Як кішки переживають стрес і чим їм можна допомогти

Кинуті на вулиці або загублені кішки опиняються у притулках для бездомних тварин. Як це впливає на їхнє здоров'я та характер?
Цих тварин викинули, бо від них відмовилися господарі. Або вони загубилися. Або над ними знущалися.
Багато з них очікують на нову родину і дім, але забирають їх мало коли. Більшість цих кішок пережили дуже сильний стрес, і вони не завжди стають ласкавими домашніми улюбленцями.
Деякі з них сичать, дряпаються і кусаються. Багато хто потребує тижнів й місяців терплячої реабілітації. А дехто так ніколи і не зможе позбутися страху перед незнайомими людьми.
Ситуацію ще більше погіршує стрес від перебування у притулку. Що довше тварина там залишається, то сильніше це позначається на ній.
Щоб у кішки був шанс потрапити в добрі руки, працівники притулків повинні створювати спокійне середовище.

Аля як саме і чому виникає котячий стрес?
Фахівці з догляду за кішками вивчили поведінку тварин, які вперше опинилися в притулку. Вони намагалися зрозуміти, як сильно кішки переживають стрес у таких ситуаціях.
Дослідники спостерігали за 20 домашніми кішками, які потрапили в руки власників ще кошенятами.
Спочатку кожна з тварин отримала оцінку в балах за шкалою, яка вимірює стрес від легкого до сильного. Потім фахівці простежили, як кожен з цих домашніх улюбленців поводився, опинившись у притулку.
Лідія Рейнберг з австралійського університету Ла Троб в Мельбурні, яка очолила дослідження, вже багато часу спостерігає за мешканцями притулків для бездомних тварин. Вона впевнена, що багато чого залежить від дій працівників притулків.
Спостерігаючи за кішками, які опинилися за ґратами, фахівці виявили низку особливостей у поведінці тварин, які переживають стрес.

Хоча всі кішки перебували у доволі просторому приміщенні, ті з них, кому було сумно або страшно, зазвичай ховалися всередині котячих будиночків.
Тоді як їхні побратими, які не відчували стресу, проводили більшість часу, сидячи на підвищенні.
Що більше був стрес у кішки, то довше вона ховалася у будиночку.
"Виявилося, що кішки в стані сильного напруження не хочуть нічого, крім як сховатися від усіх. А спокійні тварини із задоволенням залізають нагору і спостерігають звідти за тим, що відбувається навколо", - пояснює дослідниця.
Науковці виявили також, що кішки з високим рівнем стресу - дуже пасивні. Найчастіше вони взагалі нічого не роблять.
"Коли кішка страждає, вона придушує всі свої звичайні поведінкові інстинкти і може годинами, згорнувшись, лежати без руху", - розповідає Рейнберг.
Це помітно відрізняється від котячої поведінки у звичайних обставинах, коли вони із задоволенням грають і шукають пригод та йдуть на контакт з людьми й іншими кішками.
Цікаво, що у тих, які скреблися або голосно нявкали, рівень стресу був відносно невисоким. Ці тварини, які, здавалося, перебували "на межі нервового зриву", насправді не відчували напруги.
"Людям зазвичай здається, що кішки, які голосно виражають свій протест, нервують і відчувають занепокоєння, а ті, хто спокійно згорнувся в куточку, задоволені своїм життям. Але виявляється, що все навпаки", - стверджує Рейнберг.
Результати дослідження опубліковані в журналі "Прикладна психологія поведінки тварин".

Щоби зрозуміти, чи можуть люди якось покращити стан тварини, вчені розділили кішок на дві групи. Одній приділяли багато уваги і догляду. У таких кішок вже на другий день перебування в неволі рівень стресу знизився.
Це наводить на думку, що власники і ті, хто доглядає за кішками, можуть зменшити стрес тварин за допомогою доволі простих прийомів.
Якщо неквапливо наблизитися до кішки, присісти до її рівня, дозволити їй звикнути до вашого запаху, перш ніж торкнутися тварини, а потім просто поговорити з нею спокійним, доброзичливим голосом - це спрацює.
"Може здатися банальним, але кішки - істоти чутливі, вони реагують на будь-які незначні дрібниці навколо них", - говорить Рейнберг.
І хоча кішки звикають до життя у притулку в обмеженому просторі, що довше вони там перебувають, то гірше це для їхнього фізичного і душевного здоров'я.
Тому перебування в притулку повинно бути якомога коротшим, переконані вчені.
На жаль, це не завжди можливо. Не так багато охочих взяти додому бездомну тварину. Тих, хто нікому не потрібен, часто присипляють.
Щоби запобігти цьому, Рейнберг закликає власників кішок за можливості стерилізувати своїх улюбленців. Це зменшує імовірність того, що тварина або її потомство опиниться у притулку.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.
Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.
Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
--