Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Закріпитись на позиціях. Новий план на фронті

22:47:04

З настанням зими російська армія активізувалася на фронті. Минулої доби українські захисники відбили 82 атаки, найбільше - на Авдіївському напрямку. Сполучені Штати рекомендують Києву закріпитися на досягнутих позиціях, тримати оборону та нарощувати сили та озброєння протягом року, пише The New York Times.   Плацдарм на лівому березі Дніпра   "Позиції утримані, жодна не здана, незважаючи на те, що ворог час від часу продовжує штурмувати позиції та намагатися вибивати нас із зайнятих територій", - коментує ситуацію на лівому березі Дніпра в Херсонській області Наталія Гуменюк, начальниця об'єднаного прес-центру Сил оборони півдня України.   Вона додала, що висадка на лівий берег була серйозною частиною великої та масштабної бойової операції.   Про те, як позиції на лівому березі намагаються відбити росіяни, повідомляє британська розвідка. “На початку грудня 2023 року новосформована 104-та гвардійська повітряно-десантна дивізія РФ з високою ймовірністю зазнала надзвичайно великих втрат і не виконала поставлених завдань під час свого бойового дебюту на Херсонщині. Операція відбулася після приєднання дивізії до Дніпровського угруповання російських військ та спроби вибити український плацдарм біля села Кринки на східному березі Дніпра”, – повідомили британські розвідники у своєму аналітичному звіті.   Новий план   "Деякі американські військові хочуть, щоб Україна дотримувалася стратегії "утримувати та розвивати" – зосередитися на утриманні території, яку вона має, та розвитку своєї здатності виробляти зброю у 2024 році", - пише The New York Times.   Сполучені Штати вважають, що ця стратегія підвищить самодостатність України та забезпечить Києву можливість дати відсіч будь-якій новій російській агресії.   За даними видання, мета такої стратегії полягає в тому, щоб створити досить достовірну загрозу, щоб Росія могла розглянути можливість участі у змістовних переговорах наприкінці наступного року чи 2025 року.   Водночас українські чиновники вивчають стратегії, що ґрунтуються на успішних глибоких ударах по Криму минулої осені. Вони шукають креативні способи вивести з рівноваги Росію за допомогою атак на заводи зброї, склади озброєнь і залізничні шляхи для перевезення боєприпасів, а також отримати символічні перемоги.   Видання пише, що один український колишній високопосадовець відмовився обговорювати ці пропозиції, але сказав, що новий план доопрацьовується і є "дуже сміливим". Американські чиновники переконані, що без нової стратегії та додаткового фінансування Україна може програти війну. У США вважають, що без зміни стратегії 2024 рік може бути схожим на 1916 рік – найсмертоносніший рік Першої світової війни, коли загинули тисячі молодих людей, а лінії фронту змінилися дуже мало.   Водночас, за даними видання, американські чиновники відкриті до деяких нових ідей України. Зокрема, вони визнали, що глибокі удари України по Криму цієї осені виявилися смертельно небезпечними для Росії і стали світлою плямою у невдалому контрнаступі. Американські стратеги вважають, що українці можуть розвинути цей успіх і наступного року, навіть якщо значну частину їхньої енергії буде витрачено на відновлення своїх сил.   Видання наголошує, що ані американські, ані українські чиновники не розголошують деталей розмов чи нового плану.   У той же час аналітики кажуть – хоч би якою була остаточна домовленість, зміна динаміки є критично важливою, тому що чим довше війна сприйматиметься як патова, тим важче буде отримати додаткове американське фінансування.   За словами американських чиновників, Україні не потрібно відвойовувати майже 20 відсотків території, які вона втратила, щоб перемогти у війні. Вони переконані, що здобуття кількох стратегічних та символічних перемог, зміцнення оборони та нарощування власних можливостей для виробництва більшої кількості озброєнь може бути достатнім, щоб зміцнити позиції України, коли заклики до мирних переговорів з метою припинення війни неминуче відновляться.  

Перемога у Брюсселі. Україна на крок ближче до ЄС

21:26:03

  Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою. Відкриття переговорів потребує згоди всіх лідерів ЄС, у тому числі й Угорщини, яка, як відомо, до останнього заявляла про опір такому рішенню. Через позицію прем'єра Угорщини Віктор Орбана вже здавалося, що рішення про відкриття переговорів не буде ухвалено. Президент України Володимир Зеленський не поїхав на саміт до Брюсселя. Але історичне рішення для України таки є. Як його вдалося досягти?   Довгі торги   У четвер вранці ключові лідери ЄС - президент Європейської ради, президент Франції та канцлер Німеччини зібралися на робочий сніданок із прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, щоб розблокувати рішення щодо України.   Після цієї зустрічі Орбан заявив, що не виступає проти вступу України до ЄС, але наполягає на "дотриманні процедур".   "(Є) передумови. Коли кандидати їх виконують – давайте розпочинати переговори про членство. Але вони не були виконані навіть за оцінкою комісії. Тож ми не в змозі розпочинати переговори", – сказав Орбан.   "Розширення – це не теоретичне питання. Це юридично обґрунтований процес, який має сім умов. Навіть за оцінкою Єврокомісії, три із семи умов не виконані (Києвом), тому зараз немає підстав вести переговори про членство України", – повторив він.   У результаті рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою лідери ЄС ухвалили за відсутності угорського прем'єра Віктора Орбана, що дозволило уникнути його вето.   Декілька представників Євроради стверджують, що Орбан свідомо залишив зустріч на час голосування за рішення щодо України.   "Головне, що ніхто не виступив проти цього рішення. Таким чином Євросоюз погодив рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою та про надання Грузії статусу кандидата", - пояснив чиновник зі структур ЄС.   "Юридично це абсолютно відповідно до правил. Так, ми ухвалили рішення без присутності Орбана, але не за його спиною. Він знав, що голосуватиметься це рішення, і вийшов з кімнати", – зазначив представник команди президента Євроради Шарля Мішеля.     Всі інші держави віддали голос за початок переговорів з Україною, таким чином були 26 голосів "за" і один "утримався".   Сам Орбан каже, що утримався під час голосування за початок переговорів щодо вступу України до ЄС, а свого ставлення до цього не змінив.   "Рішення розпочинати переговори з Україною - абсолютно безглузде, нераціональне та неправильне", - сказав він.   Водночас, пояснив Орбан, після майже восьмигодинного обговорення решта 26 країн-членів ЄС наполягала на підтримці переговорів з Україною та вирішила "йти своїм шляхом".   "Угорщина не хоче брати участь у цьому дуже поганому рішенні", – додав він.   Що далі   Рішення лідерів ЄС означає, що Європейська комісія без подальшого відстрочення починає готувати технічні аспекти переговорів з Україною щодо членства (так звану переговорну рамку). Її можуть затвердити наступного саміту ЄС навесні 2024 року, якщо буде визнано, що Україна виконала всі попередні критерії Єврокомісії.   Президент Володимир Зеленський назвав рішення Євросоюзу про відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС перемогою усієї Європи.   А ось прем'єр Нідерландів Марк Рютте ще перед початком саміту пояснив, що навіть якщо переговори про вступ розпочнуться негайно, Україні знадобиться ще багато років, щоб стати членом ЄС.

4 тривоги за добу. Атака на Україну у четвер

20:25:56

  За четвер, 14 грудня, в Україні чотири рази оголошували тривогу через зліт російського винищувача МіГ-31К. Під час другої та третьої тривоги Повітряні сили повідомляли про пуск ракет. Два вибухи сталися на Хмельниччині, над Києвом ППО збила ракету Кинжал, ще одну ракету було збито неподалік Дніпра.   Масова атака   Спікер командування Повітряних сил в Україні Юрій Ігнат повідомив, що під час атак 14 грудня росіяни застосовували як справжні ракети, так і фальшцелі.   Прильоти точно були Старокостянтинові у Хмельницькій області.   “Відбувся пуск ракет, і вони попрямували до Хмельницької області, я маю на увазі до Старокостянтина. Оголошення тривоги було о 14:09 приблизно, коли пролунав сигнал по всій Україні. І фактично за 10 хвилин від оголошення повітряної тривоги був "приліт" у Хмельницькій області", - сказав Ігнат.   «Про наслідки роботи Кинжалів ми не говоримо, нехай ворог робить свої висновки, не годуватимемо їх інформацією», - додав Ігнат.   За попередньою інформацією у Києві працювало ППО. Місцева влада зазначила, що постраждалих немає. Попадань до об'єктів цивільної інфраструктури, падіння уламків від збитих цілей не зафіксовано.   Румунію зачепило   Під час нічної атаки дронами на Одеську область в Одесі від падіння уламків пошкоджено гуртожиток - там постраждали 11 осіб, також пошкоджено 11 будівель та згоріло два авто, а в Ізмаїльському районі зруйновано складські приміщення біля порту.   Від російських атак знову страждає не лише Україна, а й сусідні держави. Один із безпілотників-камікадзе, які Росія використала для атаки на портову інфраструктуру Одеської області в ніч проти 14 грудня, впав на території Румунії.   Під час атаки Міністерство оборони Румунії відстежувало ситуацію з прикордонної зони та активізувало процедури повітряного патрулювання, одночасно повідомивши Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про райони Тульчинського та Галацького повітів, які могли постраждати від ризиків, пов'язаних із цією ситуацією.   Літаки F-16 ВПС Румунії з 86 авіабази Фетешть і літаки Eurofighter Typhoon ВПС Німеччини з 57 авіабази Михайло Когелничану здійснювали спостереження за національним повітряним простором.   "У цій ситуації радар спостереження Збройних сил Румунії вказав на потенційне несанкціоноване порушення національного повітряного простору, зафіксувавши сигнал малої висоти на одному з маршрутів, що веде до району Грінду Тульчинського повіту", - повідомили у відомстві.   Там розповіли, що ще вночі змішані групи Міноборони та МВС Румунії виїхали в цей район і сьогодні вранці повідомили, що внаслідок падіння російського безпілотника, який використовувався для атаки на українську портову інфраструктуру, у безлюдній місцевості приблизно за 4 км вище за течією від міста Грінду, була виявлена вирва глибиною 1,5 м.   "Міністерство національної оборони рішуче засуджує атаки, вчинені Російською Федерацією на окремі об'єкти та елементи цивільної інфраструктури в українських портах на Дунаї. Ці атаки є невиправданими та серйозно порушують норми міжнародного гуманітарного права", - заявили у відомстві.   Там додали, що продовжуватимуть здійснювати моніторинг повітряного простору та дослідницькі місії в районах, де можуть виникнути ризики внаслідок цих ситуацій.   Міністерство закордонних справ Румунії у четвер викликало посла Росії у Бухаресті Валерія Кузьміна.   "МЗС висловлює рішучий протест у зв'язку з інцидентом, спричиненим неконтрольованим падінням безпілотника, який використовувався в атаці на українську портову інфраструктуру в ніч з 13 на 14 грудня, у безлюдному периметрі, розташованому приблизно за 4 км вище за течією від міста Грінду", – йдеться у повідомленні. у заяві.   У відомстві заявляють, що це є новим порушенням повітряного простору Румунії, що суперечить міжнародному праву.   "Міністерство закордонних справ наполегливо вимагає припинення неодноразових нападів на українське населення та цивільну інфраструктуру, а також безвідповідальної ескалації Російською Федерацією безпекової ситуації, у тому числі на кордоні між Румунією та Україною. Міністерство закордонних справ в черговий раз заявляє про рішуче засудження цих атак проти цивільних об'єктів , які порушують норми міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як військові злочини", – йдеться у повідомленні МЗС.