Ближній космос і холодні течії: що вивчатимуть на "Вернадському"
Українські полярники вже 23 роки проводять дослідження в АнтарктиціВперше за майже 20 років в українському Національному антарктичному центрі (НАНЦ) змінився керівник.
З лютого його очолив Євген Дикий - біолог та морський еколог, який тривалий час працював у різних наукових установах, а в 2014 році воював у складі батальйону "Айдар".
- П'ять історій про антарктичну станцію "Академік Вернадський"
- Український полярник: у мене в морозилці шість невідомих науці видів
- Жінки в снігах: чи повернуться українки в Антарктику?
- Зірки-вбивці й тисячолітні губки: хто живе у глибинах Антарктики?
Українські дослідження в Антарктиці зазвичай подаються як серйозний науковий успіх України.
Утім, Євген Дикий каже, що насправді міжнародне значення мають лише поодинокі проекти, а станцію "Академік Вернадський" іноді навіть не згадують в оглядах наукових досліджень в Антарктиді.
Чому так сталося та які перспективи має українська наука на "білому континенті", новий керівник НАНЦ розповів BBC News Україна напередодні від'їзду чергової української антарктичної експедиції.
До лютого 2018 року Євген Дикий працював в Українському науковому центрі екології моря та виконував обов'язки директора Українського науково-дослідного інституту Мечникова в ОдесіНе позначили на мапі
BBC News Україна: Яка ситуація з науковими дослідженнями на "Вернадському"? Наскільки вони релевантні з точки зору міжнародної науки?
Євген Дикий: Реальне досягнення у тому, що станцію вдалося зберегти, враховуючи, які часи пережила країна.
Як завгоспи і логісти мої попередники впоралися дуже добре.
Але центром керували не науковці.
Мій попередник - відставний генерал (колишній багаторічний керівник НАНЦ Валерій Литвинов - генерал-майор запасу. - Ред.).
Він знає, як має працювати господарство, але він не дуже уявляє, що таке сучасна наука і як у ній оцінюються результати.
Нещодавно один з провідних японських журналів розмістив огляд досліджень в Антарктиці. І на мапі полярних станцій там українська не була навіть позначена.
Тобто коли писали огляд, назва станції "Вернадський" не прозвучала жодного разу, що змусило б позначити її на мапі.
BBC News Україна: Можливо, це помилка?
Є.Д.: Ні. Як оцінюються результати наукових досліджень? По тому, в яких журналах вони опубліковані й скільки ваших колег з інших країн, які напряму з вами не пов'язані, процитували їх у своїх статтях.
Так з'являються об'єктивні критерії наукового внеску - індекс цитування, "імпакт фактор". Вони показують, як журнал чи окрема стаття впливає на розвиток світової науки. Якщо подивимось на це, то для української науки ситуація ганебна.
Україна з'явилася в Антарктиді 22 роки тому. На той час антарктичних країн було близько 20, а зараз свої станції мають понад 30.
Але, за результатами публікацій. Україна посідає у світі місце нижче п'ятдесятого - 52-е чи 54-е за різними індексами. Тобто, ми стоїмо нижче від двадцяти країн, в яких немає власних антарктичних станцій.
Станція "Академік Вернадський"Чому в нас така ситуація? Бо центр працював дуже закрито. Чомусь вважалося, що українська наука - це виключно те, що можуть самотужки зробити наші науковці, без спільних проектів і колаборації.
Але світ давно так не працює! Зараз у наукових журналах - Nature, Science - важко знайти серйозну статтю, де були б всі автори з однієї країни. А статей, де всі автори з одного університету, - просто неможливо.
Найкращі результати досягаються, коли об'єднуються наукові групи з різних країн, кожна з яких щось робить найкраще в світі. Позиція ж нашого центру, на мою думку, була дещо ізоляціоністстькою: у нас є свій "городик" - станція "Вернадський" - і ми, як вміємо, так у ньому і колупаємося.
Це стосується не лише антарктичного центру, це біда української науки. У ній є окремі групи, які давно вийшли на світовий рівень і працюють в міжнародних проектах. Але більшість наших інститутів - що академічних, що університетів - досі вважають, що "розвивати свою науку" означає все робити самотужки.
НАНЦBBC News Україна: Як плануєте це змінювати у центрі?
Є.Д.: У біології вже почали - зібрали на семінар біологів з Центру та інших установ, які працюють по антарктичній тематиці, й поставили питання: ви, наприклад, вже 20 років досліджуєте тюленів, де публікації?
А ви бачили публікації ваших колег? Давайте подумаємо, з ким є сенс співпрацювати, щоб разом зробити дійсно конкурентний продукт, який опублікують у провідних журналах. Такий підхід плануємо до всього.
Захмарні блискавки і холодні течії
Антон ОмельченкоBBC News Україна: Які галузі досліджень є найбільш перспективними?
Є.Д.: Клімат і фізика верхніх шарів атмосфери. Харківський радіоастрономічний інститут робить дійсно передові дослідження на міжнародному рівні.
Обсерваторія УТР-2 радіоастрономічного інституту Академії наук України у ХарковіУ них одна антена стоїть на "Вернадському", а інша - у норвежців на Свальбарді (Норвезька назва острова Шпіцберген в Арктиці. - Ред.).
Якщо спрощено, то вони вивчають електричні процеси у верхній атмосфері - реєструють не ті блискавки, які ми бачимо між землею і нижніми хмарами, а ті, що відбуваються між хмарами у верхніх шарах.
Ще - серйозні перспективи в астрономії ближнього космосу. Думаю, розпочнемо проекти з Миколаївською астрономічною обсерваторією.
Телескоп миколаївської обсерваторіїДуже цікаві роботи наших математичних моделістів з Академії наук, які моделюють процеси утворення холодної води в морі Веддела (одне з морів біля узбережжя Антарктиди. - Ред.).
Цей процес є частиною так званого "великого океанічного конвеєра", що визначає характер клімату довкола всієї Атлантики.
Саме наші науковці досягли зараз найбільшої точності у моделюванні першої ланки цього конвеєра - тобто, звідки береться охолоджена вода і як вона по дну поширюється. Вже просто напрошується перевірка їхніх математичних моделей у реальних океанічних дослідженнях...
Антон ОмельченкоЗагалом у світі мало хто працює лише по Антарктиці. Установи, на зразок нашої, називаються "полярними", й одночасно займаються Арктикою і Антарктикою, адже саме порівняння цих двох регіонів дає найкращу картину.
Полюси - це як пульс у людини, а його не скрізь можна поміряти. Багато процесів, особливо в атмосфері і геомагнітній сфері, можна краще виміряти біля полюсів, ніж у помірних широтах.
Тому дослідники, що, як лікарі, хочуть з'ясувати стан планети, мають іти до полюсів. І ми прагнемо потрапити в Арктику. Тут вже шлях попередньо намацали.
У Канади немає антарктичної станції, але є низка арктичних станцій. Тож, зараз ведуться переговори про це, зокрема через українського посла там Андрія Шевченка.
В офісі НАНЦ у КиєвіДумаю, з наступного року піде обмін: наші дослідники потраплять в Арктику через канадські станцій, а ми канадців пустимо на "Вернадського". Наша станція цікава тим, що розташована на фронті кліматичних змін - у нас вони відбуваються швидше, ніж в інших районах Антарктики.
Плюс у нас найдовші ряди кліматичних даних, деякі спостереження неперервно тривають з 1947 року.
Напрошується перетворення острова Галіндез (Острів, на якому розташований "Академік Вернадський". - Ред.) на мініобсерваторію з детального відстежування реакції екосистеми на кліматичні зміни, що починаються там, а згодом проявляться в інших регіонах.
BBC News Україна: А вивчення "Озонової діри" триває?
Є.Д.: Так, на станції працює один з найдавніших таких приладів - озонометр Добсона. Прилад чудовий, але питання, скільки він ще проживе. Вже треба думати, чим його замінити, щоб не переривати спостереження.
Озонометр ДобсонаУ нашому районі край "Озонової діри", в одні роки ми під нею, в інші - під захищеною атмосферою.
Тож на станції можна відстежувати пульсацію діри.
Довгий сезон
Зв'язок станції з "великою землею" - давня проблема "Вернадського"BBC News Україна: Коли на станції з'явиться нормальний інтернет?
Є.Д.: Зовсім нормальний буде з наступної зими 2018-2019 рр. Для цього треба поставити нову антену і перейти на інші супутники.
Поки ж ми використовуємо інтернет Inmarsat - це зв'язок, який працює у будь-якій точці планети, але через це він дуже дорогий. Зараз ми перейшли на інший тариф, в якому одиниця переданої інформації коштує дешевше.
Якщо до цього ми використовували півгігабайта трафіка на місяць, то тепер буде 10 гігабайт на місяць: по півгігабайта в особисте користування кожному з зимівників, і 4 гігабайти загальностанційні.
НАНЦBBC News Україна: В експедиціях зазвичай 12 зимівників. Чи можна збільшити цю кількість?
Є.Д.: Технічно - так. Але питання: навіщо?
Основна задача зимівників: шестеро підтримують життєздатність станції, ще шестеро проводять метеорологічні і атмосферні спостереження, які не можна переривати.
Немає сенсу в складні умови ізоляції наганяти більше людей. А от сезонний загін треба збільшувати. Зараз їх буде теж 12.
Однак у старі часи бувало і до 36 людей. Тому влітку спокійно можна приймати понад 20 людей.
І треба збільшувати тривалість сезону (час перебування на станції науковців антарктичним літом. Вони не залишаються на зимівлю, а проводять дослідження лише у цей період. - Ред.).
НАНЦВ останні роки "перезмінка" зводилась до кількох днів. Хоча наші науковці такі відчайдушні, що встигали набрати якісь зразки навіть за ці дні. Але це не робота - це вже екстрім.
Зараз вдалося виторгувати 18 днів. (Питання кількості днів, які "сезонники" проведуть на станції, було одним з факторів, за яким обирали компанію, що забезпечує логістику до "Академіка Вернадського". - Ред.)
Але нормальний довгий сезон - це два-три місяці. Саме так було за британців і в перші роки української станції. А потім через нюанси фінансування - коли які проплати йдуть, завершення фінансового року - ми втратили довгі сезони.
Поновити їх - одне з моїх перших завдань.
"Вернадівка"
Бар "Фарадей" залишився від британців - саме так називалася раніше вся станція "Академік Вернадський".BBC News Україна: Яка ситуація з антарктичним туризмом на станції?
Є.Д.: У літній період через неї проходять до чотирьох тисяч туристів - той ще Крим.
BBC News Україна: Станція за це отримує якісь гроші?
Є.Д.: Лише з продажу сувенірів. Поки що дуже небагато.
BBC News Україна: А що з баром?
Є.Д.: Бар "Фарадей" в одному з рейтингів барів світу визнаний найкращим баром на континенті. Зрозуміло, що конкуренція не дуже велика, але таким фактом можна пишатися.
До речі, сам бар лишився від британців, але у них там були лише "казенні" напої.
А наші хлопці в одну з перших зимівель змонтували самогонний апарат і мають секретний рецепт горілки "Вернадівка". (За розповідями зимівників, весь алкоголь на станції перебуває у зачиненій кімнаті, ключі від якої є тільки у начальника експедиції. - Ред.)
Боротися з цим я не збираюся, думаю, це гарний колорит.
Хочете отримувати головні новини і найцікавіші матеріали в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.