Верховний суд проти Байдена. У США стартувала передвиборча кампанія
Активісти організації «Студенти за справедливий вступ» святкують позитивне рішення Верховного суду у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 29 червня 2023 р.Болюче расове питання
У Сполучених Штатах з початку 1960 років, коли президент Кеннеді підписав відповідний указ, діяла політика «позитивної дискримінації», яка політика передбачала подолання нерівності всередині суспільства і надання тим верствам населення, права яких історично пригнічувалися у Сполучених Штатах, певні преференції. Люди, які довгий час не мали права працювати, обіймати політичні посади, навчатися в американських вишах – ті ж афроамериканці чи індіанці – з часом отримали такі можливості. Врешті-решт, це призвело до того, що ті ж американські університети, послуговуючись закріпленим протягом десятиріч негласним правилом, стали більше зважати не на компетенції абітурієнтів чи професорів, а на їх расову, сексуальну, етнічну чи релігійну приналежність.
З одного боку, усе це допомогло студентам, сім’ї яких не мали фінансової спроможності, навчатися у бажаному університеті, а з іншого, – це створило додаткові конфліктні ситуації, адже через запроваджені квоти далеко не усі талановиті люди могли здобути вищу освіту. Слідом постав ще один виклик – криза компетентності, яка впливала на американську економіку.
Не так давно до Верховного суду США подали проти Гарварда та університету Північної Кароліни. Позивачі зазначали, що ці університети при вступі завищували вимоги до абітурієнтів азійського походження і, навпаки, занижували для афроамериканців та латиноамериканців. І найвища судова інстанція країни ухвалила дійсно історичне рішення, назвавши подібну практику, яка застосовується деякими університетами США, неконституційними та неправомірними.
Голова Верховного суду Джон Робертс зазначив, що університети помилились, коли вирішили, що головне при зарахуванні не знання, а колір шкіри абітурієнта.
Голова Верховного суду Джон РобертсЦікаво, що і у 1978 і у 2003 році вищий судовий орган США наголошував на тому, що університети мають гарантоване право набирати студентів, базуючись на власних критеріях, серед яких є також і расова приналежність.
Суспільство розділилося в оцінках рішення. В деяких університетах вже заявили, що це призведе до скорочення числа абітурієнтів із малозабезпечених афроамериканських та латиноамериканських родин. Водночас є чимало тих, хто позитивно сприйняв постанову Верховного суду, зазначивши, що у тих молодих людей, які виявляться більш компетентними і краще здадуть тести, з’явиться більше шансів здобути освіту.
Якщо подивитися на нещодавнє дослідження компанії Pew Research, то можна побачити, що більше половини американців не підтримують підхід, коли коледжі та виші при виборі абітурієнтів керуються критеріями етнічної чи расової приналежності. Найбільш незадоволені групи – це білі (57%) та люди азійського походження (52%). До речі, велике невдоволення це викликає і серед латиноамериканців (39%). А найбільш показовим є те, що проти такої політики виступають саме ті, хто підтримує консервативні, республіканські цінності – 74% проти 29% серед демократів.
Певна частина американської викладацької спільноти вже говорить про те, що рішення Верховного суду зробить освітню систему ще менш прозорішою. Виші при бажанні тепер зможуть просити абітурієнтів при вступі писати обов’язкові есе на тему рівності, дискримінації, різноманітності тощо.
Рішення суду вплине на політичну ситуацію в США. Президент Байден вже виступив із критикою рішення Верховного суду і заявив, що американські «університети сильніші, коли представлені різними расами. Ми не можемо дозволити, щоби це рішення стало фінальним».
Президент США Джо Байден відповідає на запитання журналістів у Вашингтоні, 30 Червень 2023.Рішення Верховного суду потрібно виконувати, одначе у президента є свої важелі для того, щоби певним чином на практиці пом’якшити відповідну ухвалу. Проте тут теж варто зрозуміти: від того, як Байден та його адміністрація відреагують на цей виклик, залежить і його шанси на президентських виборах.
Проблема в тому, що це було не єдине сенсаційне рішення Верховного суду, яке створило проблеми для Білого дому.
Далі у боргову яму
Вищий судовий орган країни визнав, що Байдена та його адміністрація перевищили повноваження, коли в рамках Heroes Act вирішили провести амністію боргів за студентськими кредитами – програму, яку не встигли запустити.
Більшістю голосів Верховний суд вирішив, що Міністерство освіти не може використовувати фонди задля погашення студентських кредитів. Судді постановили, що адміністрація Байдена, яка планувала виділити $400 млрд для погашення заборгованості, мала попередньо провести відповідне рішення через Конгрес. Тут варто згадати, що саме попередня адміністрація Трампа під час пандемії використала Heroes Act без особливого схвалення Конгресу задля запровадження кредитних канікул з погашення саме студентських кредитів.
Якщо б Байдену вдалося провести амністію боргів, особливо тих, які становлять менше $20 тис., то мінімум 20 мільйонів боржників зітхнули б з полегшенням. Однак тепер цього не станеться. В усілякому разі його адміністрації та державним страховим фондам потрібно буде місяці пропрацювати у шаленому темпі, щоби допомогти тим, хто сподівався на боргову амністію і скористався кредитними канікулами, які їм надали попередня та нинішня влада. Варто зазначити, що понад 30 мільйонів американців відклали виплати по освітніх кредитах і лише приблизно 300 тис. продовжували гасити кредит.
Фото: EPA/UPGЗаборгованість студентів – це, певно, одна з найбільш гострих проблем у США. Чимало молодих людей підписують домовленості з банками і влізають у боргові пастки – усе для того, щоби покрити вартість навчання, яка за останні 30 років виросла більше, аніж ціни на житло – у 12 разів. Нині загальний борг студентів перед державою складає $1,8 трлн.
Ситуація погіршується через нинішню складну економічну ситуацію, коли через високу інфляцію американський фінансовий регулятор вимушений підвищувати ставки, через що кредити дорожчають. Чамало людей відмовляється від спроб вступу, студенти вимушені або кидати навчання, або йти на низькооплачувану роботу і виходити з процесу навчання, а випускники – відкладати покупку машини та житла. Водночас платники податків вимушені покривати бюджетні дірки за рахунок власних коштів.
Коли Байден заявив, що проведе боргову амністію, він отримав підтримку десятків мільйонів американців. Певно, якщо говорити про внутрішню політику, це було одне з найбільших досягнень президента. Одначе тепер його нівелював Верховний суд, який став на сторону позивачів. До речі, представників республіканських штатів.
Шансів на те, що команді Байдена вдасться переконати Конгрес у тому, щоби внести зміни у Heroes Act дуже мало. Більшість кандидатів у президенти від Республіканської партії, зокрема й Трамп, назвала це рішення дуже позитивним. Спікер же Палати представників Кевін Маккарті вже заявив, що «87% американців, які не мають студентських кредитів, нарешті не повинні платити за 13%, у яких вони є».
Демократи вже звинуватили Верховний суд екстремізмі та корупції та закликали Байдена скористатися іншими інструментами задля проведення боргової амністії. Сам президент також розкритикував рішення вищого судового органу країни. Він заявив, що його адміністрація намагатиметься запровадити іншу програму з погашення кредитних боргів, відповідно до Закону про освіту від 1965 року. Байден також пообіцяв, що Департамент освіти США не спрямовуватиме позичальників, які не оплачують рахунки, до кредитних агентств протягом 12 місяців, щоб дати їм час повернутися на роботу.
Фото: EPA/UPG***
Гаряча фаза виборчої кампанії всередині США розпочалася. І розпочалася вона за півтора місяці до ухвалення бюджету на наступний фінансовий рік. У вересні Конгрес разом з адміністрацією президента мають погодити витрати за багатьма напрямами, зокрема й щодо боргового навантаження. Це, звісно, може вплинути і на швидкість виділення фінансової допомоги Україні. Адже через вибори та безкінечні суперечки республіканців і демократів ухвалення наступного бюджету США може виявитися завданням не з легких.