємо імпортом.
— Я правильно розумію, що зараз ми не вводимо графіки відключень по всій країні лише через те, що знеструмлено велику кількість споживачів у Харкові та Одесі? Якщо їх заживити, то ситуація може бути іншою?
— Частково так. У нас є імпорт на понад 1 ГВт, і зараз не сильно холодно, і не сильно спекотно.
— Щодо відновлення світла в регіонах, які найбільше постраждали від останньої атаки. Якщо не буде нових обстрілів, скільки знадобиться часу?
— Десь 2-3 місяці.
— Тобто у Харкові й Одесі будуть проблеми з електрикою ще 2-3 місяці?
— Може й більше.
— Хтось з ваших співробітників постраждав під час останньої атаки?
— Двоє працівників поранені, зараз в лікарні.
— В якому стані зараз "Курахівська ТЕС"?
— Сильно пошкоджена КАБами. Не працює.