Викрадення, спецслужби та 150 тисяч доларів у скляних банках. Історія судді Чауса - BBC News Україна
Викрадення, спецслужби та 150 тисяч доларів у скляних банках. Історія судді Чауса
- Святослав Хоменко
- ВВС, Київ
4 хвилин(и) тому

Суд у Києві відправив під цілодобовий домашній арешт 54-річного Миколу Чауса, якого вже зараз називають найвідомішим суддею України.
Тут, щоправда, варто уточнити, що суддя він колишній, а нині - одночасно підозрюваний у справі про хабарництво у великих розмірах та потерпілий у справі про своє викрадення.
Історія Чауса - про те, як звичайний суддя районного суду за велінням долі може стати могильником кар'єри одного колишнього та одного чинного президента і вже став причиною міжнародного скандалу й маленької війни між українськими спецслужбами.
- Тринадцять справ Порошенка. Що ми про них знаємо
- Суддю-втікача Чауса затримали. НАБУ вимагає віддати їм
- Зеленський: Любиш Росію - треба їхати шукати собі місце в Росії
"Суддя Автомайдану"
Вперше про суддю Дніпровського районного суду міста Києва Чауса громадськість почула, напевно, наприкінці 2013 року. У центрі столиці України вирував Майдан, а однією з форм протесту був "Автомайдан".
Його рейди викликали неприховане роздратування у команди Віктора Януковича. Контрольовані владою суди штрафували активістів та відбирали у них водійські посвідчення. Часто, стверджували учасники протесту, за вигадані порушення.
Чаус був одним з таких суддів. Після перемоги Майдану один з постраждалих активістів заявив, що цей суддя ухвалив рішення відібрати у нього водійське посвідчення за порушення правил дорожнього руху, вчинене в день, коли його автомобіль не виїжджав з гаража.
Розгляд скарги тривав понад рік. Зрештою Вища рада правосуддя вирішила не звільняти Чауса. Цілком можливо, що на це рішення вплинула позитивна характеристика, яку надав Чаусу голова суду, де той працював. Але це не точно.
Дивні рішення
За часів президентства Петра Порошенка Чауса часто називали суддею вкрай чуйним до побажань його адміністрації. Або ж, цитуючи головного редактора київського сайту "Цензор" Юрія Бутусова, "ручним, кишеньковим суддею" тодішньої влади.
Мабуть, найяскравішою ілюстрацією такого сміливого твердження є роль, яку суддя Чаус зіграв у долі Геннадія Корбана, лідера опозиційної до Порошенка партії УКРОП та одного з найближчих соратників олігарха Ігоря Коломойського. Наприкінці 2015 року відносини між Коломойським та Порошенком вкрай зіпсувалися. В рамках неоголошеної війни між ними Корбана затримали за звинуваченнями у фінансових зловживаннях та викраденні людини.
Справу Корбана розглядали кілька судів, але кульмінація цієї епопеї відбулася саме у Дніпровському суді за безпосередньої участі Чауса. Суддя всупереч рекомендаціям лікарів наказав доправити Корбана до залу засідання за кілька годин після перенесеної ним операції на серці - за це захист звинуватив його у спробі вбивства підсудного.
Засідання у цій справі тривало близько 30 годин й неодноразово переривалося через надання Корбану медичної допомоги та сутички за участю "тітушок" й депутатів парламенту.

Захист Корбана заявляв про численні порушення з боку Чауса та пов'язував його поведінку з тим, що саме у ті дні Вища рада правосуддя вирішувала, чи відбирати у нього суддівську мантію за порушення проти активістів Євромайдану.
Чаус відправив Корбана за ґрати - той вийшов на волю лише за кілька місяців, зник з активної політики, а чотири роки по тому виграв справу проти України у ЄСПЛ. А Чаус зберіг звання судді.
У квітні 2016 року Чаус ухвалив ще одне гучне рішення з політичним відтінком. Він скасував рішення про оголошення у розшук одного з найближчих колег Януковича Юрія Іванющенка, якого українські ЗМІ часто називали "Юрою Єнакіївським".
"[Клопотання про зняття з розшуку] зовсім "випадково" потрапило до одіозного судді Чауса, який призначив розгляд скарги на той самий день. Як виявилося - не дарма, - саркастично описував обставини тієї справи депутат парламенту, в минулому журналіст-розслідувач Сергій Лещенко. - Чаус скасував розшук Іванющенка. Після того, як рішення набрало законної сили Юра Єнакіївський зможе нарешті виїхати з московського ув'язнення до своєї сім'ї в Монако. Злі язики кажуть, що зняття Єнакіївського з розшуку вирішували на Банковій [в адміністрації президента], але ми в це, звичайно, не віримо. Просто суддя Чаус вирішив перевищити свою владу і безкорисливо подарувати свободу Іванющенку".
Суддя зі склотарою
Але проблеми - і цього разу вже безперечна загальноукраїнська популярність - прийшли до Чауса звідти, звідки він навряд чи чекав.
У 2016 році в Україні починав працювати принципово новий антикорупційний орган, створений за активної участі західних партнерів Києва - Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Чаус мав усі шанси стати показовим прикладом успішності цього органу, однією з перших "великих риб", що потрапили до рук детективів.
За версією слідства, влітку 2016 року суддя Чаус запропонував обвинуваченій у справі про торгівлю наркотиками, що була у нього на розгляді, вирок, не пов'язаний з позбавленням волі, за винагороду у 100 тисяч доларів. Пізніше сума необхідного хабаря збільшилася до 150 тисяч доларів, а обвинувачена доповіла про це НАБУ.
9 серпня, стверджують правоохоронці, пакет з грошима передали судді. Того ж дня Чаус дав обвинуваченій умовний термін, а отриману суму поклав у дві дволітрові скляні банки.

Чауса затримали детективи НАБУ, коли той закопував одну з банок, набитих стодоларовими купюрами, на своїй дачній ділянці. Фото цієї банки стало мемом й принесло Чаусу всенародну славу.
Захист Чауса пізніше стверджував, що суддя став жертвою провокації, а жінка, що проходила у справі про торгівлю наркотиками, - родичка людини, яка після інциденту з банками отримала високу посаду в НАБУ.
У будь-якому випадку, після допиту Чауса відпустили: він мав суддівський імунітет, зняти який могла лише Верховна рада України. Але був серпень, депутати були на канікулах. Парламент зняв з Чауса суддівський імунітет лише 6 вересня 2016 року. Але було пізно: наступного дня після інциденту з банками Чаус пішов у відпустку, а потім просто зник.
Вітання з Молдови
В останній день зими 2017 року Чаус здався в руки поліції Кишинева, заявивши, що незаконно перетнув українсько-молдовський кордон. Пізніше він попросив у Молдові політичний притулок.
Відтоді Чаус ніколи не розповідав про обставини свого переміщення на територію Молдови. Однак спільне розслідування українських та молдавських журналістів свідчить, що це могло статися за безпосереднього сприяння тодішньої київської влади.
Так, кишинівське видання Risе Moldova та київське видання Slidstvo.info з посиланням на матеріали українського слідства стверджують, що Чаус перетнув кордон з Молдовою 22 серпня 2016 року. За словами журналістів, він був пасажиром чартерного рейсу з Києва, а під час прикордонного контролю надав молдавський паспорт, виданий на ім'я бізнесмена В'ячеслава Турку, зовні схожого на опального суддю (сам Турку в розмові з молдавськими журналістами заявив, що "не брав участі у цій історії").
Куратором цієї операції журналісти називають працівника Управління державної охорони, начальника служби безпеки президента Порошенка Юрія Федорова.
Противники Порошенка інтерпретують цю ситуацію так: Чаус міг багато розповісти про делікатні доручення, які нібито надходили йому з президентської адміністрації. Тому й організували судді втечу з України. До Кишинева - тому що місцевий олігарх Володимир Плахотнюк, який на той час був найвпливовішою людиною в Молдові, нібито мав спільні бізнес-інтереси з Порошенком й міг допомогти судді-втікачу облаштуватися на новому місці.

Порошенко відкидає свою причетність до подій навколо Миколи Чауса.
"Я ніколи в житті не бачив, не чув, не телефонував, не спілкувався з паном Чаусом. Не знаю його, на щастя. Гадаю, що і не буду знати. Від слова "зовсім", - заявив він у липні 2019 року в інтерв'ю виданню "Українська правда".
Українські правоохоронці до рішення суду коментують обставини зникнення Чауса дуже обережно.
"Під час відпрацьовування версій його зникнення з України ми встановили, що до цього причетні працівники правоохоронних органів і спецслужб. На прохання самого екссудді чи проти його волі це відбулося, - питання залишається відкритим", - розповів виданню ZN.ua голова НАБУ Артем Ситник.
Так чи інакше, розгляд молдавськими державними органами прохання Чауса про надання політичного притулку тривало кілька років. Rise Moldova стверджує, що за цей час до столиці Молдови переїхала дружина опального судді, а його син встиг закінчити кишинівський ліцей та вступити до одного з молдавських вишів.
Але за цей час відбулися й серйозні політичні зміни в обох країнах.
Плахотнюк втратив контроль над Молдовою, його оголосили в міжнародний розшук за звинуваченням у створенні злочинної організації, шахрайстві та відмиванні грошей.
У Кишиневі змінився президент: проросійського Ігоря Додона змінила прозахідна Мая Санду.
В Україні Порошенко програв президентські вибори, а новий лідер Володимир Зеленський досі не відмовився від передвиборчої обіцянки притягнути свого попередника до відповідальності за численні порушення. Не кажучи вже про те, що самого Чауса нарешті формально звільнили з посади судді - за прогули.
У березні 2021 року кишинівський суд остаточно відмовив Чаусу в наданні політичного притулку. Його екстрадицію до України вважали питанням лічених місяців. Але не так сталося, як гадалося: Чаус знову зник.
З Молдови в "Телеграм"
Кишинівське зникнення Чауса зняв на відео випадковий перехожий і виглядало воно доволі брутально: кілька озброєних людей посеред білого дня у центрі міста "завантажили" його у білий мікроавтобус й зникли у невідомому напрямку.
Вже за кілька днів міністр внутрішніх справ Молдови Павел Войко заявив, що Чауса викрали іноземні громадяни, які після скоєння цього злочину виїхали на територію України. Листування між організаторами викрадення, додав міністр, відбувалося українською мовою.
Очільник МЗС України Дмитро Кулеба відразу ж заявив, що Київ не причетний до ситуації з Чаусом й запропонував Молдові створити спільну робочу групу для розслідування цього інциденту.
Однак вже за кілька тижнів після викрадення журналісти з Rise Moldova та Slidstvo.info у своєму розслідуванні назвали прізвища офіцерів української розвідки, що нібито причетні до викрадення Чауса. Ба більше, стверджували вони, з великою ймовірністю Чаус залишив територію Молдови в авто з дипломатичними номерами, закріпленими за українським посольством у Кишиневі.

У головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заперечували причетність відомства до зникнення Чауса, називаючи появу інформації про це "провокацією російських спецслужб".
А поки кейс Чауса псував відносини між Києвом та Кишиневом й був причиною для шквалу критики Санду з боку молдавської опозиції. В месенджері Telegram з'явився канал під назвою ChausUA. Уже в першому повідомленні на цьому каналі Чаус зачитав на камеру двохвилинне звернення, заявивши, що у нього все добре і найближчим часом він з'явиться в Україні.
"Щодо викрадення хочу сказати, що воно дійсно було, але не зараз, а в 2016 році. Відтоді мене постійно залякували розправою, змушуючи тим самим перебувати в Молдові. Люди, причетні до цього, боялися і бояться, що я повернуся і почну говорити. Вдячний своїм друзям, які допомогли мені уникнути цієї в'язниці та неминучої смерті", - говорив він у першому відео, не називаючи прізвищ ані своїх кривдників, ані людей, які контролюють його зараз. При цьому Чаус наголошував, що йдеться про "дуже впливових людей".
Наступні відеозвернення Чауса, як і допис з обіцянкою вивести на чисту воду високопосадових корупціонерів, особливого ажіотажу в українському суспільстві не викликали.
Переслідування і суд
А 30 липня цього року Чаус, голодний і брудний, в одних чорних шортах й з натільним хрестом на шиї, прийшов до старости села Мазурівка у Вінницькій області, неподалік від кордону з Молдовою.
Хронологія подальших подій викликала масу запитань щодо взаємодії між правоохоронними органами України. Так, з Мазурівки Чауса забрали до Києва працівники Служби безпеки України.
Увечері того ж дня НАБУ виклало трихвилинне відео переслідування київськими вулицями. Авто з детективами НАБУ намагалося наздогнати мікроавтобус, у якому, вочевидь, працівники СБУ перевозили колишнього суддю. Звуковий супровід відео - лунає сирена та у гучномовець вимоги до водія мікроавтобуса зупинитися (які він, втім, ігнорував).
Закінчилося переслідування у центрі Києва: автобус з Чаусом заїхав на територію центрального офісу спецслужби, а детективів НАБУ не пустив за ним охоронець.

У НАБУ обурилися: якщо антикорупційне бюро з 2016 року розслідує справу про хабарництво, то суддю мають передати саме йому. У відповідь СБУ заявила: її слідчі теж займаються справою, у якій фігурує Чаус - йдеться про розслідування його викрадення, а він сам значиться потерпілим.
Саме СБУ, додали у спецслужбі, зараз гарантує безпеку Чауса. І, читалося між рядками заяви спецслужби, не збирається віддавати його комусь іншому.
Клінч між правоохоронними органами закінчився несподівано. Пізно ввечері у вівторок НАБУ повідомило, що в урядовій клініці "Феофанія" Чаусу зачитали текст підозри у справі про хабарництво. Наступну ніч Чаус провів у СІЗО. А пізно ввечері в середу Вищий антикорупційний суд відправив його під цілодобовий домашній арешт.
Розгляд запобіжного заходу для Чауса проводили у закритому режимі - в Україні це незвична для подібних справ практика. Тому жодних коментарів щодо подій останніх років від екссудді журналісти не почули.
Всім потрібен Чаус
Однак цілком точно, що на цьому історія Чауса не завершилась. Його фігура опинилась на перетині інтересів відразу декількох могутніх гравців української політики, і кожному з них потрібно від Чауса щось своє.
Багато київських експертів переконані, що великі плани на Чауса має адміністрація Зеленського.
"Хтось переконав президента Володимира Зеленського, що Чаус - цінний свідок проти п'ятого президента України Петра Порошенка", - сказав виданню "Ліга" керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Прихильники цієї версії вважають, що план-максимум чинної влади - змусити Чауса свідчити про те, хто і як домовлявся з ним щодо розгляду політично чутливих справ, коли президентом був Порошенко, а потім організував його переміщення до Молдови у 2016 році.
Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка навіть казав, що, за його даними, президент Зеленський вже двічі особисто зустрічався з Чаусом. Щоправда, прессекретар Зеленського Сергій Никифоров відразу ж заявив, що це не так.

Якщо Чаус погодиться співпрацювати з нинішньою владою, пише у своєму Facebook журналіст Бутусов, та гарантує, що звільнить його від відповідальності у справі про хабарництво. Ознаки того, що справу Чауса намагається відібрати у НАБУ Служба безпеки України, яку очолює близький друг Зеленського Іван Баканов, можуть свідчити на користь цієї версії.
В СБУ заперечують політичну мотивацію своїх дій і наполягають, що займаються розслідуванням викрадення Чауса та незаконного переміщення його через кордон.
У таборі Порошенка заявляють про непричетність колишнього президента до будь-яких протизаконних дій та роблять акцент на іншому аспекті цієї історії.
Його прибічники стверджують, що у прагненні "спіймати" Порошенка влада викрала Чауса з території Молдови й пішла на низку тяжких злочинів: викрадення людини, організацію незаконного перетину кордону, перевищення повноважень та невиконання рішення суду. Не кажучи вже про те, що через цю спецоперацію дуже постраждали відносини між Києвом та Кишиневом.
Прихильники цієї точки зору переконані: якби Чаус вирішив розповісти, хто викрав його з Кишинева та де і як він провів останні чотири місяці, це могло б "потопити" Зеленського і його команду.
Офіційний Київ - попри заяву молдавської генпрокуратури про те, що розслідування викрадення Чауса з Кишинева завершене і в ньому замішані українські держоргани, - так і не визнав причетність до зникнення екссудді.
Водночас близькі до адміністрації Зеленського блогери у соцмережах порівнюють зникнення Чауса з Кишинева зі спецопераціями з викрадення нацистських злочинців, які в минулому здійснювали ізраїльські спецслужби, і стверджують, що якби Чаус залишився у Молдові, йому загрожувала б неминуча смерть.
Нарешті, по-своєму зацікавлене у Чаусі Національне антикорупційне бюро України. За кілька років своєї діяльності цей орган, запущений за прямої участі Вашингтона й досі користується його підтримкою, так і не зміг посадити жодного високопосадовця-корупціонера.
Довести до кінця справу Чауса, судді-мема, що закопує в землю банку, набиту доларами, - питання принципу для НАБУ.

Багато спостерігачів відзначили, що детективів НАБУ допустили до Чауса саме "під візит" до Вашингтона міністра закордонних справ та керівника офісу президента України, які готують візит у Білий дім президента Зеленського.
Втім, у Києві нерідко можна почути й іншу точку зору щодо цінності Чауса в політичних перипетіях.
По-перше, стверджують вони, після численних пригод будь-які свідчення, які він дасть проти будь-якого політичного діяча, сприймуть як такі, що дали під тиском, і адвокати кожної з зацікавлених сторін точно ставитимуть їх під обґрунтований сумнів.
По-друге, багато спостерігачів переконані, що цінність гіпотетичних свідчень Чауса проти представників минулої влади дуже переоцінена.
"Складно вважати, що суддя районного суду може володіти істотним компроматом. Максимум, що може бути, що до нього, припустимо, приїжджали з Адміністрації президента і казали, що робити і коли. Але ж, що тут дивного? Цим займалися повально. Якщо Чаус скаже, що у такій ситуації посилалися на Порошенка, то що - це доказ, за яким можна притягнути Порошенка? Якби припустити, що він записував такі розмови, то, гадаю, щось вже оприлюднили б", - заявив у інтерв'ю "Радіо Свобода" колишній керівник управління спецрозслідування української генпрокуратури Сергій Горбатюк.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!