Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

НБУ зафіксував сплеск ввезення в Україну готівкової валюти

17:44:40

Обсяг ввезення готівкової валюти в Україну в жовтні та листопаді 2023 року зріс відповідно до еквівалента 1,56 млрд доларів і 1,33 млрд доларів. Про це йдеться у статистиці Національного банку України, передає Інтерфакс-Україна. Для порівняння, у вересні було ввезено 577,7 млн доларів, у серпні - 435,2 млн доларів.   Левову частку займають долари США і євро, на які в листопаді припало відповідно 78,7% і 20,5% всієї ввезеної готівкової валюти.   За інформацією НБУ, поставки доларів останніми місяцями зросли набагато істотніше - з 282,7-296,7 млн доларів у серпні-вересні до 778,6-813,8 млн доларів у жовтні-листопаді, тоді як євро - відповідно з 143,7-172,3 млн до 268,8-211,6 млн.   За час повномасштабної агресії РФ найбільші обсяги ввезення валюти фіксували в січні-травні 2023 року, коли вони становили в середньому трохи більше ніж 800 млн доларів і в середньому на 96% складалися з долара, проте влітку вони значно знизилися, водночас частка євро збільшилася до 30% і більше.   Крім цього, Нацбанк останніми місяцями фіксує завезення золота на суму близько 7-8 млн доларів, а також зовсім незначні поставки фунта стерлінгів (трохи більше ніж 1 млн доларів) і польських злотих (до 1 млн доларів).   Нагадаємо, НБУ з осені 2022 року поступово знімає обмеження на роботу готівкового ринку. Додаткові послаблення разом із відмовою від фіксованого офіційного курсу з 3 жовтня і переходом до режиму його контрольованої гнучкості призвели до скорочення спреду між курсами на готівковому і безготівковому ринках до 2% наприкінці минулого року. Нацбанк підвищив курс долара до чергового історичного максимуму. Офіційний курс на 9 січня встановлено на рівні 38,1920 грн за 1 долар .

Єврокомісар з Польщі пригрозив заблокувати безмитну торгівлю України з ЄС

17:18:21

Надмірний імпорт аграрної продукції з України може спровокувати нову кризу у країнах Європейського Союзу. Про це заявив європейський комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський у листі до керівництва Євросомісії, пише RMF24.   За даними ЗМІ, польський політик має намір заблокувати ухвалу про продовження режиму торгових преференцій для України з боку ЄС.   Войцеховський вважає, що новий документ має включати положення про обмеження експорту з України, подібні до тих, які Євросоюз уже застосував стосовно українських ріпаку, кукурудзи, соняшника та зерна.   Польський комісар також вимагає кількісних обмежень на ввезення цукру та м'яса птиці, імпорт яких, на його думку, швидко зростає та загрожує дестабілізацією ринку ЄС.   "Продовження торговельних привілеїв для України, які містяться в постанові ЄС, термін дії якої спливає цього року, без захисних пунктів та кількісних обмежень загрожує викликати нову кризу надвиробництва сільськогосподарської продукції, що імпортується з України", - пише Войцеховський.   Водночас у листі єврокомісар пропонує підтримати український транзит до морських портів Євросоюзу, звідки українське зерно транспортуватиметься на африканські чи азійські ринки. Нагадаємо, навесні 2023 року Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія та Словаччині запровадили заборону на імпорт українського зерна. Це було пов'язано з тим, що імпорт сильно впливав ціни на внутрішніх ринках держав. Пізніше це рішення запровадили на рівні Єврокомісії. Воно діяло до 15 вересня.   Після цього очікувалося, що заборону імпорту повністю скасують. Але Польща, Угорщина та Словаччина  вирішили продовжити такі заходи в односторонньому порядку . Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що ембарго на українські продукти буде безстроковим - до окремого розпорядження про його скасовування.

​Президентські вибори у Словаччині відбудуться в березні

16:14:15

Президентські вибори у Словаччині відбудуться 23 березня. Про це повідомив спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні, передає Aktuality. Другий тур може пройти 6 квітня. Наразі на пост глави держави є декілька претендентів. Серед них - згаданий Пеллегріні, ексміністр закордонних справ Іван Корчок, перший міністр закордонних справ у першому уряді партії Smer Ян Кубіш, колишній голова Верховного суду, ексміністр юстиції та кандидат у президенти на попередніх виборах Штефан Гарабін, незалежна кандидатка Марта Чурайова, голова партії угорської етнічної меншини Кріштіан Форро. Почав збирати підписи за свою кандидатуру голова Словацької національної партії Андрей Данко. Чинна президентка Словаччини Зузана Чапутова не буде балотуватися вдруге. 

Надходження до місцевих бюджетів у 2023 році зросли на 11% - Мінфін

15:47:48

У 2023 році до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 441,9 млрд грн, що на 43,8 млрд грн, або 11% більше, ніж у 2022 році. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів в понеділок, 8 січня.   "Завдяки швидкій адаптації до воєнного стану підприємств, органам державної влади та місцевому самоврядуванню вдалося забезпечити збільшення доходів загального фонду місцевих бюджетів на 11% порівняно з 2022 роком", - зазначили у відомстві.   Основними статтями доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у 2023 році були податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 289,4 млрд грн, єдиний податок - 55,8 млрд грн, плата за землю - 34,5 млрд грн та акцизний податок - 22,4 млрд грн.   Ще 14,5 млрд грн приніс податок на прибуток і 9,1 млрд грн - податок на нерухоме майно.   В обласному розрізі найбільший приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів до 2022 року зафіксовано в Київській (+26%), Черкаській (+20,8%), Закарпатській (+17,5%) та Рівненській областях (+16,2%), а також у Києві (+17,6%). У Мінфіні вважають, що це пов'язано з переміщенням ВПО та бізнесу на ці території.   Водночас найгірша динаміка в областях, де точаться активні бойові дії або території яких були тимчасово окуповані, - у Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про перенаправлення військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з місцевих бюджетів до державного . 17 листопада президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон .

Побиття у Тернопільському ТЦК: судитимуть двох службовців військкомату

15:32:20

У Тернопільській області судитимуть двох військових ТЦК за обвинуваченням у побитті, катуванні та позбавленні волі військовозобов’язаних. Про це  повідомила  пресслужба Державного бюро розслідувань в понеділок, 8 січня.   Зазначається, що працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо командира та солдата-гранатометника відділення охорони Тернопільського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які знущалися з військовозобов’язаних. Обвинувальний акт направлено до суду.   Слідство встановило, що увечері 6 жовтня у середмісті Тернополя солдат-гранатометник з іншими військовослужбовцями зупинили місцевого мешканця для перевірки документів.   З’ясувавши, що чоловік народився в російському Мурманську, хоч і є громадянином України, вони запропонували йому проїхати до військкомату. Після відмови тернополянина силоміць заштовхали до автомобіля, завдаючи при цьому ударів, та доправили до приміщення ТЦК.   Згодом його та ще одного мобілізованого військові побили у приміщенні військкомату. Солдат-гранатометник та командир відділення охорони завдали ударів чоловікам, які лежали на ліжках у ТЦК. Відповідне відео було поширене в соцмережах. Один з потерпілих отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а інший - легкі.