Україна просить продовжити акт про лендліз на 2024-й. Навіщо це потрібно і чому ми не використовували його досі

Що таке закон про ленд-ліз
19 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії сенатор-республіканець Джон Корнін запропонував ухвалити законопроєкт, який би дозволив Білому дому оперативно надавати збройну допомогу Україні у випадку війни, оминаючи чинні у США бюрократичні перепони. Співавторами документу стали також ще один республіканець, сенатор Роджер Вікер та двоє сенаторів-демократів: Бен Кардін та Джин Шагін.
За аналогією із законом, який діяв у США в часи ІІ Світової і який визначав порядок надання допомоги союзникам, акт назвали Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 (Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року).
Акт про ленд-ліз містить одну норму: надає президентові США право “уповноважити уряд надавати в борг або давати в оренду засоби оборони Україні та іншим країнам Східної Європи, які постраждали від вторгнення Росії в Україну, щоб допомогти зміцнити обороноздатність цих країн і захистити цивільне населення”.
6 квітня Сенат США одностайно підтримав акт про ленд-ліз. 28 квітня його ухвалила Палата Представників – 417 голосів “за”, 10 – “проти”.
9 травня 2022 року закон підписав президент США Джо Байден.

Акт про ленд-ліз діяв упродовж 2022 та 2023 фінансових років (у США фінансовий рік триває з 1 жовтня до 30 вересня) і втратив чинність 3 жовтня 2023 року. За цей час США жодного разу не застосовували його для допомоги Україні.
Чому ленд-ліз не використовували
Офіційні особи США та України завжди наголошували: акт про ленд-ліз потрібен виключно як запасний варіант, своєрідний страховий поліс на випадок, якщо з тих чи інших причин допомога США за іншими програмами не може бути надана. Наприклад, у ситуації, коли баланс сил у Конгресі США зміститься на користь ізоляціоністів та прихильників обмеження допомоги Україні.
“Ленд-ліз – це додаткова можливість. Сама суть ленд-лізу полягає в тому, що одна країна іншій щось надає в користування на якихось умовах. Я розглядаю його як додатковий інструмент на випадок, коли, наприклад, нам потрібна буде додаткова підтримка і вона може бути надана саме у вигляді ленд-лізу. Україна тоді буде вирішувати, на яких умовах ми готові це брати, – казала в інтерв’ю LB.ua Оксана Маркарова. – І треба сказати, що ухвалений закон про ленд-ліз дуже спрощує бюрократичні процедури. Тобто ми зможемо в рамках чинних програм діяти ще швидше, а з іншого боку – він пропонує на додачу до трьох чинних програм також опцію використання ленд-лізу”.

Механізм класичного ленд-ліз передбачає передачу озброєння на умовах оренди та лізингу. Це не означає, що Україна мала б оплатити все, що отримала б у рамках ленд-лізу, однак певні компенсації виплачувати довелося б.
Тому за майже два роки великої війни Україна офіційно не просила застосувати механізм ленд-лізу, а у Вашингтоні наголошували: “в пріоритеті та допомога, за яку не треба буде платити”. “У нас є багато інших повноважень, і ми ними користуємося”, – казав офіційний представник Державного департаменту США Джон Кірбі.
Фактично, ухвалення акту про ленд-ліз було потрібне, насамперед, для демонстрації світові (і Росії зокрема) непохитності США у намірах підтримувати Україну за будь-яких умов.
За якими програмами Україна отримує допомогу від США
Зараз Україна отримує допомогу від США за трьома основними програмами:
– Presidential Drawdown Authority (PDA) – програма президентських повноваження щодо вилучення озброєння з запасів оборонного відомства для надання військової допомоги іноземній країні. В рамках PDA президент США може ухвалювати рішення про передачу озброєння в обсягах, які затвердив Конгрес США. Білий дім підкреслює: така допомога може почати надходити протягом кількох днів або навіть годин після ухвалення рішення.

– Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), Ініціатива сприяння безпеці України – це програма Міністерства оборони США, спрямована на підвищення спроможності Сил Оборони України, передбачає навчання українських військових, передачу обладнання, розвідувальної інформації та матеріально-технічну підтримку;
– Foreign Military Financing (FMF), Програма зовнішнього військового фінансування, в рамках якої Агентство зі співробітництва у сфері оборони та безпеки (DSCA) надає гранти, щоб допомогти країнам придбати зброю та оборонне обладнання, вироблене в Сполучених Штатах.
Є ще ряд додаткових програм:
– Excess Defense Articles (EDA) – Програма передачі надлишків оборонного обладнання іноземним урядам. 20 лютого 2022 року США за програмою Excess Defense Articles передали Україні вертольоти Мі-17;
– Third Party Transfers (TPT) – Програма передачі американського озброєння від третьої сторони. У рамках TPT США схвалили передачу Україні американських ПТРК та ПЗРК від 14 країн-членів НАТО;
– Foreign Military Sales (FMS), іноземні військові продажі. В рамках FMS Україна отримала, зокрема, артилерійські боєприпаси 152-го калібру у 2022 році;

Скільки отримала Україна від США?
За інформацією Держдепу, за час великої війни США надали Україні військової допомоги на приблизно 44,2 мільярда доларів.
Допомога, зокрема, включала:
– Одну батарею Patriot та ракети до неї; – 12 ЗРК-систем NASAMS і боєприпасів до них; – неназвану кількість систем ППО HAWK; – 20 систем протиповітряної оборони Avenger; – обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів з українськими системами; – 39 високомобільних артилерійських ракетних систем (M-270 та HIMARS) та боєприпаси до них; – 198 155-мм гаубиць і понад 2 000 000 155-мм артилерійських снарядів; – 72 105-мм гаубиці та понад 800 000 105-мм артилерійських снарядів; – 200 000 артилерійських снарядів калібру 152 мм; – 40 000 артилерійських снарядів калібру 122 мм; – 60 000 122-мм ракет ГРАД; – десятки мінометних систем 120-мм, 82-мм, 81-мм, 60-мм; – 31 танк Abrams; – 45 танків Т-72Б; – 186 бойових машин піхоти Bradley; – 189 бронетранспортерів Stryker; – 300 бронетранспортерів M113; – 250 броньованих машин M1117; – понад 500 MRAP; – понад 2000 HMMWV; – 300 БМП; – понад 600 тактичних автомобілів для буксирування та транспортування техніки; – 131 тактичний автомобіль для відновлення техніки; – 18 броньованих мостових систем; – 239 бензовозів та 105 паливних причепів; – 20 вертольотів Мі-17; – протирадіолокаційні ракети HARM; – високоточні авіаційні боєприпаси; – понад 6000 авіаційних ракет Zuni; – понад 20 тис. авіаційних ракет Hydra-70; – понад 10 000 протитанкових систем Javelin; – 90 000 інших протитанкових систем і боєприпасів; – понад 8000 ракет TOW; – понад 35 тисяч гранатометів і стрілецької зброї.
Повний перелік озброєння, які США надали Україні можна почитати отут.

Чому Україна знову згадала про ленд-ліз
4 грудня Білий дім вкотре попередив Конгрес, що президент США практично вичерпав ресурси, які законодавці передбачили для надання допомоги Україні.
“Я хочу чітко пояснити: без дій Конгресу до кінця року ми вичерпаємо ресурси, щоб закупити більше зброї та обладнання для України та забезпечити обладнання з військових запасів США. У нас закінчилися гроші – і майже закінчився час”, – заявила директорка з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг.
Ще в жовтні Білий дім подав до Конгресу запит на $106 млрд для фінансування охорони власних кордонів, підтримки Тайваню та надання військової допомоги Україні та Ізраїлю. З цих коштів понад 61 млрд призначалися для України.
Ухвалення відповідного законопроєкту заблокували республіканці у Палаті представників. Серед їхніх вимог – збільшення асигнувань на боротьбу з нелегальною міграцією у США, а також розділення пакетів допомоги для України та Ізраїлю.
Також республіканці зажадали представити Конгресу США актуальну стратегію перемоги та її орієнтовну вартість для бюджету США.
6 грудня сенатори-демократи представили новий законопроєкт, що включає допомогу Україні та Ізраїлю. Йдеться про пакет заходів на $111 мільярдів, з яких 15 млрд призначені Україні, а 10,6 – Ізраїлю. Проте і його доля залежить від того, чи демократи не погодяться на посилення заходів для стримування міграції на кордоні США з Мексикою, як цього вимагають республіканці.

“Нездатність підтримати Україну – це просто божевілля. Це суперечить інтересам США”, – заявив цього тижня президент Джозеф Байден, коментуючи ситуацію у Конгресі.
Варто розуміти: більшість республіканців у Конгресі не виступають проти допомоги в принципі. Однак Україна стала заручником загострення внутрішньополітичного протистояння у США, пов’язаного із наближенням президентських виборів. В якому кожна з політичних сил намагається використати фактор України на свою користь. Наприклад, запрошення президента України Зеленського взяти участь в закритому брифінгу Сенату США, на якому республіканці вимагали розглянути саме питання боротьби з незаконною міграцією, було очевидною спробою використати українську владу у внутрішньому протистоянні.
У таке протистояння лише загострюватиметься у наступному році. Тому у рік, коли рішення американського політикуму будуть продиктовані, насамперед, електоральними мотивами, Україні потрібен інструмент, який гарантуватиме, що США і надалі зможуть надавати допомогу у потрібному нам обсязі. Таким інструментом, зрозуміло, може бути ленд-ліз.

Що робити Україні?
Насамперед, за будь-яку ціну зберегти двопартійну підтримку у Конгресі. Це вимагатиме філігранної роботи наших дипломатів та політиків, які беруть участь в комунікації з американцями.
Активніше працювати з українською громадою у США, яка має легітимні інструменти тиску на місцевий політикум. А також тими, хто потенційно може стати нашим союзником у цій грі. Наприклад, єврейською та польською громадами США, які мають достатньо потужний вплив на Республіканську партію.
Не давати жодного додаткового аргументу опонентам України. Кожне невдала заява, кожна дурна дія влади, кожен корупціонер, що уникнув покарання, грають проти нас.
Зберегти внутрішню єдність. Історії про конфлікти президентської команди з військовим керівництвом точно не додають нам балів в очах тих, хто ухвалює рішення у Вашингтоні.
