Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Закріпитись на позиціях. Новий план на фронті

22:47:04

З настанням зими російська армія активізувалася на фронті. Минулої доби українські захисники відбили 82 атаки, найбільше - на Авдіївському напрямку. Сполучені Штати рекомендують Києву закріпитися на досягнутих позиціях, тримати оборону та нарощувати сили та озброєння протягом року, пише The New York Times.   Плацдарм на лівому березі Дніпра   "Позиції утримані, жодна не здана, незважаючи на те, що ворог час від часу продовжує штурмувати позиції та намагатися вибивати нас із зайнятих територій", - коментує ситуацію на лівому березі Дніпра в Херсонській області Наталія Гуменюк, начальниця об'єднаного прес-центру Сил оборони півдня України.   Вона додала, що висадка на лівий берег була серйозною частиною великої та масштабної бойової операції.   Про те, як позиції на лівому березі намагаються відбити росіяни, повідомляє британська розвідка. “На початку грудня 2023 року новосформована 104-та гвардійська повітряно-десантна дивізія РФ з високою ймовірністю зазнала надзвичайно великих втрат і не виконала поставлених завдань під час свого бойового дебюту на Херсонщині. Операція відбулася після приєднання дивізії до Дніпровського угруповання російських військ та спроби вибити український плацдарм біля села Кринки на східному березі Дніпра”, – повідомили британські розвідники у своєму аналітичному звіті.   Новий план   "Деякі американські військові хочуть, щоб Україна дотримувалася стратегії "утримувати та розвивати" – зосередитися на утриманні території, яку вона має, та розвитку своєї здатності виробляти зброю у 2024 році", - пише The New York Times.   Сполучені Штати вважають, що ця стратегія підвищить самодостатність України та забезпечить Києву можливість дати відсіч будь-якій новій російській агресії.   За даними видання, мета такої стратегії полягає в тому, щоб створити досить достовірну загрозу, щоб Росія могла розглянути можливість участі у змістовних переговорах наприкінці наступного року чи 2025 року.   Водночас українські чиновники вивчають стратегії, що ґрунтуються на успішних глибоких ударах по Криму минулої осені. Вони шукають креативні способи вивести з рівноваги Росію за допомогою атак на заводи зброї, склади озброєнь і залізничні шляхи для перевезення боєприпасів, а також отримати символічні перемоги.   Видання пише, що один український колишній високопосадовець відмовився обговорювати ці пропозиції, але сказав, що новий план доопрацьовується і є "дуже сміливим". Американські чиновники переконані, що без нової стратегії та додаткового фінансування Україна може програти війну. У США вважають, що без зміни стратегії 2024 рік може бути схожим на 1916 рік – найсмертоносніший рік Першої світової війни, коли загинули тисячі молодих людей, а лінії фронту змінилися дуже мало.   Водночас, за даними видання, американські чиновники відкриті до деяких нових ідей України. Зокрема, вони визнали, що глибокі удари України по Криму цієї осені виявилися смертельно небезпечними для Росії і стали світлою плямою у невдалому контрнаступі. Американські стратеги вважають, що українці можуть розвинути цей успіх і наступного року, навіть якщо значну частину їхньої енергії буде витрачено на відновлення своїх сил.   Видання наголошує, що ані американські, ані українські чиновники не розголошують деталей розмов чи нового плану.   У той же час аналітики кажуть – хоч би якою була остаточна домовленість, зміна динаміки є критично важливою, тому що чим довше війна сприйматиметься як патова, тим важче буде отримати додаткове американське фінансування.   За словами американських чиновників, Україні не потрібно відвойовувати майже 20 відсотків території, які вона втратила, щоб перемогти у війні. Вони переконані, що здобуття кількох стратегічних та символічних перемог, зміцнення оборони та нарощування власних можливостей для виробництва більшої кількості озброєнь може бути достатнім, щоб зміцнити позиції України, коли заклики до мирних переговорів з метою припинення війни неминуче відновляться.  

Перемога у Брюсселі. Україна на крок ближче до ЄС

21:26:03

  Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою. Відкриття переговорів потребує згоди всіх лідерів ЄС, у тому числі й Угорщини, яка, як відомо, до останнього заявляла про опір такому рішенню. Через позицію прем'єра Угорщини Віктор Орбана вже здавалося, що рішення про відкриття переговорів не буде ухвалено. Президент України Володимир Зеленський не поїхав на саміт до Брюсселя. Але історичне рішення для України таки є. Як його вдалося досягти?   Довгі торги   У четвер вранці ключові лідери ЄС - президент Європейської ради, президент Франції та канцлер Німеччини зібралися на робочий сніданок із прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, щоб розблокувати рішення щодо України.   Після цієї зустрічі Орбан заявив, що не виступає проти вступу України до ЄС, але наполягає на "дотриманні процедур".   "(Є) передумови. Коли кандидати їх виконують – давайте розпочинати переговори про членство. Але вони не були виконані навіть за оцінкою комісії. Тож ми не в змозі розпочинати переговори", – сказав Орбан.   "Розширення – це не теоретичне питання. Це юридично обґрунтований процес, який має сім умов. Навіть за оцінкою Єврокомісії, три із семи умов не виконані (Києвом), тому зараз немає підстав вести переговори про членство України", – повторив він.   У результаті рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою лідери ЄС ухвалили за відсутності угорського прем'єра Віктора Орбана, що дозволило уникнути його вето.   Декілька представників Євроради стверджують, що Орбан свідомо залишив зустріч на час голосування за рішення щодо України.   "Головне, що ніхто не виступив проти цього рішення. Таким чином Євросоюз погодив рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою та про надання Грузії статусу кандидата", - пояснив чиновник зі структур ЄС.   "Юридично це абсолютно відповідно до правил. Так, ми ухвалили рішення без присутності Орбана, але не за його спиною. Він знав, що голосуватиметься це рішення, і вийшов з кімнати", – зазначив представник команди президента Євроради Шарля Мішеля.     Всі інші держави віддали голос за початок переговорів з Україною, таким чином були 26 голосів "за" і один "утримався".   Сам Орбан каже, що утримався під час голосування за початок переговорів щодо вступу України до ЄС, а свого ставлення до цього не змінив.   "Рішення розпочинати переговори з Україною - абсолютно безглузде, нераціональне та неправильне", - сказав він.   Водночас, пояснив Орбан, після майже восьмигодинного обговорення решта 26 країн-членів ЄС наполягала на підтримці переговорів з Україною та вирішила "йти своїм шляхом".   "Угорщина не хоче брати участь у цьому дуже поганому рішенні", – додав він.   Що далі   Рішення лідерів ЄС означає, що Європейська комісія без подальшого відстрочення починає готувати технічні аспекти переговорів з Україною щодо членства (так звану переговорну рамку). Її можуть затвердити наступного саміту ЄС навесні 2024 року, якщо буде визнано, що Україна виконала всі попередні критерії Єврокомісії.   Президент Володимир Зеленський назвав рішення Євросоюзу про відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС перемогою усієї Європи.   А ось прем'єр Нідерландів Марк Рютте ще перед початком саміту пояснив, що навіть якщо переговори про вступ розпочнуться негайно, Україні знадобиться ще багато років, щоб стати членом ЄС.