Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Суд виніс вирок коменданту катівні Ізоляція

16:43:29

Суд засудив до 15 років позбавлення волі керівника створеної росіянами на тимчасово окупованій території Донецької області в'язниці Ізоляція. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 3 січня.   Коменданта Ізоляції Дениса Куліковського визнано винним в участі в терористичній організації та непередбачених законом воєнізованих збройних формуваннях, а також порушенні законів і звичаїв війни. "Судом призначено найбільш суворе покарання, передбачене відповідними статтями Кримінального кодексу України, що інкримінувались йому - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна", - зазначено в повідомленні.   Прокурори в суді довели, що цю в'язницю було створено для незаконного тримання військовополонених і цивільних осіб, їх катувань, заподіяння каліцтв із метою отримання свідчень про нібито вчинення ними злочинів, а також залякування та психологічного тиску.   З жовтня 2014 року до лютого 2018 року фігурант організовував обмеження волі 22 потерпілих - їх тримали в катівні Ізоляція.   Керівник в’язниці, а також за його наказом інші учасники не передбаченого законом воєнізованого формування "МДБ ДНР" застосовували до потерпілих фізичне та психічне насильство, катували, імітували розстріл. Вони завдавали їм ударів палицями по різних частинах тіла, застосовували електричний струм. Утримували потерпілих в нелюдських умовах, без харчування і води, а також можливості для справляння фізіологічних потреб та необхідної медичної допомоги.   На суді комендант Ізоляції своєї провини не визнав. За даними Офісу генпрокурора, у в’язниці Ізоляція в різний час утримували близько 3,5 тисячі осіб, з яких 1,6 тисячі - це цивільні особи. За даними звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини, в Ізоляції в'язнів катували й піддавали сексуальному насильству. Нагадаємо, бойовика Дениса Куліковського ("Палич"), який керував в'язницею Ізоляцією, затримали 9 листопада 2021 року в Києві .

Блокування кордону: уряд Польщі пішов на поступки фермерам

16:06:39

У Міністерстві сільського господарства Польщі заявили, що готові виконати всі три вимоги фермерів, які погрожували відновити протест на кордоні з Україною. Про це 3 січня заявив заступник міністра Міхал Колодзейчак, пише RMF24. "Міністерство приймає всі три вимоги фермерів і приймає їх до реалізації", - сказав він, коментуючи вимоги фермерської асоціації Ошукане село , яка збирається відновити протест на пункті пропуску Медика- Шегині.  Серед іншого, фермери хочуть більших субсидій для виробників кукурудзи, додаткових грошей на кредити ліквідності та збереження сільськогосподарського податку на поточному рівні в наступному році.   "Йдеться про збереження сільськогосподарського податку на рівні 2023 року. Він підвищився - залежить від ціни на жито. Тут підготовлені зміни до закону, які має прийняти Сейм. Ті органи місцевого самоврядування, які погодяться застосовувати податкові пільги, отримають державну компенсацію", - сказав Колодзейчак.   Нагадаємо, польські фермери почали блокувати перехід у Медиці з 23 листопада 2023 року.  24 грудня вони заявили, що призупинять свою акцію протесту до початку січня, а в разі виконання їхніх вимог можуть її відновити з 4 січня .

В Метінвесті підтвердили курс на "зелену трансформацію" всіх активів

15:33:46

Компанія Метінвест попри втрату активів і складнощі, пов'язані з війною, у 2024 році продовжить курс на курс на "зелену трансформацію" і екологічне виробництво. Про це повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков, повідомляє пресслужба Метінвесту.   "Попри війну наша стратегія із зеленої трансформації не змінилася. І вона торкнеться всіх активів - як українських, так і закордонних. Ці майже два важкі роки довели, що Метінвест - витривала компанія. А значить, ми витримаємо все, що на нас чекає, заради нашого майбутнього", - написав він.   Риженков наголосив, що компанія вже перебудувала бізнес під час війни.    "Ми перебудували бізнес, змінили операційну модель та заново вибудували нові логістичні ланцюги для експорту продукції. Ми залишаємося одним із найбільших платників податків у країні, стали опорою України на економічному, оборонному та соціальному напрямах", -  повідомив голова компанії.    Нагадаємо, раніше Риженков заявив, що інвестиційна програма його компанії на 5-10 років передбачає вкладення $9 млрд в "зелену трансформацію" металургійних підприємств , зокрема, ГЗК, Каметсталі та Запоріжсталі. Найближчим часом Метінвест планує розпочати будівництво прокатного заводу в Італії, який компанія називає "пілотним проєктом з реконструкції Запоріжсталі".   В жовтні минулого року в Метінвесті повідомили, що працюють над новим планом екологічної політики та запроваджують на металургійних комбінатах проєкти зі скорочення викидів .

Пенсії та допомоги платитимемо вчасно - Шмигаль

15:14:20

Уряд України забезпечить своєчасну виплату пенсій і допомог у нинішньому році. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету міністрів в середу в середу, 3 січня.   Глава уряду зазначив, що минулого року держава демонструвала зразкове виконання соціальних зобов'язань. У структурі видатків зведеного бюджету соцвиплати займали понад 12%.   "Цьогоріч це буде одним із наших пріоритетів. Пенсії та допомоги платитимемо вчасно. Є внутрішні ресурси, а також підтримка від наших партнерів", - запевнив Шмигаль.   Прем'єр нагадав, що з 1 січня 2024 року в Україні оновилася низка соціальних стандартів , зокрема розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.   "Мінімальна зарплата зросла на 6% із 6 700 гривень до 7 100 гривень. Іще одне її підвищення заплановано на весну. Прожитковий мінімум збільшився в середньому на 12%, до 2 920 гривень. Мінімальна пенсія в Україні підвищилася з 2 093 гривень до 2 361 гривні. У планах індексація пенсій з 1 березня", - нагадав Шмигаль. Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики Оксана Жолнович припустила, що у разі відсутності міжнародної фінансової допомоги індексація пенсій у 2024 році може не відбутися .  Затримка пенсій і зарплат. Дефіцит держбюджету

Ексслідчий отримав підозру в привласненні речових доказів на пів мільйона

15:03:32

На Житомирщині колишньому правоохоронцю повідомили про підозру в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора України. "За даними слідства, у березні 2023 року слідчий одного з територіальних управлінь поліції Житомирщини затримував місцевого жителя за підозрою у незаконному збуті наркотичних засобів. Під час проведення обшуку у чоловіка було вилучено готівку у різних національних валютах як речовий доказ у кримінальному провадженні. Загальна сума коштів у перерахунку складає майже пів мільйона гривень. Підозрюваний не забезпечив їх зберігання відповідно до встановленого законом порядку, а натомість привласнив. Він не повернув вилучені гроші і після відмови суду у визнанні їх речовими доказами та накладенні на них арешту", - йдеться в повідомленні.

Українці в грудні купили рекордний за 11 років обсяг валюти

13:47:56

У грудні 2023 року чиста купівля іноземної валюти українцями досягла рекордного показника - 1,026 мільярда доларів. Про це свідчать дані Національного банку України.   Дані демонструють, що українці у грудні купували більше валюти, ніж продавали.   Минулого місяця купівля валюти українцями досягла максимуму за 11 років (у 2012 році чиста купівля становила у жовтні - 2,17 млрд доларів, а потім у листопаді 1,52 млрд доларів)   У грудні українці зменшили продаж готівкової іноземної валюти до 1,26 млрд доларів, натомість купівля зросла до 2,06 млрд доларів.   Також збільшили купівлю безготівкової валюти фізичні особи - до 530 млн доларів із 507 млн доларів у листопаді.    Продаж безготівкової валюти у грудні зріс до із 260 млн доларів у листопаді до 312 млн доларів. У листопаді чиста купівля валюти населенням становила 622 млн доларів.

ЄС ввів санкції проти алмазного гіганта Росії

12:19:09

Рада Європейського Союзу в середу, 3 січня, внесла у санкційний список російського алмазодобувного гіганта, компанію Алроса, на яку припадає понад 90% всього російського видобутку алмазів, та її генерального директора Павла Маріничева. Відповідне рішення опубліковане на сайті Ради ЄС.   "Нові списки стосуються ПАТ Алроса, який є найбільшою алмазодобувною компанією у світі, що належить російській державі та на яку припадає понад 90% всього російського видобутку алмазів", - йдеться у повідомленні.   У Раді ЄС зазначають, що дана компанія є важливою частиною економічного сектору, що забезпечує значні доходи уряду Росії.   Заборона на російські алмази є частиною зусиль G7 з розробки міжнародно скоординованої заборони на імпорт алмазів, яка має на меті позбавити Росію цього важливого джерела доходів.   Нагадаємо, з 2024 року у Європейському Союзі набула чинності повна заборона на прямий імпорт російських непромислових природних і синтетичних алмазів , а також ювелірних прикрас із діамантами. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія планує обходити санкції Євросоюзу проти її алмазів .    Наразі в цілому санкції ЄС проти Росії охоплюють майже 1950 фізичних та юридичних осіб, чиї активи є замороженими, а їх власники - позбавленими можливості надавати послуги на території Євросоюзу.